Жордан Сібачо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Теосон-Жордан Сібачо
Особисті дані
Народження 26 квітня 1996(1996-04-26) (27 років)
  Вашингтон, США
Зріст 190 см
Вага 84 кг
Громадянство  Франція[1]
 США
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Німеччина «Боруссія» (Менхенгладбах)
Номер 13
Юнацькі клуби
2003—2015 Франція «Реймс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2013–2016 Франція «Реймс ІІ» 18 (4)
2015–2018 Франція «Реймс» 69 (20)
2017   Франція «Шатору» 15 (10)
2018–2020 Франція «Ренн» 29 (3)
2020   Франція «Ренн Б» 1 (0)
2020–2021   Швейцарія «Янг Бойз» 32 (12)
2021–2022 Швейцарія «Янг Бойз» 32 (22)
2022– Німеччина «Уніон» (Берлін) 32 (4)
2023–   Німеччина «Боруссія» (Менхенгладбах) 9 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2017 Франція Франція U-21 2 (1)
2021– США США 9 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 21 грудня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 30 червня 2022.

Теосон-Жордан Сібачо[2] (фр. Jordan Siebatcheu, нар. 26 квітня 1996, Вашингтон) — французький футболіст камерунського походження, нападник німецького клубу «Уніон» (Берлін) і національної збірної США. На умовах оренди грає за «Боруссію» (Менхенгладбах).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 26 квітня 1996 року в місті Вашингтон в родині камерунців[3]. У ранньому віці Жордан з сім'єю переїхав до Франції в місто Реймс, де Сібачо і розпочав займатись футболом в однойменному клубі. У 2014 році з молодіжною командою став фіналістом Кубка Гамбарделла, програвши у вирішальному матчі «Осеру» (0:2), а у наступному році він завоював з командою титул чемпіона Франції до 19 років[4].

31 січня 2015 року в матчі проти «Тулузи» Жордан дебютував за основну команду у Лізі 1[5], який в тому сезоні так і залишився єдиним, втім у наступному розіграші Сібачо став стабільніше залучатись до матчів першої команди, яка за підсумками сезону клуб вилетіла з еліти.

На початку 2017 року на правах оренди перейшов в клуб третього дивізіону «Шатору». Влітку того ж року він повернувся в «Реймс» і допоміг клубу за підсумками сезону повернутися в еліту.

12 червня 2018 року перейшов у «Ренн», з яким він підписав контракт на п'ять років[6]. За два сезони не став гравцем основного складу і відіграв за команду з Ренна 29 матчів у національному чемпіонаті.

У вересні 2020 року був орендований швейцарським «Янг Бойз». У цій команді став стабільним гравцем основного складу і за рік уклав з клубом повноцінний контракт. В сезоні 2021/22 відзначився 22-ма голами у 32 іграх швейцарської Суперліги, ставши найкращим бомбардиром змагання.

У цьому статусі 1 липня 2022 року за 6 мільйонів євро перейшов до німецького «Уніона» (Берлін). Відразу почав заявляти свої амбіції на місце основного бомбардира команди, відзначившись у трьох із чотирьох перших офіційних ігор у її складі (одній кубковій, а згодом двох матчах Бундесліги).

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

25 липня 2015 року Сібачо в інтерв'ю розповів, що він народився у Вашингтоні і досі має американський паспорт[7], в результаті він мав право грати за Францію, Камерун або США на міжнародному рівні[8].

У червні 2017 року дебютував у складі молодіжної збірної Франції, зігравши проти Албанії (3:0) та Камеруну (3:1), забивши гол у дебютному матчі[9].

У травні 2018 року Федерація футболу Сполучених Штатів відправила запит про можливість залучання гравця до своєї національної збірної[10]. У березні 2021 року гравець дебютував в іграх за національну збірну США.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Станом на 30 червня 2022
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2014–15 Франція «Реймс» Л1 (ІІ) 1 0 КФ+КЛ - - - - - - - - 1 0
2015–16 Л1 25 3 КФ+КЛ 0+1 0 - - - - - - 26 3
2016–17 Л2 (ІІ) 8 0 КФ+КЛ 1+1 3+1 - - - - - - 10 4
2016–17 Франція «Шатору» НЛ (III) 15 10 КФ+КЛ 1+0 1+0 - - - - - - 16 11
2017–18 Франція «Реймс» Л2 (ІІ) 35 17 КФ+КЛ 2+1 0 - - - - - - 38 17
Усього за «Реймс» 69 20 6 4 - - - - 75 24
2018–19 Франція «Ренн» Л1 15 3 КФ+КЛ 3+2 3+0 ЛЄ 3 1 - - 23 7
2019–20 Л1 14 0 КФ+КЛ 2+0 1+0 ЛЄ 5 0 СФ - - 21 1
Усього за «Ренн» 29 3 7 4 8 1 0 0 44 8
2020–21 Швейцарія «Янг Бойз» СЛ 32 12 КШ 1 0 ЛЧ+ЛЄ 1+9 0+3 - - - 43 15
2021–22 СЛ 32 22 КШ 1 0 ЛЧ 12 5 - - - 45 27
Усього за «Янг Бойз» 64 34 2 0 22 8 - - 88 42
Усього за кар'єру 177 67 13 5 30 9 - - 220 81

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

Станом на 30 червня 2022
 Статистика матчів і голів за збірну — США США

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Ренн»: 2018-19
«Янг Бойз»: 2020-21
«Янг Бойз»: 2019-20

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Французька футбольна федерація — 1919.
  2. Theoson-Jordan Siebatcheu ● All Goals, Assists & Skills - 2017/2018 ● Reims. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
  3. P. Gi. (27 novembre 2015). Jordan Siebatcheu (Reims) intéresserait la sélection américaine. francefootball.fr. Процитовано 6 juin 2018.
  4. Laurent Fortat. Jordan Siebatcheu, la dernière recrue de la Berrichonne de Châteauroux, empile les buts décisifs. leberry.fr. Процитовано 6 juin 2018.
  5. Тулуза VS. Реймс 1:0 (англ.). soccerway.com. 31 січня 2015. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
  6. Officiel : Jordan Siebtcheu signe à Rennes (French) . l'équipe. 12 червня 2018. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
  7. Siebatcheu : "Une chance pour moi" – Footu21. Footu21. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 19 вересня 2018.
  8. ASN article: Here's a Name to Know: Theoson Jordan Siebatcheu. americansoccernow.com. Архів оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 19 вересня 2018.
  9. JORDAN SIEBATCHEU. fff.fr. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
  10. U.S. soccer: Joseph Gyau steps up to German 2nd division. washingtonpost.com. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]