Залізниця Аделаїда — Дарвін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відсутній елемент Вікіданих

Залізниця Аделаїда — Дарвін — трансконтинентальна лінія довжиною 2 979 км, що перетинає Австралію з півдня на північ між містами Аделаїда і Дарвін. Частину лінії прокладено в XX столітті, а повністю завершено її 2004 року з відкриттям ділянки Аліс-Спрингс — Дарвін.

Історія[ред. | ред. код]

Міст через річку Елізабет за 17 км на південь від Дарвіна
Початок маршруту Аделаїда — Дарвін в Дарвіні

Акт про прийняття Північної Території 1910 року[1] передбачав, що північні вузькоколійні лінії разом з аналогічними лініями Південноавстралійських залізниць, буде передано у ведення Commonwealth Railways з подальшим спорудженням сполучної ділянки, однак кінцевих термінів проекту не називалося.[2][3] Розглядалося два варіанти: будівництво лінії зі стандартною (європейською) колією з відгалуженням від Трансавстралійської залізниці в Таркоолі, або дешевший варіант з продовженням вузькоколійної лінії від станції Уднадатта, що відкрилася 1891 року. Обрано було другий варіант. З відкриттям ділянки до Аліс-Спрингс у серпні 1929 року утворено Центральноавстралійську залізницю (CAR).[4] На півночі тоді будувались сегменти Північноавстралійської залізниці (NAR) від Дарвіна до Бердума (залізниця прийшла сюди також 1929 року).[5]

Після відкриття вугільного басейну в містечку Лі Крік у 1940-х роках було підвищено пропускну здатність залізничного транспорту. В об'їзд побудували нову лінію з європейською колією: в 1956—1957 роках відкрито ділянку від Стерлінг-Норта до Маррі через станцію Кворн.[6][7]

1967 року Commonwealth Railways почали пошук альтернативи часто підтоплюваному маршруту CAR. Було представлено три різні варіанти, один з яких і втілено в життя. Будівництво 830-кілометрової ділянки від Таркооли до Аліс-Спрингс почалося в квітні 1975 року та було завершено у жовтні 1980, відразу після чого CAR було скасовано. Одночасно, в червні 1975, скасовано і NAR у зв'язку із закриттям залізнорудної шахти у Френсіс-Кріку.

В січні 1983 року уряд Малколма Фрейзера оголосив про продовження лінії з європейською колією від Аліс-Спрингс до Дарвіна, назвавши терміном закінчення будівництва 1988 рік.[8][9] Однак уряд Роберта Гоука, що прийшов на зміну в березні 1983 року, скасував проєкт.[5]

У червні 1999 року залізнична корпорація AustralAsia (належить урядам Північної Території і Південної Австралії) уклала контракт на будівництво і обслуговування 1 420 км колії від Аделаїди до Дарвіна з Asia Pacific Transport Consortium (APTC).[5][10] У реалізації проекту брав участь вантажний оператор FreightLink. Будівництво обійшлося в 1,2 млрд A$.[11]

Будівництво почалося в липні 2001 року і планувалося до закінчення у вересні 2003 року.[5][12][13] 17 січня 2004 року перший вантажний поїзд єдиної дороги прибув до Дарвіна.[14] 4 лютого 2004 року до Дарвіна прибув перший пасажирський поїзд з Аделаїди, подолавши 2 979 км за 47 годин.[15][16]

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Лінія включає:

Оператори[ред. | ред. код]

Пасажирські поїзди «Ган» курсують по лінії щотижня. Вони приводяться в рух локомотивами фірми Pacific National[en]. Вантажні перевезення здійснює лише оператор Genesee & Wyoming Australia.[18] Будівництво цієї лінії значно полегшило транспортування сипучих матеріалів, таких як залізо і мідь, з центральної Австралії.[19]

Станції[ред. | ред. код]

Початкові маршрути CAR і NAR включали багато станцій і платформ на своєму шляху, проте новий маршрут з європейською колією включає лише станції в містах Аліс-Спрингс, Теннант-Крік, Кетрін і Дарвін, а також роз'їзди в Ілокварі і Ньюкасл-Вотерс.[20]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Northern Territory Acceptance Act 1910. Federal Register of Legislation (англ.). Australian Government. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
  2. Northern Territory Acceptance Act 1910 [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] Federal Register of Legislation
  3. Northern Territory Acceptance Act 1910 [Архівовано 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Commonwealth of Australia Consolidated Acts
  4. «Australian Commonwealth Railway Developments» Railway Gazette 28 January 1927 page 116
  5. а б в г History of the railway [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] AustralAsia Railway Corporation
  6. Newland, Andrew; Quinlan, Howard. Australian Railway Routes 1854 - 2000. — Redfern : Australian Railway Historical Society, 2000. — С. 67. — ISBN 0-909650-49-7.
  7. Port Augusta to Marree [Архівовано 23 червня 2020 у Wayback Machine.] Chris' Commonwealth Railways
  8. «Preliminary work starts on 1500km Alice — Darwin link» Railway Gazette International April 1981 page 262
  9. «Premier launches Alice — Darwin line» Railway Gazette International March 1983 page 152
  10. Darwin deal [Архівовано 25 червня 2020 у Wayback Machine.] Railway Gazette International July 1999
  11. Taxpayer funds sought from new rail owner. The World Today. abc.net.au. 10 червня 2010. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 21 червня 2020.
  12. Industry unites at Australian showcase [Архівовано 25 червня 2020 у Wayback Machine.] Railway Gazette International November 2003
  13. «Transcontinental link is ready for business» Railway Gazette International January 2004 page 20
  14. Australia's last frontier is conquered [Архівовано 25 червня 2020 у Wayback Machine.] Railway Gazette International February 2004
  15. Completion of the Adelaide to Darwin railway line. Australian Bureau of Statistics. 8 грудня 2006. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
  16. First Train [Архівовано 13 березня 2018 у Wayback Machine.] AustralAsia Railway Corporation
  17. Alice Springs to Darwin Railway. Laing O'Rourke. Архів оригіналу за 7 жовтня 2011.
  18. GWA Schedules & Terminals [Архівовано 12 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Genesee & Wyoming Australia
  19. First Prominent Hill shipment set for export. ABC News (англ.). 29 квітня 2009. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 30 травня 2016.
  20. Network Operating Guide, Part 32, Tarcoola to Darwin (PDF). Australia Southern Railroad. 2 січня 2004. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011.