Херсонська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Херсонська область
Coat of Arms of Kherson Oblast.svg Flag of Kherson Oblast.svg
Герб Херсонської області Прапор Херсонської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько:
Країна: Україна Україна
Утворена: 30 березня 1944 року
Код КОАТУУ: 65000
Населення: 1 069 881 (на 1.07.2014)
Площа: 28461 км²
Густота населення: 38.1 осіб/км²
Телефонні коди: +380-55
Обласний центр: Херсон
Райони: 18
Міста:

обласного значення
районного значення


4
5
Райони в містах: 3
Смт: 31
Села: 568
Селища: 88
Селищні ради: 30
Сільські ради: 259
Номери автомобілів: 22, BT
Інтернет-домени: kherson.ua; ks.ua
Мапа області
Обласна влада
73000, м. Херсон, пл. Свободи, 1
Веб-сторінка: http://www.oda.kherson.ua
Голова ОДА:
Рада: Херсонська обласна рада
Голова ради: Пелих Віктор Григорович

Херсо́нська о́бласть — область у південній частині України, у межах Причорноморської низовини. На північному заході межує з Миколаївською, на півночі — з Дніпропетровською, на сході — із Запорізькою областями України, на півдні з Автономною Республікою Крим. Утворена 30 березня 1944 року.

Територія 28 461 км² (4,71 % від території України). Херсонщина за площею має сьоме місце серед інших областей України.

Територією області проходить державний кордон протяжністю 458 км (350 км Чорним і 108 км Азовським морями). На кордоні розташовано 4 пункти пропуску: авіа, річковий порт, морські порти Херсона і Скадовська. Відстань від Херсона до Києва залізницею — 664 км, шосейними шляхами — 605 км.

Суміжні області[ред.ред. код]

Межує на сході — з Запорізькою, на північному заході — з Миколаївською, на півночі — з Дніпропетровською областями, на півдні по Сивашу і Перекопському перешийку — з Автономною Республікою Крим.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірно континентальний, посушливий. Середньорічні температури: літня +22,4 °C, зимова −2,1 °C. Максимальна літня температура +40 °C, мінімальна зимова −31,5 °C. Тривалість безморозного періоду в середньому 179 днів на рік. Середньорічна кількість опадів від 300 до 420 мм. За сильного вітру часом навіть узимку виникають пилові бурі.[1]

Географічні дані[ред.ред. код]

Область розміщена у степовій зоні Східно-Європейської рівнини в нижній течії Дніпра. З заходу на схід територія області простягається на 258 км, з півдня на північ майже на 180 км. Крайніми пунктами Херсонської області є: на півночі село Федорівка, Високопільського району, на півдні — залізнична станція Сиваш (півострів Чонгар) Генічеського району, на заході — мис Середній на півострові Ягорлицький Кут в Голопристанському районі і на сході село Новий Азов Генічеського району. Омивається Чорним і Азовським морями, а також Сивашем (Гнилим морем). На території області протікає 19 річок. Найбільші з яких: Дніпро — довжиною 178 км, Інгулець — довжиною 180 км. Максимальна висота над рівнем моря — 101 м, біля села Ушкалка, Верхньорогачицького району, мінімальна — мінус 0,4 м, на ділянках узбережжя Сиваша. На території Херсонщини знаходиться найбільша в Європі пустеля.

Ґрунти[ред.ред. код]

Ґрунти на півночі Херсонщини здебільшого південні чорноземи з лісовим підґрунтям. На півдні вони переходять у темно-каштанові і каштанові ґрунти, іноді разом з солонцями. Для узбережжя Чорного та Азовського морів характерні солонці та солончаки.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Із природних копалин на території області залягають цементні та цегляно-череп’яні глини, мергель, вапняк, сіль, торф, газ.

Демографія[ред.ред. код]

  • 1 128 828 мешканців (2005), у тому числі:
    • міське — 682 570 (2005)
    • сільське — 446 258 (2005)
  • 1 179 000 мешканців (1981), у тому числі:
    • міське — 698 000 (1981)
    • сільське — 481000 (1981)

Найбільші населені пункти[ред.ред. код]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 6,5 тисяч
за даними Держкомстату[2][3]
Херсон 299,1 Новотроїцьке 10,7
Нова Каховка 47,9 Новоолексіївка 10,2
Каховка 37,4 Чаплинка 9,9
Цюрупинськ 25,1 Білозерка 9,8
Генічеськ 20,4 Каланчак 9,4
Скадовськ 18,9 Велика Лепетиха 8,5
Гола Пристань 14,9 Нова Маячка 7,1
Берислав 13,2 Комишани 7,1
Антонівка 12,9 Велика Олександрівка 7,0
Таврійськ 11,0 Горностаївка 6,7

Національний склад[ред.ред. код]

Національний склад населення Херсонської області станом на 2001 рік[4]

Національність Кількість осіб %
1 Українці 961 584 82,00 %
2 Росіяни 165 211 14,09 %
3 Білоруси 8 186 0,70 %
4 Татари 5 353 0,46 %
5 Вірмени 4 548 0,39 %
6 Молдавани 4 179 0,36 %
7 Турки 3 736 0,32 %
8 Кримські татари 2 072 0,18 %
9 Цигани 1 752 0,15 %
10 Євреї 1 732 0,15 %
11 Інші 14 336 1,22 %
Разом 1 172 689 100,00 %

Злочинність[ред.ред. код]

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 105,9 злочинів, з них 33,5 тяжких та особливо тяжких.[5]

Адміністративно-територіальний устрій[ред.ред. код]

Загальна інформація[ред.ред. код]

Адміністративний центр області — місто Херсон.

У складі області:

  • районів — 18;
  • районів у містах — 3;
  • населених пунктів — 698, в тому числі:
    • міського типу — 40, в тому числі:
      • міст — 9, в тому числі:
        • міст обласного значення — 4;
        • міст районного значення — 5;
      • селищ міського типу — 31;
    • сільського типу — 658, в тому числі:
      • сіл — 578;
      • селищ — 80.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 18;
  • районних рад у містах — 3;
  • міських рад — 9;
  • селищних рад — 30;
  • сільських рад — 259.

Райони[ред.ред. код]

Назва Адм. центр Адм. устрій
1 Бериславський м. Берислав Адм. устрій
2 Білозерський смт Білозерка Адм. устрій
3 Великолепетиський смт Велика Лепетиха Адм. устрій
4 Великоолександрівський смт Велика Олександрівка Адм. устрій
5 Верхньорогачицький смт Верхній Рогачик Адм. устрій
6 Високопільський смт Високопілля Адм. устрій
7 Генічеський м. Генічеськ Адм. устрій
8 Голопристанський м. Гола Пристань Адм. устрій
9 Горностаївський смт Горностаївка Адм. устрій
10 Іванівський район смт Іванівка Адм. устрій
11 Каланчацький смт Каланчак Адм. устрій
12 Каховський м. Каховка Адм. устрій
13 Нижньосірогозький смт Нижні Сірогози Адм. устрій
14 Нововоронцовський смт Нововоронцовка Адм. устрій
15 Новотроїцький смт Новотроїцьке Адм. устрій
16 Скадовський м. Скадовськ Адм. устрій
17 Цюрупинський м. Цюрупинськ Адм. устрій
18 Чаплинський смт Чаплинка Адм. устрій

Міста обласного значення[ред.ред. код]

Міста районного значення[ред.ред. код]

Місто Входження
1 Берислав Бериславський район
2 Генічеськ Генічеський район
3 Скадовськ Скадовський район
4 Таврійськ м. Нова Каховка
5 Цюрупинськ Цюрупинський район

Райони у містах[ред.ред. код]

Район Входження
1 Дніпровський м. Херсон
2 Комсомольський м. Херсон
3 Суворовський м. Херсон

Релігія[ред.ред. код]

Серед релігійних організацій області переважають православні. Найбільш численна Українська православна церква Московського Патріархату, на другому місці за кількістю громад Євангельські християни-баптисти. Українська православна церква Київського Патріархату на третьому місці. Також присутні Повноєвангельські християни, мусульмани, Українська автокефальна православна церква та інші[Джерело?].

Чисельність парафій християнських церков різних конфесій станом на 1 січня 2009 року на Херсонщині[6]:

УПЦ МП[ред.ред. код]

  • Єпархій: 2
  • Парафій: 341
  • Монастирів: 1
  • Священослужителів: 226
  • Недільних шкіл: 160
  • Періодичних видань: 2

УПЦ КП[ред.ред. код]

  • Єпархій: 1
  • Парафій: 74
  • Монастирів: немає
  • Священослужителів: 49
  • Недільних шкіл: 51
  • Періодичних видань: 2

УАПЦ[ред.ред. код]

  • Єпархій: 1
  • Парафій: 45
  • Монастирів: немає
  • Священослужителів: 13
  • Недільних шкіл: 12
  • Періодичних видань: немає

УГКЦ[ред.ред. код]

  • Єпархій: немає
  • Парафій: 25
  • Монастирів: 1
  • Священослужителів: 9
  • Недільних шкіл: 5
  • Періодичних видань: немає

Громадські та благодійні організації[ред.ред. код]

Пам'ятки історії та культури[ред.ред. код]

В Херсонській області до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, внесено 11 об'єктів культурної спадщини України.

Українські військові пам'ятники[ред.ред. код]

Цікавинки[ред.ред. код]

Херсонську область було утворено у 1944 році. В. К. Мамутов так пояснює її виникнення: у 1944 році Радінформбюро подало інформацію про визволення від німецько-фашистської окупації Херсона, помилково назвавши його обласним центром. Насправді ж місто було одиницею обласного підпорядкування і з 1937 року належало до Миколаївської області. Публічно визнати помилку державної інформагенції на той час було неможливим. Тому союзне керівництво ухвалило рішення про заснування нової області.[Джерело?]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.