Єну
Єну (угор. Jenő, грец. γενάχ) — одне із семи угорських племен, що входило до давньоугорської конфедерації племен епохи малого переселення народів, періоду вторгнення в Паннонію кінця ІХ — початку Х ст. та «Завоювання батьківщини на Дунаї» у вигляді заснованої там близько 1000 року християнської монархії — Угорського королівства[1][2][3].
Плем'я Єну згадує Костянтин VII Багрянородний в його праці «Про управління імперією»[4]. Угорський академік Дюла Немет пояснює значення давньоугорського слова «Єну» як «рід міністра», «рід керівника»[5]. В історіографії угорське плем'я Єну зіставляється з башкирським плем'ям Єней (башк. Йеней)[ru][6]. Як вказує угорська версія, прийнаймні, в назвах 24 населених пунктів можна знайти корінь угор. Jenő. В тому числі в угорській назві молдавського міста Кишинів (рум. Chișinău), яка угорською мовою записується як угор. Kisjenő, дослівно — Малий Єну, Невеликий Єну), з посиланням на Середньовічні записи[7].
Усі племена, що входили до складу давньоугорської конфедерації племен[8]:
- Єну — (угор. Jenő, грец. γενάχ)
- Кеси — (угор. Keszi, грец. κασή)
- Кийр — (угор. Kér, грец. καρή)
- Кюртдьормот — (угор. Kürtgyarmat, грец. κουςτουγερμάτου)
- Медьєр — (угор. Megyer, грец. μεγέρη)
- Нєйк — (угор. Nyék, грец. νέκη)
- Тор'ян — (угор. Tarján, грец. ταριάνου)
- Кавари — (угор. Kabarok, грец. κάβαροι)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ András Róna-Tas, Hungarians and Europe in the early Middle Ages: an introduction to early Hungarian history, Central European University Press, 1999, p. 319
- ↑ George H. Hodos, The East-Central European region: an historical outline, Greenwood Publishing Group, 1999, p. 19
- ↑ S. Wise Bauer, The history of the medieval world: from the conversion of Constantine to the First Crusade [Архівовано 19 серпня 2017 у Wayback Machine.], W. W. Norton & Company, 2010, p. 586
- ↑ Константин Багрянородный. Об управлении империей. М., Наука, 1991. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 26 грудня 2018.
- ↑ Nemeth G., Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren. «Acta Linguistica», t. 16 (1—2). (Budapest, 1966)
- ↑ Nemeth G., Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren. «Acta Linguistica», t. 16 (1—2). (Budapest, 1966), 14.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 26 грудня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Györffy György. A magyar törzsnevek és törzsi helynevek.. Honfoglalás és nyelvészet. Balassi Kiadó Budapest 1997. ISBN 963-506-108-0.