Жудіна Ольга Дмитрівна
| Жудіна Ольга Дмитрівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
18 жовтня 1889 Бердичів, Київська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 15 січня 1961 (71 рік) | |||
| Країна |
 Російська імперія | |||
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Вчитель | Кардовський Дмитро Миколайович | |||
|
| ||||
О́льга Дми́трівна Жу́діна (рос. Ольга Дмитриевна Жудина; * 6 (18) жовтня 1889, Бердичів — † 15 січня 1961) — російський живописець.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Дочка художника Дмитра Жудіна, сестра вченого Миколи Жудіна.
1892 року разом із батьком Дмитром Ананійовичем, матір'ю Марією Антонівною, братами Володимиром і Миколою оселилася в Кам'янці-Подільському. Закінчила Кам'янець-Подільську Маріїнську жіночу гімназію (атестат від 31 травня (13 червня) 1908 року про закінчення повного курсу семи загальних класів) [1].
Сім'я Жудіних подружилася з молодим педагогом, майбутнім письменником Сергієм Сергєєвим-Ценським, який у 1896—1897 роках учителював у Кам'янці-Подільському. Покинувши губернське місто, Сергій Миколайович листувався із Жудіними, слідкував за розвитком художнього таланту Ольги. В одному з листів молодий письменник писав: «Я досі зберігаю, мов святиню, малюнки Олі і показую їх знайомим. Мабуть, якщо вона захоче, пошлю їй за це одне зі своїх оповідань чи казок для дітей» [2].
У квітні 1911 року Ольга разом із батьком брала участь у виставці, яку в Кам'янці-Подільському організувало Кам'янець-Подільське товариство красних мистецтв (рос. Каменец-Подольское общество изящных искусств) [3].
1912 року закінчила відділення живопису Київського художнього училища [4]. У 1915—1922 роках навчалася в академії мистецтв у Петрограді в майстерні Дмитра Кардовського. Здобула звання художника живопису.
Творча спадщина[ред. | ред. код]
Творча спадщина Жудіної, що дійшла до наших днів, невелика. В Карельському державному краєзнавчому музеї зберігається серія її робіт, створених 1934 року в Карелії, в комуні «Сяде» («Промінь»). У запасниках Центрального військово-морського музею в Санкт-Петербурзі є кілька портретів героїв Великої Вітчизняної війни, виконаних Жудіною в блокадному Ленінграді. П'ять невеликих графічних робіт художниці належать художньому музеєві Переславля-Залєського (Ярославська область Росії). Про долю інших творів Жудіної нічого не відомо.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кам'янець-Подільська Маріїнська жіноча гімназія, 1864—1919 рр. [Архівовано 11 березня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Шевцов Иван. Орел смотрит на солнце. — Москва: Молодая гвардия, 1976. — С. 36.
- ↑ Севрюхин Д. Я., Лейкинд О. Л. Золотой век художественных объединений в России и СССР. — Санкт-Петербург, 1992. — С. 82—83.
- ↑ Молева Н., Белютин Э. Русская художественная школа второй половины XIX — начала XX века. — Москва: Искусство, 1967. — С. 352.
Література[ред. | ред. код]
- Жудина Ольга Дмитриевна // Художники народов СССР: Биобиблиографический словарь: В шести томах. — Том 4. — Книга 1: Елева — Кадышев. — Москва: Искусство, 1983. — С. 134—135.
- Жудина Ольга Дмитриевна // Юбилейный справочник выпускников Санкт-Петербургского Государственного академического института живописи, скульптуры и архитектуры имени И. Е. Репина Российской Академии художеств, 1915—2005. — Санкт-Петербург, 2007. — С. 17.
- Молева Н., Белютин Э. Русская художественная школа второй половины XIX — начала XX века. — Москва: Искусство, 1967. — С. 352, 375.
- Выставки советского изобразительного искусства: Справочник. — Т. 1: 1917—1932. — Москва: Советский художник, 1965. — С. 118, 186, 216, 262, 302, 346.
- Выставки советского изобразительного искусства: Справочник. — Т. 2: 1933—1940. — Москва: Советский художник, 1967. — С. 186, 237, 267.
- Письма Д. Н. Кардовского к О. Д. Жудиной // Дмитрий Николаевич Кардовский об искусстве. — Москва: Издательство Академии художеств СССР, 1960. — С. 163—164, 302.
- Нізова Л. Дочка свого часу // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1990. — 13 січня. — С. 3.
- Кабачинська С. Натхнення їй дала краса землі Поділля // Кам'янець-Подільський вісник. — 1995. — 8 квітня. — С. 5.
- Соловьёва Людмила. Чем выше личность, тем больше художник: О судьбах талантливого мастера и героев ее картин // Карелия. — 2009. — № 109. — 1 октября.
