Касатонов Ігор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Касатонов Ігор Володимирович
Народився 10 лютого 1939(1939-02-10) (85 років)
Владивосток, РРФСР, СРСР
Країна  Росія
Діяльність письменник-документаліст
Alma mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Науковий ступінь кандидат військових наук[d]
Знання мов російська
Військове звання адмірал
Партія КПРС
Нагороди
орден Олександра Невського орден «За військові заслуги» Орден «За морські заслуги» орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» II ступеня Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль Жукова ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» Ювілейна медаль «300 років Російському флоту» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За зміцнення бойової співдружності» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу» медаль «За бездоганну службу» III ступеня

Ігор Володимирович Касатонов (нар. 10 лютого 1939(19390210), Владивосток, РСФСР) — радянський і російський військово-морський діяч, командувач Чорноморського флоту ВМФ СРСР і Росії (1991—1992), 1-й заступник Головнокомандувача ВМФ Росії (1992—1999), адмірал, кандидат військових наук.

Життєпис[ред. | ред. код]

Рід Касатонових походив із Курської губернії, батько — адмірал флоту Володимир Касатонов.

1956 року, після закінчення середньої школи зі срібною медаллю, вступив до Чорноморського вищого військово-морського училища, яке закінчив з відзнакою 1960 року за спеціальністю «ракетне озброєння».

Починав службу лейтенантом на есмінці Чорноморського флоту «Гневный». 1961 року здійснив на есмінці «Упорный» морський перехід з Чорного моря навколо Європи, а потім — Північним морським шляхом на базу Тихоокеанського флоту (ТОФ). На «Гневном» командував батареєю крилатих ракет, провів 6 успішних бойових пусків.

1966 року заочно закінчив Севастопольський приладобудівний інститут. 1967 закінчив Вищі спеціальні офіцерські класи ВМФ СРСР.

1969 — призначений командиром великого протичовнового корабля «Проворный» Чорноморського флоту.

1972 року, після закінчення Військово-морської академії, прийняв командування новим великим протичовновим кораблем «Очаків», достроково отримавши звання капітан 2 рангу.

1975—1977 і 1979—1980 — начальник штабу Чорноморського флоту. 1979 закінчив Військову академію генштабу збройних сил.

З 1980 року командував 30-ю дивізією кораблів Чорноморського флоту. З квітня 1982 року по квітень 1988 командував Кольською флотилією різнорідних сил.

З 9 квітня 1988 року по 14 вересня 1991 року — заступник командувача Північного флоту СРСР, очолював перший (після закінчення Другої світової війни) візит радянських військових кораблів в США.

З вересня 1991 року по 26 вересня 1992 року — командувач Чорноморського флоту ВМФ СРСР і Росії.

26 вересня 1992 року призначений 1-м заступником Головнокомандувача ВМФ Росії. З 1999 року — в запасі.

Працює радником начальника Генерального штабу ЗС РФ. Дійсний член Петровської академії наук і мистецтва.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]