Кардинал-довбоніс червоноволий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кардинал-довбоніс червоноволий
самець
самець
самиця
самиця
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Кардиналові (Cardinalidae)
Рід: Кардинал-довбоніс (Pheucticus)
Вид: Кардинал-довбоніс червоноволий
Pheucticus ludovicianus
(Linnaeus, 1766)
Ареал      у гніздовий період     в час міграції     взимку
Ареал      у гніздовий період     в час міграції     взимку
Синоніми
*Loxia ludoviciana Linnaeus, 1766
  • Zamelodia ludoviciana (Linnaeus, 1766)
Посилання
Вікісховище: Pheucticus ludovicianus
Віківиди: Pheucticus ludovicianus
EOL: 1052072
ITIS: 179139
МСОП: 22723813
NCBI: 135444

Кардинал-довбоніс червоноволий[2] (Pheucticus ludovicianus)  — вид великих грубодзьобих зерноїдних кардиналів Нового Світу. Хоча чисельність популяції кардинала-довбонса червоноволого має тенденцію до зниження, але поширеність, адаптивність до змін середовища поки що утримує його в межах критеріїв малої загроженості[3]. Чоловічі особини виділяються трикутним малиновим «фартушком» при загальному чорно-білому забарвленні. Самиця світло-рябенька.

Поширення[ред. | ред. код]

Кардинала-довбонса червоноволого можна зустріти у східній частині північноамериканського континенту, а в Канаді його гніздовий ареал заходить далі на Захід до центральних степових провінцій. Взимку мігрує до Мексики, Центральної та Південної Америки, Карибів та північно-західних районів Америки Південної. Кардинал-довбоніс червоноволий любить узлісся листяних, часом мішаних лісів, сади і парки. На зимівлі його можна побачити у відкритих насадженнях, гущавинах, чагарниках.

Поведінка[ред. | ред. код]

Тримається у кронах високих дерев, виловлюючи комах поміж листям та гілками. Живиться як комахами, так і насінням, у тому числі насінням дерев, зокрема в'яза. Часом схильний до обкльовування цвіту та бруньок. В кінці літа та восени споживає багато ягід. У час гніздування тримається парами, самець співом оголошує свою територію. Гнізда — чашоподібні, доволі вільно сконструйовані з гілочок, листя і інших рослинних частин, не надто акуратне (часом відкладені яйця видно знизу у просвіти). За сезон може мати до двох кладок по 3—5, звичайно 4 яєць, які висиджує самиця. Самець може дбати про молодняк, коли самиця робить ще одне гніздо[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Інформація про кардинала-довбонса червоноволого на міжнародному сайті природоохоронного статусу видів BirdLife International
  2. Українська назва за Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Rich, T.D., Beardmore, C.J., Berlanga, H., Blancher, P.J., Bradstreet, M.S.W., Butcher, G.S., Demarest, D.W., Dunn, E.H., Hunter, W.C., Inigo-Elias, E.E., Martell, A.M., Panjabi, A.O., Pashley, D.N., Rosenberg, K.V., Rustay, C.M., Wendt, J.S. and Will, T.C. 2004. Partners in flight: North American landbird conservation plan. Cornell Lab of Ornithology, Ithaca, NY.(англ.)
  4. Rose-breasted Grosbeak (Pheucticus ludovicianus)/Guide to North American Birds. National Audubon Society [Архівовано 14 червня 2020 у Wayback Machine.](англ.)