Заклепка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стандартна заклепка з напівкруглою голівкою
Закладні трубчасті заклепки

Закле́пка — деталь заклепкового з'єднання, яка має вигляд стрижня круглого поперечного перерізу з голівками по кінцях. Невстановлена заклепка має одну голівку, яка називається заставною. Друга голівка, що утворюється в процесі заклепування, називається замикаючою.

Класифікація[ред.ред. код]

Стандартами передбачені наступні типи заклепок загального призначення із суцільним стрижнем:

  • з напівкруглою голівкою (ГОСТ 10299-80[1] DIN 660 ISO 1051);
  • з потайною голівкою (ГОСТ 10300-80[2] DIN 661, ISO 1051);
  • з напівпотайною голівкою (ГОСТ 10301-80[3] DIN 662, ISO 1051);
  • з напівкруглою низькою голівкою (ГОСТ 10302-80[4] DIN 674, ISO 1051);
  • з пласкою голівкою (ГОСТ 10302-80[5] DIN 7338).

Найчастіше застосовуються заклепки з напівкруглою голівкою як найтехнологічніші з діаметром стержня від 1 до 36 мм.

Крім зазначених типових заклепок, у машинобудуванні, приладобудуванні, машинах і виробах легкої промисловості застосовують трубчасті заклепки або пістони[6], виготовлені із сталевих, мідних, латунних та інших металевих тонкостінних трубок. Їх застосовують для слабконавантажених або нещільних з'єднань.

Заклепки виготовляють зі сталі, алюмінію, латуні, міді та інших матеріалів. Матеріал заклепки повинен мати достатню пластичність для забезпечення формування голівок. Сталеві заклепки виготовляють з вуглецевих сталей (Ст 2, Ст 3, Сталь 10 кп, Сталь 20 кп), а у спеціальних випадках — із легованої сталі (09Г2, Х18Н9Т). Щоб уникнути хімічної корозії в з'єднаннях застосовують заклепки з матеріалу з'єднуваних деталей.

Монтаж заклепок[ред.ред. код]

Монтаж заклепки (клепка) вручну

При встановленні заклепки її стрижень вставляється в заздалегідь підготовлений (свердлінням чи штампуванням) отвір у деталях, що підлягають з'єднанню, після чого з виступаючого кінця заклепки утворюється друга замикаюча голівка. Процес утворення замикаючої головіки називається клепкою. При застосуванні сталевих заклепок діаметром до 10 мм і заклепок з кольорових металів клепку роблять холодним способом, а при застосуванні заклепок більшого діаметра — гарячим (кінець заклепки нагрівають до 1000...1100°С). З'єднання деталей машини чи споруди, здійснене групою заклепок, називається заклепковим швом.

Клепка виконується вручну із застосуванням звичайних або пневматичних клепальних молотків, чи на спеціальних клепальних машинах.

Примітки[ред.ред. код]

  1. ГОСТ 10299-80 Заклепки с полукруглой головкой классов точности В и С. Технические условия.
  2. ГОСТ 10300-80 Заклепки с потайной головкой классов точности В и С. Технические условия.
  3. ГОСТ 10301-80 Заклепки с полупотайной головкой классов точности В и С . Технические условия.
  4. ГОСТ 10302-80 Заклепки с полукруглой низкой головкой классов точности В и С. Технические условия.
  5. ГОСТ 10302-80 Заклепки с плоской головкой классов точности В и С. Технические условия
  6. ГОСТ 26805-86 Заклепка трубчатая для односторонней клепки тонколистовых строителных металлоконструкций. Технические условия.

Джерела[ред.ред. код]

  • Павлище В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин: Підручник. — Афіша. — С. 560. — ISBN 966-8013-58-1
  • Коновалюк Д. М., Ковальчук Р. М. Деталі машин: Підручник .-Вид. 2-ге .-К.: Кондор, 2004. -584 с. ISBN 966-7982-22-Х
  • Орлов П. И. Основы конструирования: Справочно-методическое пособие. В 2-х кн. Кн. 2. — 3-е исправл. — М.: Машиностроение, 1988. — С. 544. — ISBN 5-217-00223-9

Див. також[ред.ред. код]