Нарисна геометрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Приклад чотирьох двовимірних зображень одного й того ж предмета

Нарисна геометрія — розділ геометрії, що вивчає методи зображення тривимірних об'єктів, використовуючи двовимірні проекції. Батьком нарисної геометрії вважається французький інженер Гаспар Монж. Монж побудував свою методику в 1765, працюючи креслярем при спорудженні фортифікацій.

Нарисна геометрія використовує ортогональні та аксонометричні проекції.

Зазвичай використовуються

  • Фронтальна проекція або вид спереду
  • Горизонтальна проекція або вид зверху
  • Бічна проекція, або вид зліва.

Видимі контури предметів зображаються суцільними лініями, невидимі - штриховими.

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • В. О. Гордон, М. А. Семенов-Огиевский «Курс начертательной геометрии», М., 1971 г.
  • А. В. Потишко, Д. П. Крушевская «Справочник по инженерной графике», Киев, 1976 г.