Ека Курніаван
| Ека Курніаван | |
|---|---|
 | |
| Народився |
28 листопада 1975[1][2] (48 років) Тасікмалая, Західна Ява |
| Країна |
 Індонезія |
| Діяльність | письменник, журналіст, прозаїк-романіст, новеліст, дизайнер, сценарист |
| Галузь | література[3], графічний дизайн[3] і психологія[3] |
| Alma mater | Університет Гаджа Мада |
| Знання мов | індонезійська[3] |
| Magnum opus | Beauty Is a Woundd і Q117833873? |
| У шлюбі з | Ratih Kumalad |
Ека Курніаван (28 листопада 1975) — індонезійський письменник і графічний дизайнер. перший індонезієць, номінований на Букерівську премію[4][5] .
Народився в місті Тасікмалая на острові Західна Ява, виріс в невеликому приморському селищі Пангандарам. Вивчав філософію в Університеті Гаджі Мада в Джок'якарті .
Його твори перекладалися на більш ніж 24 мови.
Його роман 2002 року «Краса — це горе» (англ. Beauty is a Wound, індонез. Cantik itu Luka), написаний у жанрі магічного реалізму, був включений в список 100 найбільш примітних книг за версією The New York Times. Критики порівнювали його з творами Габріеля Гарсіа Маркеса і Харукі Муракамі[6] і називали автора найбільшим індонезійським письменником з часів Прамудьї Ананта Тура[7] . Роман 2004 року Man Tiger (індонез. Lelaki Harimau став першою книгою індонезійського автора, який потрапив в лонгліст міжнародного «Букера»[8][9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ The Man Booker International Prize 2016 Longlist Announced | The Man Booker Prizes. themanbookerprize.com. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2019.
- ↑ Игорь Гулин и Лиза Биргер. 55 книг, которые надо купить на non/fiction // Коммерсантъ Weekend. — 2018. — Число 23. — 11. Архівовано з джерела 14 травня 2021. Процитовано 2 жовтня 2020.
- ↑ Burning bright // The Economist. — 2016. — Число 23. — 01. — ISSN 0013-0613. Архівовано з джерела 30 листопада 2020. Процитовано 2 жовтня 2020.
- ↑ The secrets of Indonesia’s finest novelist // The Economist. — 2017. — Число 13. — 07. — ISSN 0013-0613. Архівовано з джерела 9 листопада 2020. Процитовано 2 жовтня 2020.
- ↑ Rondonuwu, Olivia. High hopes for Indonesian author vying for Man Booker glory // Taipei Times. — 2016. — Число 15. — 04. Архівовано з джерела 26 травня 2021. Процитовано 2 жовтня 2020.
- ↑ Frank Jayne (20 травня 2018). Eka Kurniawan's Man Tiger: Fiction that Bring us Back to the World (англ.). Books and Bao. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Спорная книга: Эка Курниаван, «Красота — это горе». Питерbook. krupaspb.ru. 22 січня 2019. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 2 жовтня 2020.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|accessyear=(можливо,|access-date=?) (довідка)
|
