Йосип Козарац
| Йосип Козарац | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
18 березня 1858[1][2] Винковці, Вуковарсько-Сремська жупанія, Хорватія | |||
| Помер |
21 серпня 1906[1][3][2] (48 років) Копривниця, Хорватія | |||
| Поховання | Vinkovci City Cemeteryd | |||
| Країна |
 Австрійська імперія.svg){kind=small} Угорське королівство[d] | |||
| Діяльність | письменник, поет | |||
|
| ||||
 Йосип Козарац у Вікісховищі | ||||
Йосип Козарац (хорв. Josip Kozarac; 18 березня 1858, Вінковці — 21 серпня 1906, Копривниця) — хорватський письменник.[4] Перші твори Козараца — романтичні вірші і комедії, проте найяскравіше його талант розкрився у прозі (романи «Мертві капітали», 1889, «Між світлом і темрявою», 1891). Козарац — майстер новели («Красуня Ката», 1887, «Тена», 1894, і ін)[5].
Біографія[ред. | ред. код]
Йосип Козарац був одним з найбільш відомих прозаїків, романістів і поетів Хорватії, а його внесок у розвиток хорватської літератури вважається безцінним. Письменник народився в місті Вінковці, де закінчив початкову школу і після відвідував гімназію. Навчання в гімназії давалося йому з великими труднощами, але все ж він зміг її закінчити.
Після закінчення гімназії Йосип на час навчання переїхав до Відня, де вступив до коледжу. Йосип часто виїжджав в околиці міста, проводив час на природі, просто спостерігаючи за життям, яке протікає навколо. У 1879 році закінчив коледж як кращий учень. Тоді ж почав писати вірші, розвиваючи свій літературний талант. Несподівано помер його батько, що дуже сильно вплинуло на його подальшу творчість. Залишившись жити з матір'ю, Йосип Козарац почав писати оповідання і романи, і все більше занурюючись у роботу у лісному господарстві.
Бувши одним із кращих фахівців у галузі лісового господарства в регіоні, він розширює сферу роботи і обслуговує безліч населених пунктів. З 1896 по 1898 рік він був одним з редактором журналу «Šumarskog lista». Він писав і публікувував статті, але всі вони були пов'язані з його роботою. Поступово він став шанованим в усій Європі експертом, але, зробивши свій внесок у розвиток хорватського лісового господарства, він вирішив відступити від роботи і присвятити себе іншим справам, в тому числі і літератури.
Хоча Йосип Козарац і писав в основному про природу, він також описував проблеми, з якими стикаються хорватські селяни, їхні погляди на життя та навколишнє середовище. Так, Козарац був відомий як один з найчесніших хорватських письменників, адже в своїх оповіданнях він показував реальність такою, яка вона є насправді, описував проблеми і пропонував їх вирішення.[6]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- «Zmija»
- «Priče djeda Nike»
- «Moj djed»
- «Biser-Kata»
- «Slavonska šuma», Загреб, 1888
- «Mrtvi kapitali», Загреб, 1889
- «Між світлом і темрявою», Загреб, 1891
- «Тена», Загреб, 1894
- «Mira Kodolićeva», Загреб, 1895
- «Oprava», Загреб, 1899
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Hrvatski biografski leksikon — 1983.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ enciklopedija.lzmk.hr. enciklopedija.lzmk.hr. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
- ↑ Козарац Йосип - Велика Радянська Енциклопедія. Архів оригіналу за 28 березня 2019.
- ↑ JOSIP KOZARAC. klub.posluh.hr. Архів оригіналу за 14 червня 2009. Процитовано 26 березня 2019.
|
