Селище міського типу
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Се́лище місько́го ти́пу — міське поселення, яке за функціональним призначенням у загальній системі адміністративно-територіального устрою України посідає проміжне місце між сільським населеним пунктом і містом.
Зміст |
[ред.] Адміністративне віднесення
Відповідно до положення, затвердженого 12 березня 1981 Указом Президії Верховної Ради УРСР, до категорії селищ міського типу може бути віднесено населені пункти, розташовані при промислових підприємствах, будовах, залізничних вузлах, гідротехнічних спорудах, підприємствах по виробництву і переробці сільськогосподарської продукції, а також населені пункти, на території яких розташовані вищі та середні спеціальні навчальні заклади, науково-дослідні установи, санаторії та інші стаціонарні лікувальні та оздоровчі заклади, які мають державний житловий фонд, з кількістю населення понад 2 тисячі чоловік, з яких не менш як дві третини становлять робітники, службовці та члени їх сімей.
В окремих випадках до категорії селищ міського типу може бути віднесено населені пункти з кількістю населення менш як 2 тисяч чоловік, але не менше як 500 чоловік, якщо вони мають близьку перспективу економічного і соціального розвитку, зростання кількості населення.
Органом державної влади в селищі міського типу є селищна рада народних депутатів.
[ред.] Історико-географічне дослідження
Мережа селищ міського типу України вирізняється значними регіональними відмінностями, що зумовлено різними умовами та чинниками її формування[1]. Серед предметів визначення демографічних параметрів усієї мережі селищ, порівняльний аналіз їхньої щільності та географічного положення; визначення впливу селищ міського типу на інші, переважно сільські, населені пункти з урахуванням їхнього географічного положення, демографічного та інфраструктурного потенціалу.
[ред.] Демографія та депопуляція с. м. т. в Україні
В Україні на 1 січня 1991 налічувалося 921 селищ міського типу (67,96 % загальної кількості міських поселень).
Станом на 1 січня 2004 р. в Україні було 886 селищ міського типу. Їхня кількість порівняно з 1 січня 1989 р. зменшилася на 4,4 %, а кількість населення в них — на 14,3 %. Це зумовлено негативною тенденцією зменшення людності селищ та здрібненням селищної мережі.
|
міського типу в Україні[1] |
||||
| Україна, автономія, області |
Кількість селищ міського типу |
Щільність селищ міського типу (кількість на 1 тис. км²) |
Середня людність селищ міського типу, тис. осіб |
Частка населення селищ міського типу в міському населенні |
| Україна | 885 | 1,47 | 5,1 | 13,2 |
| 56 | 2,15 | 5,4 | 16,2 | |
| 29 | 1,09 | 5,7 | 19,1 | |
| 22 | 1,09 | 4,6 | 18,0 | |
| 46 | 1,44 | 5,2 | 8,6 | |
| 131 | 4,94 | 3,9 | 10,6 | |
| 43 | 1,44 | 4,3 | 24,0 | |
| 19 | 1,48 | 6,2 | 29,3 | |
| 23 | 0,85 | 5,9 | 8,3 | |
| 24 | 1,73 | 5,0 | 19,8 | |
| 30 | 1,07 | 7,8 | 22,3 | |
| 26 | 1,06 | 6.1 | 20,7 | |
| 109 | 4.08 | 4,1 | 18,0 | |
| 34 | 1,56 | 3,6 | 7,5 | |
| 17 | 0,69 | 6,2 | 13,9 | |
| 33 | 0,99 | 5,9 | 11,2 | |
| 21 | 0,73 | 6,2 | 12,6 | |
| 16 | 0.80 | 6,0 | 18,1 | |
| 20 | 0,84 | 4,9 | 10,6 | |
| 17 | 1,23 | 4,7 | 17,8 | |
| 61 | 1,94 | 6,7 | 16,3 | |
| 30 | 1,05 | 6,5 | 24,5 | |
| 24 | 1,17 | 4,4 | 13,7 | |
| 15 | 0,72 | 5,2 | 9,3 | |
| 8 | 0.99 | 6,8 | 15,2 | |
| 30 | 0,94 | 4,4 | 17,6 | |
[ред.] Джерела
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.). Словникова частина.
- Проценко С. М. Селище міського типу // Географічна енциклопедія України. — Т. 3. — К., 1993. — С. 173.
[ред.] Примітки
|
|
|
|---|---|
| Хутір • Селище • Село • Селище міського типу • Містечко • Місто • Мегаполіс • Агломерація |

