Стигма (біологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стигма у евглени (позначено червоним кольором)

Сти́гма або ві́чко — специфічна світлосприймаюча органела, що притаманна, як правило, тільки рухомим організмам.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Зазвичай стигма функціонально пов'язана з хлоропластом та джгутиковим апаратом клітини. Вона не здатна бачити в прямому розумінні цього слова, проте світло від темряви відрізняє і завжди веде до освітленого місця (у евглени зеленої).

Під світловим мікроскопом стигма являє собою скупчення червоного або жовтогарячого пігменту сферичної, еліпсоїдної, паличковидної, або трапецієподібної форми. Тонка структура та місце локалізації стигми по відношенню до хлоропласту та джгутикового апарату — ознака на рівні таксонів вищого рангу (відділів та класів).

Наявність стигми обумовлює здатність організму до фототаксису (проте фототаксисом володіють і багато Найпростіших, позбавлені стигми, наприклад, багато видів інфузорій). Стигма зазвичай включає пляму яскраво-червоного кольору, що є скупченням глобул, що містять пігмент гематохром.

Будова[ред.ред. код]

Будова стигми у різних організмів різна: у більшості випадків у водоростей вони є частиною хлоропласта, розташовуючись між ламелами, проте у евгленових вічка розташовані поза пластидами.

Для Евглен показано, що світлосприймаюча частиною вічка є не стигма (скупчення пігменту), а парафлагелярне тіло — потовщення базальної частини рухомого джгутика, що містить високоупорядковані стопки мембран[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Wolken J Euglena: the photoreceptor system for phototaxis // J Protozool, 24 (1977) (4) С. 518–22. — PMID:413913.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Біологія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ С. В. Межжерін, Я. О. Межжеріна. — К.: Освіта, 2008. — 256 с. ISBN 978-966-04-0617-9.