Зеновій Кобецький
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Зеновій Васильович Кобецький | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
1934 Болехів | |||
Країна | Українська СРР | |||
Діяльність | письменник, поет | |||
|
Зеновій Васильович Кобецький (1934, Болехів — † ?) — український письменник, поет, відомий на Болехівщині лікар.
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1934 році, в часи економічної та суспільної кризи Польщі, в селянській родині Кобецьких в містечку Болехів народився син Зеновій. На його долу випали важке дитинство та юнь, які супроводжувалися перепетіями війни та реакції сталінсько-радянської "машини". Саме ті військові лихоліття, повоєнна агонія сталініської репресивної системи - кристалізували характер юнака. Та Господня рука вела його життєвою дорогою, допомагала йому долати життєві труднощі та формувати всласне життєве кредо.
От і відчув в собі, Зеновій, з тих пір, поклик до помочі ближньому і став він на стезю медика. Ось так він рішив помагати довколишнім - Зеновій Красівський запам`ятався всім, як добросовісний та скромний фельдшер районної лікарні, що присвятив 40 років свого життя на служіння людям. Коли ж задавалися питанням, що ж дозволило пережити важкі часи, та що надихало пана Зеновія на ту непохитну та сумлінну працю, то відповідь була очевидна - його родина та закоханість в поезію, давали йому сили.
Ще з юначих років, Зеновій Кобецький відчув творчі поривання. Надихнувшись музою поетики, він почав виплескувати свої любовні переживання в поетичні рядки. А любив Зеновій натхненно: любив і рідний край, і Україну, і кохану й родину. Та не все він міг сказати вголос, не все, як думалося, міг написати в ті лихі часи. Але правда жила в його серці, роїлася в його світлій голові, накопичувалася в чистій душі й укладалася в поетичні рядки.
А вже коли прийшли часи українського відродження, й рішився пан Зеновій опублікувати свій утаєний поетичний світ. Спершу це були публікації в місцевій пресі, які місцева творча громада дуже тепло зустріла. У часи молодої держави Україна, п`ятдесятирічний Зеновій Кобецький повернувся в свою молодість - ставши молодим літератором. Його захлиснули творчі плани та пориви і лише кульбіти долі могли їх спинити.... так і сталося, важка хвороба забрала від нас цього працьовитого мужа-болехівчанина. Тому творчу мрію: публікацію збірки поезій - довелося здійснити його дітям. І згодом, вдячні діти та побратими, в пам`ять про батька та друга, опублікували кілька збірочок поезій Зеновій Кобецького. Щирістю та любов`ю пройнята вся його поетика: патріотичні й релігійні вірші, дитяча і любовна лірика - все це заслуговує особливої уваги, бо в них, пан Зеновій, вкладав всю свою теплоту душі.
Творчий доробок[ред. | ред. код]
Окрім великого вкладу на лікарській стезі Болехівщини, Зеновій Васильович, ще й кохався в поезії. На жаль, не всі його творчі замисли збулся, тому уже його діти та прихильники помогли видати творіння Зеновія Кобецького. На разі, додаємо декілька творів зі збірки «Доки життя не згасне»:
- «Чому так сталося...»
- «Дуб стоїть кремезний одиноко в полі...»
- «Пам'яті поета о. Михайла Петрушевича»
- «Вийшла з хати дівчинонька»
- «Летять у вирій журавлі»
- «Свят-вечір»
- «Своя у кожного зоря»
- «Лелеки»
- «В народі жити буде»
- «Ой кувала зозуленька»
- «Ой ви, хлопці, ви, соколи»
- «Вороняче життя»
- «Зелений коник»
Примітки[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |