Змочування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Крайовий кут змочування.
Крапля води на гідрофобній (незмочуваній) поверхні.
Крапля води на гідрофільній поверхні.
Елементарний акт змочування поверхні водою

Змочування (рос. смачивание, англ. wetting, нім. Benetzung f – дія до властивості змочуваності.

Змочування відбувається, наприклад, при змішуванні корисної копалини, гірської породи тощо з водою, пульпою, реагентом.

Про рідину, яка розпливається тонкою плівкою по твердому тілу, кажуть, що вона змочує дане тверде тіло.

Добре змочування є обов'язковою умовою формування ефективної клейової плівки зв’язуючого на твердій поверхні. Мірою змочуваності твердої поверхні зв’язуючим є крайовий кут змочування θ (див. рис.) - кут, утворений поверхнею розділу двох фаз із поверхнею третьої. Його прийнято відраховувати убік більш полярної (як правило рідкої) фази. Нульове значення крайового кута відповідає повному змочуванню, значення крайового кута θ = 180о відповідає випадку повного незмочування твердої поверхні зв’язуючим.

Змочувальний реагент[ред.ред. код]

ЗМОЧУВАЛЬНИЙ РЕАҐЕНТ – хімічний реаґент, який здатний покривати поверхню устаткування тонкою плівкою.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]