Ернст-Август Рот

Ернст-Август Рот
нім. Ernst-August Roth
Народився	19 квітня 1898(1898-04-19) Потсдам, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	26 вересня 1975(1975-09-26) (77 років) Аренсбург, Штормарн, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант Люфтваффе
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Золотий німецький хрест Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Нагрудний знак спостерігача Нарвікський щит

Ернст-Август Рот (нім. Ernst-August Roth; 19 квітня 1898, Потсдам — ​​26 вересня 1975, Аренсбург) — німецький військово-повітряний діяч, генерал-лейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Під час Першої світової війни 3 січня 1916 року вступив на флот. Пройшов льотну підготовку в 2-му морському авіазагоні. Після демобілізації армії залишений на флоті. В 1919-22 роках — вахтовий офіцер на тральщику. З 23 вересня 1924 року — радник з авіації в штабі військово-морської станції «Нордзе», з 15 вересня 1926 по 1 лютого 1927 року — експерт з морської авіації в німецькій делегації на конференції з роззброєння в Женеві. З 28 вересня 1927 року — вахтовий офіцер на лінійному кораблі «Сілезія». 31 березня 1928 року звільнений у відставку. В 1931-33 роках в якості вільнонайманого службовця був радником з питань ППО в Морському керівництві. 3 січня 1934 року зарахований в люфтваффе і призначений начальником відділу Імперського міністерства авіації. З 10 липня 1936 року — начальник училища морської авіації в Парові, з 1 квітня 1939 року начальник штабу генерала ВПС при головнокомандувачі ВМФ. Одночасно під час Французької кампанії був начальником транспортних засобів 10-го авіакорпусу. З 1 серпня 1940 року — командир 40-ї, з 22 грудня 1940 року — 28-ї, з 2 грудня 1941 року — 26-ї бомбардувальної ескадри. 11 грудня 1941 року призначений авіаційним командиром на Сицилії, а 13 січня 1942 року знову очолив 26-у бомбардувальну ескадру. З 11 лютого 1943 року — авіаційний командир на Лофотенах і Кіркенесі, з червня 1944 року — авіаційний командир 5 (зі штаб-квартирою в Тронгеймі). 19 серпня 1944 року переведений в резерв, а 10 жовтня 1944 року призначений командувачем німецькими ВПС в Норвегії. 9 червня 1945 року заарештований британською владою. 15 березня 1948 року звільнений.

Звання

• Морський кадет (3 січня 1916)
• Фенріх-цур-зее (12 жовтня 1916)
• Лейтенант-цур-зее (17 березня 1918)
• Оберлейтенант-цур-зее (1 квітня 1918)
• Капітан-лейтенант запасу (31 березня 1928)
• Капітан-лейтенант (1 січня 1934)
• Гауптман (3 січня 1934)
• Майор (1 січня 1935)
• Оберстлейтенант (1 березня 1937)
• Оберст (1 червня 1939)
• Генерал-майор (1 серпня 1942)
• Генерал-лейтенант (1 січня 1945)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го класу
• Знак пілота ВМФ за польоти над морем
• Пам'ятний знак морського пілота-спостерігача
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Нагрудний знак спостерігача
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу
• Залізний хрест 1-го класу
• Нарвікський щит
• Німецький хрест в золоті (17 листопада 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста (6 листопада 1943)

Література

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• URBANKE, AXEL & KAISER, JOCHEN, Die Ritterkreuzträger der Kampfflieger, Luftfahrtverlag-Start, 2011.