Зільбер Яків Зусійович

Зільбер Яків Зусійович
Яків Зусьевич Зільбер
Народився	1888 Вільхівці, Чемеровецький район, Кам'янець-Подільська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер	після 1941 Репресовано
Поховання	Репресовано
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	журналіст
Alma mater	ОНУ ім. І. І. Мечникова
Партія	ВКП(б)

Яків Зусьевич Зільбер (1888, Ольхівці, Подільська губернія — після 1941) — радянський журналіст та організатор журналістської освіти на Уралі. Перший ректор Свердловського комуністичного інституту журналістики (КЗЖ).

Біографія

Народився в сім'ї торговця худобою і хлібом Зуся Йосевіча Зільбера з Бессарабії (купецької сім'ї). Навчався у двокласній гімназії в Бричани, шестикласної гімназії в Кам'янець-Подільському, закінчив приватну гімназію Ігліцького в Одесі (1908), потім фізико-математичний факультет Одеського університету (1910-1916). Служив рядовим у царській армії (1916—1917), спочатку у запасному полку в Одесі, потім на фронті у Подільському полку 4-ї армії. Після Лютнева революція Лютневої революції був обраний секретарем Бричанського міськвиконкому, потім Хотинського виконкому. Заарештовувався царською (1903), австрійською (1918) і румунською владою (1918). Командир Червоної гвардії (1917-1918), політбоєць Червоної Армії (1919), політпрацівник полку імені Кондиби I Особливої Бессарабської бригади (1919-1920). Член РСДРП (1903—1911), Бунда (1911—1917), ВКП(б) (1920).

У 1921—1923 роках — на радянській роботі в Житомирській губернії, з 1924 року редактор газети «Волинський пролетар» (пізніше «Радянська Волинь»), у 1925—1926 роках редактор окружної газети «Думка» (пізніше «Радянський стяг» Мелітополь]]), редактор запорізької газети «Червоне Запоріжжя» («Червоне Запоріжжя»), член редколегії газети «За соціалістичну перебудову» (Харків, 1930—1931). З 1932 року відрядження ЦК ВКП(б) — на Урале: помічник секретаря обкому ВКП(б) (1932—1933), секретар Верещагинського райкому ВКП(б) (1933—1935), інструктор обкому ВКП(б)) (1935-1936). За сумісництвом директор Свердловського Будинку літератури та мистецтв (1935-1937).

У лютому 1936 року організував і став першим директором Свердловського комуністичного інституту журналістики (КІЖ) - згодом Свердловський державний інститут журналістики ім. В. В. Маяковського. Керівник Свердловським обласним книжковим видавництвом СвердлКОГІЗ (травень 1936—15 липня 1937).

У 1937 році виключено з ВКП(б), заарештовано 20 жовтня 1937 року, засуджено Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 9 серпня 1938 року на 15 років виправно-трудових таборів з конфіскацією всього особистого майна та поразкою в політичних правах на 5 років.

Реабілітовано 19 липня 1989 року.