Пластичність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Типова крива залежності напруження від деформації розтягу

Пласти́чність  (рос. пластичность, англ. plasticity, нім. Plastizität f) — здатність матеріалу незворотно змінювати свою форму й розміри при деформації. Крім того — здатність при замішуванні з водою утворювати тісто, яке під впливом зовнішньої дії може набирати будь-якої необхідної форми без проявів тріщин та зберігати надану форму після припинення цієї дії, при сушінні та випалюванні.

Тверді тіла змінюють свою форму й розміри лише при доволі великих навантаженнях. Відсутність або незначну пластичність називають крихкістю. Пластичного деформування зазнають деталі машин і будівель, заготовки при обробці тиском (вальцювання, штампування, пресування тощо), пласти земної кори та інші об'єкти.

На кривій залежності напружень від величини деформації область пластичної деформації лежить за межами області пружних деформацій.

Пластичність кристалічних твердих тіл зумовлена механізмом ковзання дислокацій.

Характеристики пластичності[ред.ред. код]

При одновісному розтягуванні пластичність матеріалу оцінюється величиною відносного рівномірного (без врахування деформації у шийці) видовження \epsilon_B = \frac{L_B - L_0}{L_0} ( L_0 - початкова довжина зразка;  L_B - довжина зразка, визначена на момент руйнування).

При розтягуванні циліндричного зразка з пластичного матеріалу руйнуванню передує втрата стійкості, при якій рівномірне видовження і зменшення поперечного перерізу змінюються утворенням так званої шийки, що проявляється на відносно невеликій ділянці зразка. Така локальна деформація оцінюється величиною відносного зменшення перерізу \phi = \frac{\psi_0 - \psi_B}{\psi_0} ( \psi_0 - площа початкового перерізу зразка,  \psi_k - площа перерізу зразка в шийці на момент руйнування). Настання втрати стійкості матеріалу залежить від чутливості напружень пластичної течії матеріалу до швидкості деформації .

Пластичність залежить від властивостей матеріалу - від характеру міжатомних зв'язків, хімічного і фазового складу, кристалічної структури і мікроструктури, а також умов деформації - температури, величини і схеми прикладених сил (напруженого стану) та швидкості їх прикладання. Пластичність не є фізичною чи механічною константою матеріалу, а характеризує його стан.

Дотичні терміни[ред.ред. код]

ПЛАСТИЧНИЙ (рос. пластический, англ. plastic, нім. plastisch) -

  • 1) Здатний набирати й зберігати надану форму (про матеріал).
  • 2) Пластична деформація — деформація, що не зникає після зняття навантаження.

Дивіться також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]