Зиков Віталій Валерійович

Віталій Зиков
Ім'я при народженні	Віталій Валерійович Зиков
Народився	5 жовтня 1979(1979-10-05) (44 роки) Липецьк, Росія
Громадянство	Росія
Діяльність	письменник
Мова творів	російська
Жанр	фентезі
Премії	«Меч без імені»
Сайт: vitaly-zykov.ru

Віталій Зиков (народився 5 жовтня 1979, Липецьк) — російський письменник, фантаст.

Біографія

Народився у місті Липецьку 5 жовтня 1979 року. У ранньому дитинстві намагався писати оповіді, але захоплення швидко пройшло.

У 1996 році закінчив школу-ліцей № 44 із золотою медаллю і поступив в Липецький національний технічний університет. У 2001 році закінчивши його пішов на заочну аспірантуру. Тоді і зайнявся викладацькою діяльністю.

Сам письменник в одному з інтерв'ю каже що писати почав через парі між ним і своїм одногрупником, але програв його. Щоб довести собі що він чогось вартий письменник в 2003 році почав роботу над романом «Безымянный раб», який в квітні 2004-го був виданий видавництвом «Альфа-книга». У цьому ж році за неї був нагороджений премією «Меч без имени».

23 грудня 2004 року в Дисертаційній раді Воронезького національного технічного університету захистив кандидатську дисертацію.

З 2008 року основним видом діяльності стало написання книг. Тоді ж отримав звання академіка Міжнародної академії духовної єдності народів світу.

В березні 2009 фондом реалізації соціально-патріотичних програм «Родина» нагороджений медаллю Н. В. Гоголя.

В 2010 р. Став кавалером пам'ятної медалі «А. С. Грибоедов 1795—1829».

В 2012 році Міжнародним співтовариством громадських об'єднань-товариств дружби з народами закордонних країн за внесок в розвиток міжнародних літературних відносин нагороджений грамотою

У 2013 році від Союзу письменників Росії отримав літературно-громадську премію «Светить всегда» і нагороджений орденом «В. В. Маяковский».

У вересні 2013 ще одне хобі стало роботою — почав працювати як провідний експерт в одній московській компанії. Але з літератури не пішов і вів роботу над творами. У 2014 році Московська міська організація Союзу письменників Росії нагородила дипломом імені М. Ю. Лермонтова «Недаром помнит вся Россия» з врученням медалі «М. Ю. Лермонтов 1814—1841».

У тому ж році постановою Правління Московської обласної організації Союзу письменників Росії нагороджений медаллю Івана Буніна.

В 2015 році нагороджений грамотою від от Російського державного військового історико-культурного центру при уряді Російської федерації.

Член Спілки письменників Росії, член Ради з фантастики і пригод при Спілці письменників Росії. Одружений є донька і син.

Серії

Дорога домой

1. Безымянный раб (2004)
2. Наёмник его величества (2005)
3. Под знаменем пророчества (2006)
4. Владыка Сардуора (2009)
5. Власть Силы (2015)
6. Великие Спящие (????)

«Война за выживание»

1. Конклав Бессмертных. В краю далёком (дата написання липень 2006 — грудень 2007) (дата виходу лютий 2008)
2. Конклав Бессмертных. Проба сил (дата написання вересень 2007 — травень 2008) (дата виходу: серпень 2008)
3. Конклав Бессмертных. Во имя потерянных душ (дата написання вересень 2009 — квітень 2011) (дата виходу серпень 2011)

Оповіді і романи

• Флорист (Гамзарские байки) (2004) — оповідь у складі збірки «На перекрестках фэнтези»
• Наследство Братства Сумерек (2007) — оповідь у складі збірки «Никого над нами»
• Знание — сила! (Гамзарские байки) (2008) — оповідь у складі збірки «Чего хотят демоны»
• Удача травозная (Гамзарские байки) (2012) — оповідь у складі збірки «Меч императора»
• Праймлорд, или Хозяин Одинокой Башни (2014) — роман

Премії

• «Меч без імені» за 2004 год — за найкращий дебютний роман («Безіменний раб»)

Інтерв'ю

• Інтерв'ю в ростовській газеті «Поиск» (№ 5, травень 2005). Задавала питання Мария Гончарова [Архівовано 28 листопада 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

• Стаття про Віталія Зикова [Архівовано 31 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю для журналу в 2008 році [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Біографія [Архівовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Премія «Меч Без Имени» [Архівовано 31 березня 2018 у Wayback Machine.]