Карлос Рейлес
| Карлос Рейлес | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | ісп. Carlos Claudio Reyles Gutiérrez | |||
| Народився |
30 жовтня 1868[1][2] Монтевідео, Уругвай | |||
| Помер |
24 липня 1938[1][2] (69 років) Монтевідео, Уругвай | |||
| Країна |
 Уругвай[2] | |||
| Діяльність | письменник, політик | |||
| Жанр | роман і есей | |||
| Автограф |
 | |||
|
| ||||
 Карлос Рейлес у Вікісховищі | ||||
Ка́рлос Ре́йлес (ісп. Carlos Reyles, повне ім'я: Ка́рлос Кла́удіо Ре́йлес ісп. Carlos Claudio Reyles; *30 жовтня 1868, Монтевідео, Уругвай — †24 липня 1938, там же) — уругвайський письменник та есеїст, вважається зачинателем уругвайського побутового роману[3].
З життєпису[ред. | ред. код]
Народився у родині Карлоса Рейлеса (Carlos Reyles) та Марії Гутьєррес (María Gutiérrez)[4]. Походячи із заможного сімейства, головною справою в житті обрав для себе управління своїм майном, також здійснив декілька подорожей Європою. Освіту здобув в Уругвайському Іспанському коледжі (Colegio Hispano Uruguayo) в Монтевідео.
Познайомився з Антонією Єрро (Antonia Hierro), виконавицею сарсуели, одружився з нею, а потім розлучився в 1906 році.
У 1915 році Карлос Рейлес заснував Сільську федерацію Уругваю (Federación Rural de Uruguay), і деякий час займався політичною діяльністю.
Внаслідок низки оборудок, пов'язаних із успадкованим майном, що мали сумнівну вигоду, натомість значні видатки, наприкінці життя втратив велику частину своїх статків.
Творчість[ред. | ред. код]
Як літератор Карлос Рейлес спершу перебував під впливом реалізму, а згодом, захопившись французьким декадансом, схилився до модернізму. Також є автором есеїв соціального спрямування.
Письму К. Рейлеса притаманний тонкий психологізм, ретельна увага до внутнішніх переживань своїх персонажів[3].
- Доробок
- Por la vida (роман; 1888)
- Beba / «Беба» (роман; 1894)
- Primitivo / «Примітіво» (повість; 1896)
- El extraño (роман; 1897)
- Sueño de rapiña (1898)
- La raza de Caín / «Каїнове плем'я» (роман; 1900)
- El ideal nuevo (нарис; 1903)
- La muerte del cisne (нарис; 1910)
- El terruño (роман; 1916)
- Diálogos olímpicos (2 тт.; 1918—1919)
- El embrujo de Sevilla (роман; 1922)
- Historia sintética de la literatura uruguaya / «Загальна історія уругвайської літератури» (1931)
- El gaucho florido (роман; 1932)
- Diarios / Щоденники (опубліковані посмертно в 1970)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Національна бібліотека Уругваю — 1815.
- ↑ а б Уругвайские рассказы. Перевод с испанского., М.: Госиздат худ.л-ры, 1957, 125 с. — С. 4-5 (рос.)
- ↑ Uruguayos contemporáneos. Barreiro y Ramos. 1937. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 27 de junio de 2016.
{{cite book}}:|first=з пропущеним|last=(довідка)
Джерело[ред. | ред. код]
- Уругвайские рассказы. Перевод с испанского., М.: Госиздат худ.л-ры, 1957, 125 с. — С. 4-5 (рос.)
|
