Ерозійний останець морських рифів Товтрів або Медоборів Сарматського віку в околицях смт Підкамінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерозійний останець морських рифів Товтрів або Медоборів Сарматського віку в околицях смт Підкамінь
«Чортів камінь» у смт Підкамінь
«Чортів камінь» у смт Підкамінь
«Чортів камінь» у смт Підкамінь
49°56′45″ пн. ш. 25°19′52″ сх. д. / 49.94583° пн. ш. 25.33111° сх. д. / 49.94583; 25.33111
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Львівська область,
Бродівський район,
смт Підкамінь
Найближче місто Броди
Площа 0,3 га
Засновано 1984 р.
Ерозійний останець морських рифів Товтрів або Медоборів Сарматського віку в околицях смт Підкамінь. Карта розташування: Львівська область
Ерозійний останець морських рифів Товтрів або Медоборів Сарматського віку в околицях смт Підкамінь
Ерозійний останець морських рифів Товтрів або Медоборів Сарматського віку в околицях смт Підкамінь (Львівська область)
Мапа

CMNS: Ерозійний останець морських рифів Товтрів або Медоборів Сарматського віку в околицях смт Підкамінь у Вікісховищі

Ерозі́йний оста́нець морськи́х ри́фів То́втрів або Медобо́рів Сарма́тського ві́ку в око́лицях смт Підка́мінь — геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована у Бродівському районі Львівської області, при східній околиці селища міського типу Підкамінь поблизу греко-католицького студитського Монастиря походження дерева Хреста Господнього.

Площа 0,3 га. Пам'ятку природи оголошено рішенням Львівського облвиконкому від 9 жовтня 1984 року, № 495[1]. Об'єкт перебуває у віданні Підкамінської селищної ради.

Статус надано для збереження унікальної скелі-останця, яка є залишками відкладів Сарматського ярусу.

Існує багато легенд та історичних переказів, пов'язаних зі скелею, яку в народі ще називають «Чортів камінь».

Легенди[ред. | ред. код]

Одна народна легенда розповідає, що назва каменю пов'язана з історією про те, як чорт хотів зруйнувати Свято-Успенську Почаївську лавру. Саме туди він ніс цей камінь, однак сильна буря завадила знищити святиню.

В іншій лененді зазначається, що камінь приніс сильний богатир, котрий намагався захистити рідне селище від нападу монголо-татар.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Фотогалерея

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 28 червня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Підкамінь – наймістичніше місце Львівщини - ilvivyanyn.com (укр.). 25 травня 2022. Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 31 травня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Рішення Львівського облвиконкому від 09.10.84 № 495.

Посилання[ред. | ред. код]