Жолдак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

При Мазепі було 80 жолдаків, пізніше кількість їх зменшилась до 50, а потім до 30. Жолдаки утримувались на кошти «войськового скарбу».

Вони одержували грошову плату 1 крб. на рік і хліб. На чолі жолдаків стояв отаман, якому платили 4 крб. на рік. Жолдакам видавали форму — верхній грубошерстий одяг білого кольору.

При Скоропадському жолдаки утворили окреме поселення на березі р. Сейму, коло с. Старої. Це поселення дало початок с. Жолдакам.[1]

Персоналії[ред. | ред. код]

Жо́лдакукраїнське прізвище.

  1. Дядиченко, В. А. (1959). Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII - початку XVIII ст (PDF) (Українська) . Київ: Видавництво Академії Наук Української РСР. с. 134. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)