Жаба довгонога

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жаба довгонога
Жаба довгонога
Жаба довгонога
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Безхвості (Anura)
Підряд: Neobatrachia
Родина: Жаб'ячі
Рід: Бура жаба
Вид: Жаба довгонога
Біноміальна назва
Rana macrocnemis
Boulenger, 1885
Синоніми
Rana camerani
Rana holtzi
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Rana macrocnemis
ITIS logo.jpg ITIS: 665365
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 157586
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Rana macrocnemis

Жаба довгонога (Rana macrocnemis) — вид земноводних з роду Бура жаба родини Жаб'ячі. Інші назви «кавказька жаба», «малоазійська жаба».

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина сягає 9,8 см. Шкіра в цілому гладенька, але місцями можуть бути горбки. Кінець морди заокруглений або загострений. Спинно-бічні складки згинаються у бік барабанної перетинки. Задні кінцівки часто подовжені, але можуть бути і відносно короткими. Якщо їх скласти перпендикулярно осі тіла, то гомілковостопні суглоби найчастіше перекриваються, але іноді не стикаються. Якщо кінцівку витягнути вздовж тіла, то гомілковостопний суглоб доходить до ніздрів, кінця морди, а у багатьох особин навіть заходить за кінець морди, через що її часто помилково відносили до прудкої жаби. Внутрішній п'ятковий горбок зазвичай великий. У самців присутні парні внутрішні бічні резонатори у самців. Шлюбна мозоль на першому пальці не розчленована на частини.

Горло біле, сіре чи з дрібними цятками. Спинна поверхня забарвлена різноманітно: у попелястий, бежевий, бурий різних відтінків від світлого до темного, темно-фіолетовий, помаранчево-рожевий та цегляно-червоний (особливо у період розмноження) колір. На спині у багатьох особин маються — подібна ознака (шеврон), темні плями і/або світла поздовжня смуга. Має чітко виражену темну скроневу пляму. Знизу темно-рожевого, рудуватого, червонуватого, сіро-жовтого або попелястого кольору.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляє передгір'я, гірські місцини, широколистяні (включно субтропічні) і хвойних ліси, напівпустелі, рівнинний і нагірний степ, альпійські, заплавні, долинні луки, заболочені ділянки лісу, узлісся, галявини, зарості чагарнику, береги озер, річок і струмків, очеретяні болота, місця біля джерел, ариків, пасовища, сади. Зустрічається на висоті від 200 до 3000 м над рівнем моря.

Активна вдень і у вечірні години під пологом лісу, у сутінках та вночі на відкритих місцях, у високогір'ї — вдень. Спекотний час проводить у воді або на вологих ділянках, а в похмуру погоду з високою вологістю знаходиться на суші, часом далеко відходячи від водойми. Ховається у заглибленнях ґрунту, норах гризунів, під камінням, у тріщинах.

Харчується комахами (жуками, гусінню метеликів, двокрилими, прямокрилими), дощовими хробаками, павуками, молюсками, щипавками. Пуголовки рослиноїдні, харчуються переважно водоростями, але зрідка вживають личинок двокрилих, мертвих пуголовків й жаб.

На зимівлю уходить наприкінці вересня — на початку листопада при температурі повітря до 5-6 °С. Зимує у воді на дні під каменями в стоячих водоймах, струмках джерельного походження і на суші в норах гризунів, печерах. У теплі роки на зимівлю не йде.

На цю жабу полюють вужі. Пуголовків знищують малоазійський тритон, різні водні хижі безхребетні.

Тривалість життя в природі складає не менше 12 років. Середня річна смертність дорівнює 68%.

Розмноження[ред.ред. код]

Прокидається наприкінці лютого — на початку травня при температурі повітря 2-3°С, води 4-7°С.

Статева зрілість настає у віці 2-3 років при довжині тіла 50-60 мм. У розмноженні беруть участь самці довжиною тіла не менше 45 мм і самиці розміром у 50 мм і більше. Розмноження починається наприкінці березня — у червні. В якості нерестовищ використовує як тимчасові, так і постійні водойми: калюжі, колії на лісових дорогах, дрібні ставки, невеликі і великі озера, повільні поточні струмки. Під час розмноження тварини часто утворюють великі скупчення.

Період розмноження може бути дуже розтягнутий (від 20 до 55 діб), строки його різні на різних висотах й в різних районах. Самиця відкладає вдень або вночі однією порцією від 580 до 3500 ікринок. Кладка має форму кулі діаметром 10-20 см. Діаметр яйцеклітини 1,7-2,4 мм. Після ікрометання покидає водойму. Може пересуватися на відстань від 50 м до 3 км.

Ембріональний розвиток триває від 7 до 40 діб (у високогір'ї). Личинки мають довжину 7-10 мм. Багато ікри і личинок гине при весняних заморозках, а також при висиханні водойм. Розвиток личинок триває 45-90 діб. Пуголовки перед метаморфозом досягають у довжину до 17 мм (без хвоста). На ротовому диску зубчики розташовані у 3 рядки вище дзьоба і 3—4 рядки нижче його. До метаморфозу виживає в середньому менше 1% від відкладеної ікри. Сеголетки з'являються з середини червня до кінця серпня при довжині тіла 12 мм і більше.

Розмноження[ред.ред. код]

Мешкає від західної Туреччини, північного Іраку до північно-східного Ірану (провінція Мазендеран), Грузії, Вірменії, Азербайджані, Краснодарському і Ставропольському краях, Інгушетії, Чечнї і Дагестані (Російська Федерація), Копетдазі (південний Туркменістан).

Джерела[ред.ред. код]

  • Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.