Йонас Гейска
| Йонас Гейска | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народження |
13 жовтня 1873[1] Тойвакка, Центральна Фінляндія, Фінляндія[1] | |||
| Смерть | 3 березня 1937[1] (63 роки) | |||
| Ювяскюля, Центральна Фінляндія, Фінляндія | ||||
| Країна |
 Фінляндія | |||
| Діяльність | художник | |||
| Роботи в колекції | Фінська національна галерея | |||
|
| ||||
 Йонас Гейска у Вікісховищі | ||||
Йонас Гейска (фін. Jonas Heiska; 13 жовтня 1873, Тойвакка, Велике князівство Фінляндське — 3 березня 1937, Йювяскюля, Фінляндія) — фінський художник.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 13 жовтня 1873 в містечку Тойвакка, там же провів дитинство і підліткові роки. В дитинстві Йонас важко хворів, через що у нього розвинулося викривлення хребта (горбатість).
Художні і розумові здібності Гейски проявилися ще в дитинстві, і в 1890 Йонас був відправлений навчатися в ліцей міста Ювяскюля. Там Гейска подружився з Отто Куусіненом, обидва вони були кращими учнями школи (пізніше, в 1900, Гейска напише портрет Куусінена)[2]. Гейска цікавився музикою, грав на скрипці і замислюючись про майбутню професію, вибирав між музикою і мистецтвом.
У 1898 вступив до художньої школи Гельсінкі, отримавши таким чином популярність першого художника з Центральної Фінляндії. Одним з учителів Гейски був Ееро Ярнефельт. Пізніше Гейска також навчався в Парижі. Там він захопився імпресіонізмом і почав використовувати техніку малювання плямами. В цей час він взяв участь у щорічній виставці, що проводилася Товариством художників Гельсінкі, представивши Фінляндію на Всесвітній виставці в Парижі в 1900 році.
Після навчання в Європі Гейска повернувся до рідного міста Тойвакка і займався малюванням в околицях сімейної ферми. Потім перебрався до Ювяскюля і осів там. У нього брав уроки малювання майбутній архітектор Алвар Аалто[3][4].
У 1918 в карельському селі Ухта (нині селище Калевала) в якості прапора Біломорської Карелії затвердили прапор, створений Йонасом Гейскою[5].
У 1920 Йонас одружився з учителькою музики і співу Майккі Аро. У 1921 у них народилася донька Ваппу.
Помер 3 березня 1937 року в Йювяскюля, у віці 63 років.
Ваппу Гейска пішла по стопах батька і також стала художницею, продовжуючи займатися малюванням в їхньому будинку. Перед смертю в 1993 вона заповіла будинок з майстернею і майно місту Ювяскюля, висловивши бажання, щоб будинок став частиною міського музейного комплексу. У 1998 він був відкритий для відвідування, нині утримується Музеєм Центральної Фінляндії. У будинку виставлені як роботи художника, так і атрибути сільського побуту[6].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Перший сніг -
Місто в сутінках -
Вересневий день (Осінній настрій) -
На мосту Коркеакоскі -
Прапор Біломорської Карелії (1918)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Register of the Artists' Association of Finland
- ↑ Сто замечательных финнов (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 грудня 2012. Процитовано 9 січня 2021.
- ↑ S. Menin, F. Samuel. Nature and Space: Aalto and Le Corbusier. P.32. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 9 січня 2021.
- ↑ The life of Alvar Aalto. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 9 січня 2021.
- ↑ Флаги Карелии. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 9 січня 2021.
- ↑ Heiska Farm[недоступне посилання з Июнь 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йонас Гейска- Jonas Heiska — Henkilogalleria [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.avoinmuseo.fi/heiskanet/ [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.]
- http://www.avoinmuseo.fi/nakemyksia/taiteilija.php?id=4 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Вебсайт будинку-музею Гейски
|
