Епюр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Літак Hawker Sea Hawk, зображений з допомогою епюра Монжа

Епюр (англ. diagram, curve, projection; нім. Zeichenebene f, Bildenebene f, Aufrißebene f, Aufriß m, Figur f) — креслення, на якому просторова фігура зображена її ортогональними проєкціями, суміщеними в одній площині.

Зазвичай воно дає 3 види: фронтальну, горизонтальну і профільну проєкції (фасад, план, профіль). Креслення проєктується на взаємно перпендикулярні, а потім розгорнуті на одну площині.

Історія[ред. | ред. код]

У першій половині XVIII століття в європейському кораблебудуванні склалася практика розташовувати проєкцію теоретичного креслення (поєднану з видом ютів надбудов з корми), яка приблизно відповідала сучасній проєкції «Корпус», зліва від основного виду з правого борту, нині званого «Бік», а проєкцію «напівширота» — під останнім.

Будучи одним з міністрів в революційному уряді Франції, Гаспар Монж багато зробив для її захисту від іноземної інтервенції і для перемоги революційних військ. Почавши із завдання точної різки каміння за заданими ескізами стосовно до архітектури і фортифікації, Монж прийшов до створення методів, узагальнених ним згодом в новій науці — нарисної геометрії, творцем якої він по праву вважається. З огляду на можливість застосування методів нарисної геометрії у військових цілях при будівництві укріплень, керівництво Мезьєрської школи не допускало відкритої публікації аж до 1799 р.[1]

Система двох площин проєкції[ред. | ред. код]

рис.1 Система двох площин проєкцій: а — розташування площин проєкцій; б — поєднання площин проєкцій

В даному випадку, для побудови зображення в двох площинах проєкцій, горизонтальна площина проєкцій П1 і фронтальна площина проєкцій П2 поєднуються в одну, як показано на рис. 1. У перетині вони дають вісь проєкцій x і ділять простір на чотири чверті (квадранта).

Система трьох площин проєкцій[ред. | ред. код]

рис.2 Система трьох площин проєкцій: а — розташування площин проєкцій; б — поєднання площин проєкцій

В системі трьох площин проєкцій поєднуються всі три площини проєкцій (П1 — горизонтальна, П2 — фронтальна и П3 — профільна), як показано на рис.2. Площини утворюють три осі проєкцій (осі координат) і вісім прямокутних тригранників, ділячи простір на вісім октантів.

Для проектування точки А на площині проєкцій використовуються наступні її координати: П1 — А′(x, y) П2 — А′′(x, z) П3 — А′′′(y, z)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Monge G. Géométrie descriptive. — Paris, 1799. — 132 p.


Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Краткий справочник по начертательной геометрии и машиностроительному черчению / Н. П. Сберегаев, М. А. Герб. М. — Л., Машиностроение, 1965, 264с.
  • Курс начертательной геометрии / В. О. Гордон, М. А. Семенцов-Огиевский. М.: Наука. 1971. 367с.
  • Краткий курс начертательной геометрии / И. С. Альтшулер. Минск, Высшая школа, 1965. 271с.
  • Начертательная геометрия / С. А. Фролов. — М.: Машиностроение, 1978—240с.