Жінка, Життя, Свобода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
На муралі у Відні зображена курдська жінка і гасло «Жінка, Життя, Свобода» (курдською).

Жінка, Життя, Свобода (англ. Woman, Life, Freedom, курд. Jin, Jiyan, Azadî, ژن، ژیان، ئازادی, перс: زن، زندگی، آزادی) або Жінка, Життя, Воля — популярне політичне курдське гасло, яке використовується як у курдському русі за незалежність, так і в демократичному конфедералістичному русі[1][2][3]. Гасло стало лозунгом під час протестів, які відбулися в Ірані у відповідь на смерть Магси Аміні[4].

Табличка з гаслом, написаним курдською та англійською мовами

Походження[ред. | ред. код]

Походження гасла можна простежити в курдському визвольному русі кінця ХХ століття. Вперше гасло використали члени Курдського жіночого руху, частини Курдського руху за свободу, який заснований на низовому активізмі у відповідь на переслідування з боку урядів Ірану, Іраку, Туреччини та Сирії[5]. Його популяризували такі курдські діячі, як Абдулла Оджалан, у своїх антикапіталістичних та антипатріархальних працях[6]. Від часу свого першого використання гасло висували члени курдських організацій і ті, хто не належав до курдського руху[7]. Це було гасло курдських бійців, які прорвали облогу Кобані Ісламською державою Іраку та Леванту в Сирії[8].

Використання демократичними конфедералістами[ред. | ред. код]

Гасло асоціюється з джинеологією[en], частиною демократичного конфедералізму[en], і вважається, що його придумав Абдулла Оджалан, лідер Робітничої партії Курдистану (PKK)[9]. Гасло ознаменувало політичну діяльність курдських жінок у 2000-х роках і вважалося привертаючим увагу завдяки своєму написанню, ритму та конотативному значенню[3]. Гасло також використовувалося курдами з Загонів жіночої оборони (YPJ) у війні проти Ісламської держави (ІДІЛ)[10].

Поширення по усьому світу[ред. | ред. код]

Вперше це гасло вигадали курдські жінки-воїни, а потім воно стало популярним під час інших протестів по усьому світу[11]. Наприклад, 25 листопада 2015 року його використовували на мітингах з нагоди Міжнародного дня усунення насильства проти жінок у кількох європейських країнах[12].

Афганістан[ред. | ред. код]

Гасло «Жінка, Життя, Свобода» перською мовою

20 вересня 2022 року це гасло скандували афганські жінки на акції протесту на підтримку жінок, які протестують в Ірані[13].

Франція[ред. | ред. код]

У 2018 році під час Каннського кінофестивалю актори фільму «Дівчата сонця» скандували «jin jiyan azadî»[14]. Пізніше це гасло було надруковано перською мовою на першій сторінці французької газети Ліберасьйон у вересні 2022 року після протестів проти смерті Магси Аміні[15].

Іран[ред. | ред. код]

Використання гасла «Жінка, Життя, Свобода» походить від серії протестів після смерті Магси Аміні у вересні 2022 року. Це гасло скандували на похороні Аміні в Саккезі, а потім його можна було почути під час перших протестів у Сенендеджі після похорону[16][17][18]. 21 вересня це гасло скандували студенти Тегеранського університету[19], а в наступні дні — протестувальники по всій країні[20][21]. 28 вересня, під час продовження протестів, студенти Ширазського університету медичних наук використовували це гасло у своїх акціях протесту разом з новим, схожим гаслом: «Жінка, життя, свобода; Чоловік, Батьківщина, Процвітання»[22].

Після того, як іранські протести поширилися на інші міста світу, в різних містах пройшли мітинги, на яких протестувальники використовували гасло «Жінки, Життя, Свобода», а також інші гасла[23][24]. У зв'язку з поширенням протестів на міста по всьому світу і широким висвітленням в іноземних ЗМІ, французька газета Ліберасьйон використала зображення іранських протестів з гаслом перською мовою, що супроводжувалося його французьким перекладом[25][26]. Він також був використаний у заключній частині тексту пісні «Baraye» Шервіна Хаджипура, який був затриманий поліцією після того, як отримав світове визнання за цю пісню. Пізніше його пісню «Baraye» співали під час глобальних протестів на підтримку 1 жовтня 2022 року приблизно в 150 містах по всьому світу[27][28].

У лютому 2023 року двадцять незалежних іранських профспілок, феміністичних груп і студентських організацій оприлюднили маніфест із 12 пунктів[29]. У ньому було сформульовано і розвинуто значення гасла «Жінка, Життя, Свобода», закликаючи покласти край пригнобленню, дискримінації, тиранії та диктатурі[30].

Туреччина[ред. | ред. код]

Табличка з написом «Жінка, Життя, Свобода» (Jin, Jiyan Azadî) центрально-курдською та англійською мовами, яку несли під час акції протесту в Торонто

Це гасло неодноразово використовувалося в Туреччині «Суботніми матерями»[14]. Це гасло також скандували турецькі протестувальники в Туреччині, коли вони зібралися на акцію протесту перед посольством Ісламської Республіки Іран 21 вересня 2022 року[31].

Сприйняття[ред. | ред. код]

  • Іранський соціолог Тагі Азадармакі заявив, що гасло є «одним з найбільш вкорінених бажань середнього класу»[32][33].
  • Іранський соціолог Фархад Хосрохавар вважає гасло «новим пострілом у послідовності іранських громадянських протестів»[34].
  • Соціолог Мехрдад Дарвішпур вважає, що гасло є «викликом насильницькій патріархальній, смертоносній і авторитарній правлячій ідеології»[35].
  • Ірано-американський політолог Карім Саджадпур[en] вбачає в гаслі «Жінка, Життя, Свобода» контрапункт до уряду[36].
  • Мохаммад Фазелі[en], іранський соціолог і професор соціології, вважає, що в цьому гаслі жінка має символічне обличчя і демонструє ненависть до насильства[37].

Реакція[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Dirik, Dilar (2022). The Kurdish Women's Movement: History, Theory, and Practice. Pluto Press.
  2. ↑ Bocheńska, Joanna (2018). Rediscovering Kurdistan's Cultures and Identities: The Call of the Cricket. Palgrave Macmillan. с. 47.
  3. ↑ а б Çağlayan, Handan (2019). Women in the Kurdish Movement: Mothers, Comrades, Goddesses. Springer Nature. с. 197.
  4. ↑ Jina Mahsa Amini: The face of Iran's protests – DW – 12/06/2022. dw.com (англ.). Процитовано 26 червня 2023.
  5. ↑ Chotiner, Isaac (2 жовтня 2022). How Iran's Hijab Protest Movement Became So Powerful. The New Yorker. Архів оригіналу за 27 березня 2023. Процитовано 6 жовтня 2022.
  6. ↑ Neven, Brecht; Schäfers, Marlene (25 листопада 2017). Jineology: from women's struggles to social liberation. ROAR Magazine. Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 6 жовтня 2022.
  7. ↑ 'The fire of Newroz was lit with the slogan 'freedom'. Welat. 11 березня 2022. Архів оригіналу за 7 жовтня 2022. Процитовано 6 жовтня 2022.
  8. ↑ 'Woman, Life, Freedom' from Rojava to Rojhelat: Connections and Solidarities. Kurdish Peace Institute (амер.). 5 грудня 2022. Процитовано 24 липня 2023.
  9. ↑ Neven, Brecht; Schäfers, Marlene (25 листопада 2017). Jineology: from women's struggles to social liberation. ROAR Magazine. Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 1 жовтня 2022.
  10. ↑ Hamad, Words by Sarah Lazarus Photographs by Sonja (28 січня 2019). Women. Life. Freedom. Female fighters of Kurdistan. CNN (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 29 вересня 2022.
  11. ↑ کام ژن؟ کام ژیان؟ کام ئازادی؟ [Which woman? which life? which freedom?]. Iran's Kurdistan Human Rights Watch (fa-IR) . 5 грудня 2020. Архів оригіналу за 4 квітня 2023. Процитовано 28 вересня 2022.
  12. ↑ "زن, زندگی, آزادی" شعار زنان جهان شد ["Woman, Life, Freedom" became the slogan of the women of the world]. ANF News (перс.). Архів оригіналу за 22 вересня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
  13. ↑ همصدایی زنان افغانستان با زنان ایران درپی قتل مهسا امینی: ما هم‌سرنوشتیم [Afghan women's solidarity with Iranian women after the murder of Mahsa Amini: We share the same fate]. ار.اف.ای - RFI (перс.). 20 вересня 2022. Архів оригіналу за 27 вересня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
  14. ↑ а б شعار "زن، زندگی، آزادی" از کجا آمد؟. آسو (перс.). Архів оригіналу за 1 грудня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.
  15. ↑ Libération. journal.liberation.fr (фр.). Архів оригіналу за 29 вересня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.
  16. ↑ مهسا امینی با شرکت گسترده مردم به خاک سپرده شد [Mehsa Amini was buried with the large participation of people]. dw.com (перс.). 17 Sep 2022. Архів оригіналу за 1 грудня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
  17. ↑ فردا, رادیو (21 вересня 2022). خشم عمومی از جان‌باختن مهسا امینی؛ معترضان شعار "زن، زندگی، آزادی" سر دادند [Public anger over Mehsa Amini's death; Protesters chanted "Woman, Life, Freedom".]. Radio Farda (перс.). Архів оригіналу за 18 вересня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
  18. ↑ مردم کردستان بار دیگر به خیابان‌ها آمدند؛ شلیک نیروهای امنیتی به معترضان [The people of Kurdistan once again came to the streets; Security forces shot at protesters]. Iran International (перс.). 21 вересня 2022. Архів оригіналу за 5 жовтня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
  19. ↑ تجمع دانشجویان دانشگاه تهران در اعتراض به قتل مهسا امینی با شعار "زن، زندگی آزادی" [Tehran University students gathered to protest against murder of Mehsa Amini with the slogan "Woman, Life ,Freedom"]. Iran International (перс.). 21 вересня 2022. Архів оригіналу за 2 жовтня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
  20. ↑ تصاویر دریافتی از اعتراض مردم مریوان؛ دوشنبه ۲۸ شهریور شعار مردم: زن، زندگی، آزادی [Images received from the protest of the peopke of Marivan; Monday, 28 September, people's slogan: women, life, freedom] (перс.), VOA Persian, 20 вересня 2022, архів оригіналу за 29 вересня 2022, процитовано 28 вересня 2022
  21. ↑ از کردستان تا تهران اعتراض به مرگ فجیع مهسا و در دفاع از زن، زندگی و آزادی [From Kurdistan to Tehran, protest against the horrible death of Mahsa and in defense of women, life and freedom]. RFI (перс.). 19 вересня 2022. Архів оригіналу за 2 жовтня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
  22. ↑ تجمع دانشگاه پزشکی شیراز؛ "زن، زندگی، آزادی؛ مرد، میهن، آبادی" [Gathering at Shiraz Medical University; "Woman, life, freedom; Man, homeland, settlement"] (перс.), VOA Persian, 28 вересня 2022, архів оригіналу за 6 грудня 2022, процитовано 28 вересня 2022
  23. ↑ انعکاس اعتراض‌های سراسری در مطبوعات جهان؛ لوموند: صدای زنان ایرانی همه‌جا شنیده می‌شود [Reflecting nationwide protests in the world press; Le Monde: Iranian women's voices are heard everywhere]. Voice of America (перс.). 26 вересня 2022. Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
  24. ↑ اعتراضات گسترده در حوالی سفارت جمهوری اسلامی در پاریس و لندن [Massive protests around the embassy of the Islamic Republic in Paris and London]. Radio Zamaneh (fa-IR) . 27 вересня 2022. Архів оригіналу за 1 грудня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
  25. ↑ اعتراض‌های گسترده و سرکوب شدید در ایران؛ شورای هماهنگی تشکل‌های صنفی فرهنگیان دعوت به اعتصاب کرد [Widespread protests and severe repression in Iran; The Coordinating Council of Educators' Union Organizations called for a strike]. euronews (перс.). 25 вересня 2022. Архів оригіналу за 7 грудня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
  26. ↑ خیزش مردم ایران؛ تیتر اول رسانه‌های جهان [The uprising of the Iranian people; The first headline of the world's media]. Independent Persian (перс.). 26 вересня 2022. Архів оригіналу за 29 вересня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
  27. ↑ Worldwide Rallies Show Unprecedented Support For Iran Protests. Iran International (англ.). Архів оригіналу за 20 лютого 2023. Процитовано 20 жовтня 2022.
  28. ↑ Baraye (англ.), архів оригіналу за 31 січня 2023, процитовано 20 жовтня 2022
  29. ↑ Trade Unions Issue Charter Of Minimum Demands. Iranwire. Процитовано 15 квітня 2023.
  30. ↑ Dagres, Holly (23 лютого 2023). Iran's 'women, life, freedom' revolution has a manifesto. Here are the next steps. Atlantic Council (амер.). Архів оригіналу за 13 березня 2023. Процитовано 13 березня 2023.
  31. ↑ شهروندان ترکیه در اعتراض به مرگ مهسا امینی و در همبستگی با زنان ایران تظاهرات کردند [Turkish citizens protested the death of Mehsa Amini and demonstrated in solidarity with Iranian women]. RFI (перс.). 21 вересня 2022. Архів оригіналу за 27 вересня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
  32. ↑ شعار "زن، زندگی و آزادی " یکی از ریشه‌دارترین خواسته‌های طبقه متوسط است [The slogan "woman, life and freedom" is one of the most rooted desires of the middle class]. Islahat News (перс.). 21 вересня 2022. Архів оригіналу за 21 вересня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
  33. ↑ آزاد ارمکی: شعار "زن، زندگی و آزادی" یکی از ریشه‌دارترین خواسته‌های طبقه متوسط است [Azadarmaki: The slogan "woman, life and freedom" is one of the most rooted desires of the middle class]. Asr-e Iran (перс.). 21 вересня 2022. Архів оригіналу за 21 вересня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
  34. ↑ ضرغامی, محمد (22 вересня 2022). جمهوری اسلامی قادر به مدیریت جامعه برای طولانی‌مدت نیست [The Islamic Republic is not able to manage the society for a long time]. رادیو فردا (перс.). Архів оригіналу за 10 лютого 2023. Процитовано 28 вересня 2022.
  35. ↑ جرقه انفجار "ابر جنبش" و "انقلاب زنانه" درایران؟ [The spark of the explosion of "super movement" and "women's revolution" in Iran?]. BBC Persian (перс.). 22 вересня 2022. Архів оригіналу за 23 вересня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
  36. ↑ Alonso, Pierre (25 вересня 2022). Iran: "femme, vie, liberté", ces trois mots que le régime honnit [Iran: "Woman, Life, Freedom", three words that the regime hates]. Libération (фр.). Архів оригіналу за 6 березня 2023. Процитовано 28 вересня 2022.
  37. ↑ موانع اعتماد عمومي در ايران [Obstacles of public trust in Iran]. Etemad Newspaper. 27 вересня 2022. Архів оригіналу за 1 жовтня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жінка,_Життя,_Свобода&oldid=41711316