Укулеле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Укелеле-сопрано

Укуле́ле (від гавайського ukulele) — чотириструнний щипковий музичний інструмент.

Історія[ред.ред. код]

З'явився в 1880-ті роки як розвиток брагіньї — мініатюрної гітари з острова Мадейра, спорідненої португальському кавакіньо. Укулеле поширений на різних тихоокеанських островах, але асоціюється насамперед з гавайської музикою з часів гастролей гавайських музикантів на Тихоокеанській виставці 1915 року в Сан-Франциско.

Різновиди[ред.ред. код]

Найбільш поширені 4 види укулеле:

  • сопрано (загальна довжина 53 см) — перший і найпоширеніший вид;
  • концертний (58 см) — трохи більший;
  • тенор (66 см) — з'явилась у 20-х роках XX століття;
  • баритон (76 см) — найбільший, з'явилася в 40-х роках XX століття.

Стрій сопрано і концертного укулеле — g1-c1-e1-a1[1] (при цьому традиційна «нижня» гітарна струна не є найнижчою насправді). Теноровий укулеле може бути настроєний так само як концертний, але іноді настроюється інакше, наприклад d1-g-h-e. Баритоновий зазвичай має стрій — d-g-h-e1.

Більш рідкісними є різновиди сопраніно і бас.

Діапазони інструментів представлені діаграмою нижче:

Стрій концертного Укулеле Аудіо Playопис файлу.

до (нота) до (нота)

Аудіо приклади[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]