Евглена зелена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Евглена зелена
Euglena scheme no arrows.svg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Екскавати (Excavata)
Тип: Евгленові (Euglenozoa)
Підтип: Мастігофори (Mastigophora)
Ряд: Euglenales
Родина: Euglenaceae
Рід: Евглена (Euglena)
Вид: Евглена зелена
Біноміальна назва
Euglena viridis
(O. F. Mueller) Ehrenberg
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 9636
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3040

Евгле́на зеле́на (Euglena viridis) — вид одноклітинних водоростей. Залежно від умов середовища може живитися автотрофічно або гетеротрофічно.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Загальний вигляд і спосіб життя[ред.ред. код]

Тіло евглени зеленої являє собою довгасту клітину зеленого кольору і покрите оболонкою, яка називається пелікулою. Задній кінець тіла - загострений, передній - закруглений і має довгий, тонкий джгутик, який слугує їй для пересування. Евглена робить до 40 обертів на секунду джгутиком, завдяки чому заднім кінцем тіла швидко пересувається у воді. Другий джгутик (короткий) не виходить поза пелікулу. Живе в основному у застояній воді, де багато гниючих органічних решток. Має невеликі розміри — до 200 мкм (0,2 міліметра).

Будова клітини[ред.ред. код]

Загальний вигляд і будова евглени зеленої.

Тіло має сталу форму, тому що оболонка тіла щільна. В клітині містяться такі органели:

  • велике ядро';
  • близько двадцяти хлоропластів;
  • включення поживних речовин, які слугують запасом на той час, коли бракуватиме їжі
  • вічко — специфічний світлочутливий орган червонуватого кольору. Це не означає, що евглена бачить цим вічком світло, вона його відчуває цим органом;
  • скоротлива вакуоля — знаходиться біля вічка, завдяки ній евглена позбувається зайвої води і шкідливих речовин, що накопичилися в ній. Назву «скоротлива» отримала за те, що скорочується під час виводу непотрібних речовин та води за межі тіла.

Біля джгутика знаходиться світлочутливе вічко (стигма), завдяки якому евглена реагує на світло (фототаксис). У клітині евглени є хроматофори, що містять хлорофіл, завдяки яким евглена може проводить процес фотосинтезу в умовах освітлення.

Живлення[ред.ред. код]

На яскравому світлі евглена, подібно до рослин, використовує енергію сонячних променів і внаслідок фотосинтезу в її хлоропластах утворюються необхідні для життя поживні речовини. Тому вона завжди шукає освітлені місця. Запасними продуктами є парамілон i лейкозина, які громадяться у вигляді безбарвних зерняток. Також евглена може харчуватися, використовуючи осмос або заглибину тіла (гетеротроф). Це стосується екземплярів, які живуть в темряві і втратили хлорофіл, або позбавлених хроматофор. За ругуляцію осмотичного тиску в клітині та продуктів перетворення речовин відповідають скоротливі вакуолі (ru:Сократительная вакуоль).

Дихання[ред.ред. код]

Евглена дихає, поглинаючи кисень усією поверхнею тіла.

Утворення цисти[ред.ред. код]

Маленька евглена боїться несприятливих умов існування, проте певним чином уміє захищатися. Наприклад, при висиханні водойми або зниженні температури води вона припиняє живлення й пересування, її тіло округлюється і вкривається щільною захисною оболонкою, джгутик відпадає. Так відбувається перехід евглени у стан спокою, що називається цистою. У цьому стані вона здатна тривалий час перечікувати несприятливі життєві умови.

Схема поділу евглени зеленої

Розмноження[ред.ред. код]

Евглена розмножується безстатево, поздовжнім поділом, який (після поділу ядра) від головного тільця та джгутика. Спочатку утворюються два ядра, потім формуються два джгутики, дві скоротливі вакуолі і два вічка. Далі вздовж усього тіла з'являється поздовжня борозна , яка поступово ділить клітину навпіл.

Поширення[ред.ред. код]

Евглена поширена у водоймах. У несприятливих умовах евглені відпадає джгутик і вона впадає в стан цисти.

Значення[ред.ред. код]

Є кормом для мальків коропових риб. Беруть участь у процесах біологічного очищення водойм. У лабораторіях їх культивують для цитологічних та біохімічних досліджень.

Джерела[ред.ред. код]