Зебрано
| |
Види дерев | дерева роду Microberlinia |
---|---|
Походження | Габон, Камерун, Конго |
Фізичні властивості | |
Середня густина | 780 кг/м³ |
Межі густини | 750 - 800 кг/м³ |
Твердість | за Бринелем 4,1 кгс/м² |
![]() |
Зебрано (зігана, зебравуд) — екзотична порода деревини, що отримується з дерев, що відносяться до роду Microberlinia (Microberlinia brazzavillensis і Microberlinia bisulcata). Широке поширення деревина отримала завдяки міцності та оригінальній крупній текстурі — візерунок зебрано нагадує розмальовку зебри, темні смуги на світлому фоні.
Деревину схожого забарвлення мають і інші дерева, наприклад гонсало альвес.
Дерева, що відносяться до роду Microberlinia проростають в Західній Африці, на території країн Габон, Камерун, Конго.
Ядро блідо-золотисте з вузькими смугами від темно-коричневого до чорного кольору, чітко відокремлене від дуже блідої заболоні. Також може бути блідо-коричневим з темно-коричневими плямами різного розміру.
Це важка і тверда деревина з дещо грубою текстурою, часто з пересіченими або хвилястими волокнами. Густина в сухому стані становить 750—800 кг/м³, твердість за Брінеллем — 4,1 кгс/мм. Як і у багатьох інших тропічних порід дерева, нерівність волокон може створити складнощі при обробці.
Зебрано використовується для виготовлення фанери, для стінових панелей, меблів, інкрустацій, для токарних робіт, виготовлення шпону, підлогових покриттів, ексклюзивних предметів. Оскільки дерево досить тверде, з нього роблять лижі та ручки інструментів. Також з нього роблять вставки в більярдних київ. Це дерево часто застосовувалося у внутрішній обробці автомобілів Mercedes-Benz. Застосовується для виготовлення накладок на ручки пістолетів, а також як матеріал корпусу для гітар та укулеле.
Дерева роду Microberlinia визнані такими, що перебувають під загрозою зникнення в місцях свого природного зростання видами. Швидкозростаюча популярність цієї деревини на Заході викликала спроби відновлення кількості дерев, що не дає, однак, потрібного ефекту[1].
- http://www.rainforestrelief.org/documents/Guidelines.pdf [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]