Жан Ґійом Оґюст Люґоль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Ґійом Оґюст Люґоль
фр. Jean Lugol
Народився 18 серпня 1786(1786-08-18)
Монтобан
Помер 16 вересня 1851(1851-09-16) (65 років)
Неї-сюр-Сен
Країна  Франція
Діяльність лікар
Знання мов французька
Заклад Hôpital Saint-Louisd
Magnum opus розчин Люґоля
Нагороди

Жан Ґійом Оґюст Люґоль (фр. Jean-Guillaume Auguste Lugol; 18 серпня 1786 — 16 вересня 1851) — французький лікар.

Люґоль народився в Монтобані. Він вивчав медицину в Парижі та отримав ступінь доктора медицини в 1812 році. У 1819 році його призначили виконувачем обов'язків лікаря в лікарні Сен-Луї, і він займав цю посаду до виходу на пенсію. Після його смерті в 1851 році в Неї-сюр-Сен його дочка Адель-Августина вийшла заміж за Поля Брока.

Люґоль цікавився туберкульозом і представив статтю Королівській академії наук у Парижі, в якій він виступав за використання свіжого повітря, фізичних вправ, холодних ванн і ліків. Він також опублікував чотири книги про скрофульозні захворювання та їх лікування (1829, 1830, 1831, 1834)[1][2]. Члени Королівської академії відвідали лікарню Люґоля, де спостерігали поліпшення стану його пацієнтів протягом шістнадцяти місяців та схвалили його методику[3].

Він припустив, що його розчин йоду можна використовувати для лікування туберкульозу. Це твердження свого часу привернуло велику увагу. Хоча розчин йоду Люґоля врешті виявився неефективним у лікуванні туберкульозу[4], Пламмер успішно використовував його для лікування тиреотоксикозу[5].

Розчин йоду Люґоля також використовується в пробі Шиллера для діагностики раку шийки матки.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • B.G. Firkin & J.A.Whitworth (1987). Dictionary of Medical Eponyms. Parthenon Publishing. ISBN 1-85070-333-7