Зізда Володимир Іванович
| Зізда Володимир Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
23 лютого 1924 с. Касперівка, Херсонська область, УРСР | |||
| Смерть | 2004 | |||
| Миколаїв, Україна | ||||
| Національність | українець | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Жанр | живопис, скульптура | |||
|
| ||||
Зізда Володимир Іванович (нар. 23 лютого 1924, село Касперівка, Херсонська область, УРСР — пом. 2004, Миколаїв, Україна) — радянський і український живописець, скульптор, художник театру, один з лідерів Миколаївського товариства художників, а згодом один з засновників Миколаївської обласної організації Національної спілки художників України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 23 лютого 1924 року у селі Касперівка (нині – село Кізомис) Херсонської області.
Спеціальної художньої освіти не отримав, протягом 1967–1973 років працював в ізостудії Чорноморського суднобудівного заводу[1].
Довгий час був одним з лідерів Миколаївського товариства художників 1960-х років[2], яке згодом трансформувалося в Миколаївську обласну організацію Національної спілки художників України, активну участь у створенні якої разом з Анатолієм Завгороднім приймав і сам Володимир Зізда.
Брав участь, як художник, у створенні меморіального комплексу воїнам-визволителям Миколаєва, відкритого у 1967 році.
Разом з іншими художниками брав участь у створенні художнього комбінату в Миколаєві у 1976 році[3].
Творчість[ред. | ред. код]
Учасник виставок від 1951 року. У 1962 році відбулася перша персональна виставка у Миколаєві[1].
Вибрані роботи[ред. | ред. код]
Живопис[ред. | ред. код]
- «Подвиг» (1947);
- «У весь голос», «Портрет В. Шлепєнкова» (обидва – 1952);
- «Художник М. Дольник» (1956);
- «Розправа» (1957);
- «Панорама м. Миколаїв», «В. Маяковський» (обидва – 1958);
- «Ранок» (1960);
- «В. Ленін у Розливі», «Найстаріші учасники художньої самодіяльності (груповий портрет)» (обидва – 1961);
- «Ланкова О. Мамалига» (1966–1967);
- «Ти, коник вороний...» (1975–1977).
Скульптура[ред. | ред. код]
- «В. І. Ленін» (тонований гипс, 1958);
- «Бетховен» (тонований гипс, 1960);
- «Співак (пісня)» (тонований гипс, 1963);
- «Юність (мідь, карбування, 1968);
- оформлення вистави «Характери» (за оповіданням В. Шукшина, Миколаївський обласний драматичний театр, 1975).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Словник художників України: біобібліографічний довідник. Книга 2: Г–3 (PDF). Київ: ІМФЕ. 2022. с. 262. ISBN 978-617-14-0051-1.
- ↑ Голубченко, Ирина (8 січня 2021). Большой юбилей у наших художников. Городская газета «Вечерний Николаев» (рос.). Процитовано 12 серпня 2023.
- ↑ Глаголь добро: суспільно-гуманітарний альманах науковопедагогічної бібліотеки м. Миколаєва. Миколаїв: Науково-педагогічна бібліотека м. Миколаєва. 2011. с. 150.
|
Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |