Дерево
Де́рево — велика, багаторічна, дерев'яниста рослина.
Хоча не існує встановленого визначення щодо максимального розміру, термін «дерево» загалом застосовується до рослин заввишки як мінімум від 3 м[1] до 6 м[2] в зрілості і які, що важливо, мають вторинні гілки, котрі ростуть на єдиному головному стеблі або стовбурі, з ясно вираженим домінуванням стовбура над вторинними гілками (див. кущ для порівняння). В порівнянні з більшістю інших форм рослин тривалість життя дерев вища. Декілька видів дерев можуть досягати понад 100 м заввишки і деякі можуть жити протягом кількох тисяч років.
Дерева - необхідні компоненти багатьох природних екосистем і важливі елементи в створенні штучних ландшафтів та сільському господарстві, забезпечуючи урожаї фруктів (наприклад, яблук). Дерева також відіграють важливу роль у багатьох світових міфологіях (див. дерева в міфології).[3]
Зміст |
Класифікація [ред.]
Дерево — форма рослин, яка зустрічається в багатьох різних порядках і родинах рослин. Тому дерева демонструють широку різноманітність форм, типу і форм листя, характеристик кори, репродуктивної системи тощо.
Найдавніші дерева були деревовидними папороттями і хвощами, які росли в безмежних лісах у Кам'яновугільному періоді; деревовидні папороті все ще існують, але серед сучасних хвощів нема деревовидних форм. Пізніше, в тріасовому періоді, з'явилися хвойні дерева, гінкго, саговники та інші рослини, а згодом в крейдяному періоді квіткові рослини. Більшість видів дерев сьогодні — квіткові та хвойні рослини.
Група дерев, що ростуть разом, називається гаєм, значна територія, щільно вкрита деревами, називається лісом. Декілька біотипів в значній мірі визначаються деревами, які їх населяють; наприклад — дощовий ліс і тайга (див. екологічні зони). Територія, на якій дерева ростуть на значній відстані одне від одного (звичайно періодично), називається саваною, а територія, на якій вони формують відокремлені гаї — лісостепом.
- Дерева поділяються за видом листків на хвойні і широколистяні.
- Хвойні відрізняються звичайно жорстким вічнозеленим голкоподібним або лускатим листям, що називається хвоєю, або голками, утворюють шишки або ялівцеві ягоди. До цієї групи відносяться, наприклад, сосни, ялинки, ялиці, модрини, кипариси, секвої.
- Широколистяні дерева мають широкі і плоскі листки — у яких товщина значно менше довжини і ширини. Листя зазвичай опадає раз на рік. Широколистяні (або просто листяні) дерева зазвичай цвітуть і плодоносять. До цієї групи відносяться клени, буки, ясени, евкаліпти та інші.
- Крім класифікації за виглядом листя, дерева поділяються за терміном життя листя на листопадні і вічнозелені.
- Листопадні дерева мають чітку зміну листяного покриву: все листя на дереві втрачає зелене забарвлення і опадає, деякий час ( взимку) дерево стоїть без листя, потім ( навесні) з бруньок виростають нові листки.
- Вічнозелені дерева не мають чіткої зміни листяного покриву: листя знаходиться на дереві у будь-який момент року і зміна листя відбувається поступово протягом усього життя дерева.
Крім біологічної класифікації дерева поділяються і за іншими ознаками: наприклад, плодові дерева (плоди яких використовуються людиною в їжу), цінні (деревина яких використовується для промислових цілей), корабельні (використовувані в кораблебудуванні), тропічні (ареал проживання яких проходить недалеко від екватора), північні (ареал проживання яких проходить далеко від екватора) та інші.
Морфологія [ред.]
У дереві виділяють три основні частини: корінь, стовбур і крона.
Корінь дерева — підземна частина рослини. Основні функції — утримання дерева у вертикальному положенні, всмоктування живильних речовин з ґрунту і передача їх в стовбур.
Стовбур дерева виконує функцію опори для крони, а також здійснює передачу речовин між корінням і кроною. У зимовий період стовбур виступає в ролі сховища вологи і живильних речовин.
Крона дерева — сукупність гілок і листя у верхній частині рослини, що продовжує стовбур від першого розгалуження до верхівки дерева або чагарника зі всіма бічними відгалуженнями та листям. Розрізняють такі характеристики, як форма крони — від колоновидної до розкидистої і щільність крони — від щільної до рідкісної, ажурної. Під дією світла в листі в результаті фотосинтезу відбувається синтез необхідних речовин.
Рекорди, пов'язані з деревами [ред.]
-
Див. також: Список знаменитих і легендарних дерев
- Найбільшої висоти досягають дерева виду секвойя, в національному парку Редвуд їх висота досягає 115,55 м.[4]
- Найтовще дерево у світі — баобаб, 15.9 м в діаметрі.
- Найстаріше живе дерево росте в Каліфорнії, - це остиста сосна , вік якої становить близько 4700 років.
Дерево у побуті і культурі [ред.]
-
Див. також: Світове дерево
У зв'язку з поширенністю і простотою обробки в багатьох культурах світу широко використовується деревина у якості матеріалу для виготовлення як предметів побуту (меблі, посуд тощо), так і предметів благоустрою житла.
Дерево, як і камінь, є природним матеріалом, що зберігає нанесені зображення, що, за твердженням вчених, сприяло розвитку писемності у багатьох мовах.
Здатність горіти допомогло освоєння вогню, що різко розширило ареал поширення людини на північ, і дозволило освоїти нові типи житла: печери, будинки, іглу тощо. Головешки, що залишаються після згорання дерева, використовувалися для перших наскельних малюнків. Мала густина деревини по відношенню до води сприяла розвитку судноплавства: починаючи від плотів і закінчуючи каравелами — багато років судна робилися з дерева. Особливості цвітіння деяких дерев стали загальними в культурі багатьох народів світу. Так в Японії квітка сакури оспівана багатьма поетами і часто використовувалися для медитації та відпочинку. На Сході поширений образ квітки персика, в Росії був оспіваний яблуневий цвіт. Фрукти є неодмінним атрибутом майже всіх свят, як і музичні інструменти, більшість яких виготовляється з певних сортів деревини.
Дерево у релігії [ред.]
З давніх часів дерево символізує життя і в багатьох первісних релігіях було об'єктом поклоніння. Наприклад, стародавні греки вважали, що з кожним деревом пов'язана німфа — дріада.
Стародавні кельти та друїди взаємодіяли з деревами, використовуючи в своїх магічних обрядах «коелбрени» — дерев'яні палички розміром з палець, на кожній з яких випалений або вигравіруваний один з 20 знаків - огам, відповідно до породи дерева. Коелбрен огам є ключем до великої скарбниці магічних таємниць і основним джерелом сили друїдів.
Згадки про дерево зустрічається також в багатьох сучасних релігіях, у християнстві згадується Дерево пізнання Добра і Зла, Дерево Життя.
Пальмова неділя або свято Входу Господнього в Єрусалим відзначається святковим богослужінням, на якому віруючі приходять з пальмовими гілками. В Україні першою розпускається верба, тому стали використовувати гілки цього дерева і свято отримало назву Вербна неділя.
У фольклорі мертве дерево служить символом або притулком нечистої сили.
Деревина широко застосовувалася для виготовлення релігійної символіки (ідолів та інших).
Галерея [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Rushforth, K. (1999). Trees of Britain and Europe. Collins ISBN 0-00-220013-9.
- ↑ Mitchell, A. F. (1974). A Field Guide to the Trees of Britain and Northern Europe. Collins ISBN 0-00-212035-6
- ↑ Going Out On A Limb With A Tree-Person Ratio, Morning Edition, National Public Radio. 12 Nov 2008.
- ↑ «Gymnosperm Database: Sequoia sempervirens». Процитовано 2- августа 2009. «Hyperion, Redwood National Park, CA, 115.55 m»
Джерела [ред.]
- А.О. Слюсарев, О.В. Самсонов, В.М. Мухін та ін. "Біологія: навчальний посібник". Пер. з рос. та ред. В.О.Мотузного. 2-ге вид. Київ: Вища школа, 1999.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Trees |
 |
Подивіться tree у Вікісловнику, вільному словнику. |
