Кевін Гарнетт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кевін Гарнетт
Kevin Garnett

Гарнетт у січні 2008 року
Завершив кар'єру
Важкий форвард, Центровий
Особисті дані
Прізвиська: KG
Зріст: 211 см
Вага: 109 кг
Громадянство: США США
Народився: 19 травня 1976 (47 років)(19760519)
  Грінвілл, Південна Кароліна, США
Школа: Молдінська старша школа (Молдін, Південна Кароліна)
Академія Феррагата (Чикаго, Іллінойс)
Драфт: 1 раунд / 5 номер, 1995 рік, «Міннесота Тімбервулвз»
Статистика в НБА
Очки: 26071 (17,8 за гру)
Підбирання: 14662 (10,0 за гру)
Передачі: 5445 (3,7 за гру)
Виступав за команди

«Міннесота Тімбервулвз» (1995—2007)
«Бостон Селтікс» (2007—2013)
«Бруклін Нетс» (2013—2015)
«Міннесота Тімбервулвз» (2015—2016)

Особисті нагороди та досягнення
Медалі
Баскетбол
Представник США США
Олімпійські ігри
Золото Сідней 2000 США
Чемпіонат Америки з баскетболу
Золото Сан-Хуан 1999 США
CMNS: Кевін Гарнетт у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гарнетт.

Кевін Моріс Гарнетт (англ. Kevin Maurice Garnett, нар. 19 травня 1976, Грінвілл, Південна Кароліна, США) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиціях важкого форварда і центрового за декілька команд НБА протягом 21 сезону. Гравець національної збірної США. Чемпіон НБА, Олімпійський чемпіон 2000 року.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Починав грати у баскетбол у команді Молдінської старшої школи (Молдін, Південна Кароліна). Під час літніх канікул перед випускним класом був замішаний у бійці між білими і чорними хлопцями. І хоча не брав безпосередньої участі у конфлікті, став одним з трьох заарештованих школярів.[1] Побоюючись подальших переслідувань, вирішив змінити школу та перейшов до Академії Феррагата (Чикаго, Іллінойс).[2] Провівши там один рік, був названий найкращим гравцем США серед старшокласників. Будучи не в змозі здати тест ACT,[3] вирішив одразу виставити свою кандидатуру на драфт.[4]

Міннесота Тімбервулвз[ред. | ред. код]

Гарнетт у грі за «Міннесоту» (2007)

1995 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 5-м номером командою «Міннесота Тімбервулвз». Став першим баскетболістом, який був задрафтований одразу після школи за останні з 1975 року.[5] Захищав кольори команди з Міннесоти протягом наступних 12 сезонів. Свій перший сезон у НБА починав як гравець запасу, однак після зміни тренера команди під час сезону, коли Фліп Сондерс поміняв Білла Блера, став основним гравцем «Міннесоти». Протягом сезону набирав 10,4 очка та 6,3 підбирання за матч, а за підсумками сезону був включений до другої збірної новачків.[6]

Наступного сезону вперше взяв участь у матчі всіх зірок. Допоміг команді вперше в її історії пробитися до плей-оф. Там, щоправда, вона вилетіла одразу в першому раунді від «Х'юстон Рокетс» на чолі з Акімом Оладжувоном та Чарльзом Барклі.

Наступного сезону команда вдруге поспіль пробилася до плей-оф, проте знову вилетіла в першому раунді, цього разу від «Сіетл Суперсонікс» на чолі з Гарі Пейтоном.

У сезоні 1998-1999 команду покинув Стефон Марбері, але Гарнетт продовжував зіркову гру. Будучи восьмими сіяними, «Міннесоті» у першому раунді випав жереб у вигляді «Сан-Антоніо Сперс». «Сперс» виявились сильнішими та стали чемпіонами НБА того року, а «Міннесота» втретє поспіль вилетіла в першому раунді плей-оф.

У сезоні 1999-2000 Гарнетт набирав в середньому за матч 22,9 очка, 11,8 підбирання та 5 асистів. За допомогою «шутера»-новачка Воллі Щерб'яка «Міннесота» встановила рекорд франшизи з кількості перемог у сезоні — 50-32. Проте в плей-оф команда знову вилетіла в першому раунді, цього разу від «Портленд Трейл-Блейзерс». Ця негативна тенденція перших раундів плей-оф продовжилась 2001 року, коли «Міннесота» вилетіла від «Сан-Антоніо», 2002 року — від «Лос-Анджелес Лейкерс».

У сезоні 2003-2004 набирав 24,2 очка, 13,9 підбирання, 5 асистів та 2 блок-шота за гру, що дозволило йому виграти нагороду найціннішого гравця НБА.[6] З 58-ма перемогами команда увірвалась до плей-оф, де вперше подолала перший раунд, обігравши «Денвер Наггетс» у серії з п'яти матчів. У другому раунді були обіграні «Сакраменто Кінгс» у важкій серії із семи ігор. Дійшовши до фіналу Західної конференції, команда втратила через травми двох розігруючих команди — Сема Касселла та Троя Гадсона. Використовуючи на позиції першого номера третього розігруючого Дарріка Мартіна, атакуючого захисника Фреда Гойберга, а також самого Гарнетта, «Міннесота» програла серію 2-4.

У наступні три роки команда не змогла пробитися до плей-оф, що підштовхнуло і Гарнетта, і керівництво Міннесоти до розгляду пропозицій по обміну гравця.[7]

Бостон Селтікс[ред. | ред. код]

Гарнетт під час 4-ї гри плей-оф проти «Атланти», 2008

31 липня 2007 року був обміняний до складу «Бостон Селтікс» на Ела Джефферсона, Раяна Гомеса, Себастіана Телфера, Джеральда Гріна, Тео Ретліффа, готівку та два драфт-піки першого раунду 2009 року.[8] Ця угода стала історичною для НБА, адже ніколи раніше не відбувалось обмінів у форматі сім гравців на одного.[9] Разом з Полом Пірсом та Реєм Алленом утворили тріо, яке майже автоматично прозвали «Великою трійкою» на зразок того, як раніше називали трійку з Ларрі Берда, Кевіна Макейла та Роберта Періша. За нову команду Гарнетт дебютував у матчі проти «Вашингтон Візардс», набравши 22 очки та 20 підбирань.[10] 22 квітня 2008 року був названий Найкращим захисним гравцем НБА сезону 2007-2008.[11] Того ж сезону став чемпіоном НБА у складі «Бостона».[12]

Наприкінці наступного сезону травмувався та пропустив плей-оф. Без нього «Селтікс» не змогли подолати другий раунд, вилетівши від «Орландо Меджик».

У сезоні 2009-2010 до команди приєднався Рашид Воллес, сам «Бостон» провів впевнений регулярний сезон. У плей-оф команда вибила «Маямі Гіт», «Клівленд Кавальєрс» та «Орландо Меджик». У фіналі НБА зустрілась з «Лос-Анджелес Лейкерс» та в запеклій серії з семи матчів програла чемпіонство.[13]

У сезоні 2010-2011 Гарнетт набирав 15 очок та 9 підбирань та допоміг команді пройти перший раунд плей-оф, обігравши «Нью-Йорк Нікс». В другому раунді Бостон вилетів від «Маямі».[14]

Наступного сезону 2011-2012 Гарнетт вперше за 11 років не був вибраний для участі у матчі всіх зірок. Проте допоміг команді дійти до плей-оф, де в першому раунді «Бостон» пройшов «Атланта Гокс», в другому — «Філадельфія Севенті-Сіксерс», а у фіналі Східної конференції зустрівся з «Маямі» з Леброном Джеймсом, Двейном Вейдом та Крісом Бошом на чолі, які виявились сильнішими та пройшли до фіналу НБА.

Наступного сезону знову був запрошений на матч всіх зірок НБА. 7 лютого 2013 року у матчі проти «Лейкерс» набрав своє 25,000 очко у кар'єрі.[15]

Бруклін Нетс[ред. | ред. код]

2013 року перейшов до «Бруклін Нетс», у складі якої провів наступні 2 сезони своєї кар'єри.[16] 13 грудня 2013 року зробив своє 14,000 підбирання, ставши десятим гравцем в історії НБА, кому це вдавалось. Зробивши також 5,000 результативних передач у кар'єрі, приєднався до компанії з Каріма Абдул-Джаббара та Карла Мелоуна — гравців, які набрали 25,000 очок, 14,000 підбирань та 5,000 асистів у кар'єрі.[17] Допоміг команді дійти до другого раунду плей-оф, де «Нетс» програли «Маямі». На Гарнетта покладали великі надії, однак йому було вже 37 років, тому за гру в середньому набирав лише 6,5 очка та 6,6 підбирання.[18]

Повернення до Міннесоти[ред. | ред. код]

Перша гра Гарнетта після повернення до «Міннесоти» 2015.

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Міннесота Тімбервулвз», до складу якої він приєднався 19 лютого 2015 року і за яку відіграв півтора сезони.[19]

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

У складі збірної США став олімпійським чемпіоном 2000 року.[20]

Кар'єра після НБА[ред. | ред. код]

У жовтні 2016 року став співведучим програми «Inside the NBA» на телеканалі TNT.[21] Наступного місяця став ведучим своєї авторської передачі «Area 21».[22] У січні 2017 року став консультантом «Лос-Анджелес Кліпперс»,[23] а в сезоні 2016-2017 консультував «Мілвокі Бакс».[24]

З грудня 2011 року є акціонером футбольного клубу «Рома».

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, виховує двох дочок.[25] Є двоюрідним братом баскетболіста Шеммонда Вільямса.[26]

Статистика виступів в НБА[ред. | ред. код]

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд
† Позначає сезон, в якому Кевін Гарнетт ставав чемпіоном НБА
* Лідер ліги

Регулярний сезон[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1995–96 «Міннесота Тімбервулвз» 80 43 28.7 .491 .286 .705 6.3 1.8 1.1 1.6 10.4
1996–97 «Міннесота Тімбервулвз» 77 77 38.9 .499 .286 .754 8.0 3.1 1.4 2.1 17.0
1997–98 «Міннесота Тімбервулвз» 82* 82* 39.3 .491 .188 .738 9.6 4.2 1.7 1.8 18.5
1998–99 «Міннесота Тімбервулвз» 47 47 37.9 .460 .286 .704 10.4 4.3 1.7 1.8 20.8
1999–00 «Міннесота Тімбервулвз» 81 81 40.0 .497 .370 .765 11.8 5.0 1.5 1.6 22.9
2000–01 «Міннесота Тімбервулвз» 81 81 39.5 .477 .288 .764 11.4 5.0 1.4 1.8 22.0
2001–02 «Міннесота Тімбервулвз» 81 81 39.2 .470 .319 .801 12.1 5.2 1.2 1.6 21.2
2002–03 «Міннесота Тімбервулвз» 82* 82* 40.5 .502 .282 .751 13.4 6.0 1.4 1.6 23.0
2003–04 «Міннесота Тімбервулвз» 82* 82* 39.4 .499 .256 .791 13.9 5.0 1.5 2.2 24.2
2004–05 «Міннесота Тімбервулвз» 82* 82* 38.1 .502 .240 .811 13.5* 5.7 1.5 1.4 22.2
2005–06 «Міннесота Тімбервулвз» 76 76 38.9 .526 .267 .810 12.7* 4.1 1.4 1.4 21.8
2006–07 «Міннесота Тімбервулвз» 76 76 39.4 .476 .214 .835 12.8* 4.1 1.2 1.7 22.4
2007–08† «Бостон Селтікс» 71 71 32.8 .539 .000 .801 9.2 3.4 1.4 1.2 18.8
2008–09 «Бостон Селтікс» 57 57 31.1 .531 .250 .841 8.5 2.5 1.1 1.2 15.8
2009–10 «Бостон Селтікс» 69 69 29.9 .521 .200 .837 7.3 2.7 1.0 .8 14.3
2010–11 «Бостон Селтікс» 71 71 31.3 .528 .200 .862 8.9 2.4 1.3 .8 14.9
2011–12 «Бостон Селтікс» 60 60 31.1 .503 .333 .857 8.2 2.9 .9 1.0 15.8
2012–13 «Бостон Селтікс» 68 68 29.7 .496 .125 .786 7.8 2.3 1.1 .9 14.8
2013–14 «Бруклін Нетс» 54 54 20.5 .441 .000 .809 6.6 1.5 .8 .7 6.5
2014–15 «Бруклін Нетс» 42 42 20.3 .455 .167 .829 6.8 1.6 1.0 .3 6.8
2014–15 «Міннесота Тімбервулвз» 5 5 19.6 .581 .000 .500 5.2 1.6 1.0 .8 7.6
2015–16 «Міннесота Тімбервулвз» 38 38 14.6 .470 .000 .667 3.9 1.6 .7 .3 3.2
Усього за кар'єру 1,462 1,425 34.5 .497 .275 .789 10.0 3.7 1.3 1.4 17.8
В іграх усіх зірок 14 11 20.5 .511 .000 .875 6.3 2.9 1.1 .8 11.3

Плей-оф[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1997 «Міннесота Тімбервулвз» 3 3 41.7 .471 1.000 1.000 9.3 3.7 1.3 1.0 17.3
1998 «Міннесота Тімбервулвз» 5 5 38.8 .480 .000 .778 9.6 4.0 .8 2.4 15.8
1999 «Міннесота Тімбервулвз» 4 4 42.5 .443 .000 .739 12.0 3.8 1.8 2.0 21.8
2000 «Міннесота Тімбервулвз» 4 4 42.8 .385 .667 .813 10.8 8.8 1.3 .8 18.8
2001 «Міннесота Тімбервулвз» 4 4 41.3 .466 .000 .833 12.0 4.3 1.0 1.5 21.0
2002 «Міннесота Тімбервулвз» 3 3 43.3 .429 .500 .719 18.7 5.0 1.7 1.7 24.0
2003 «Міннесота Тімбервулвз» 6 6 44.2 .514 .333 .607 15.7 5.2 1.7 1.7 27.0
2004 «Міннесота Тімбервулвз» 18 18 43.5 .452 .313 .776 14.6 5.1 1.3 2.3 24.3
2008† «Бостон Селтікс» 26 26 38.0 .495 .250 .810 10.5 3.3 1.3 1.1 20.4
2010 «Бостон Селтікс» 23 23 33.3 .495 .000 .839 7.4 2.5 1.1 .9 15.0
2011 «Бостон Селтікс» 9 9 36.3 .441 .000 .759 10.9 2.6 1.9 1.0 14.9
2012 «Бостон Селтікс» 20 20 36.9 .497 .250 .813 10.3 1.5 1.2 1.5 19.2
2013 «Бостон Селтікс» 6 6 35.3 .500 .000 .941 13.7 3.5 .8 1.0 12.7
2014 «Бруклін Нетс» 12 12 20.8 .524 .000 .739 6.3 1.3 .8 .4 6.9
Усього за кар'єру 143 143 36.9 .478 .273 .789 10.7 3.3 1.2 1.3 18.2

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кевін Гарнетт


Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ numlock112233 (24 серпня 2007), Kevin Garnett-Beyond the Glory(4/6), архів оригіналу за 26 квітня 2019, процитовано 30 жовтня 2017
  2. ↑ JockBio: Peyton Manning Biography. www.jockbio.com. Архів оригіналу за 12 травня 2010. Процитовано 30 жовтня 2017.
  3. ↑ FARBER, MICHAEL. FEEL THE WARMTH THE TIMBERWOLVES' TWIN WUNDERKINDS, KEVIN GARNETT AND STEPHON MARBURY, HAVE BUILT WHAT MINNESOTA HOPES IS A LASTING BOND. SI.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  4. ↑ Kevin Garnett Stats, Video, Bio, Profile | NBA.com. 9 грудня 2015. Архів оригіналу за 9 грудня 2015. Процитовано 30 жовтня 2017.
  5. ↑ Search The Kansas City Star Archive. nl.newsbank.com (англ.). Архів оригіналу за 9 червня 2011. Процитовано 30 жовтня 2017.
  6. ↑ а б Kevin Garnett Stats | Basketball-Reference.com. Basketball-Reference.com (англ.). Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 30 жовтня 2017.
  7. ↑ Sid Hartman, June 21: KG traded? Taylor says don't bet on it. 13 жовтня 2007. Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. Процитовано 30 жовтня 2017.
  8. ↑ Celtics Acquire 10-Time All-Star Kevin Garnett | The Official Site of the BOSTON CELTICS. www.nba.com (англ.). Архів оригіналу за 10 травня 2012. Процитовано 30 жовтня 2017.
  9. ↑ Celtics obtain former MVP in 7-for-1 deal. ESPN.com. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 30 жовтня 2017.
  10. ↑ Wizards vs. Celtics - Game Recap - November 2, 2007 - ESPN. ESPN.com. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  11. ↑ NBA.com - Kevin Garnett Wins Defensive Player of the Year Award. www.nba.com. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 30 жовтня 2017.
  12. ↑ NBA.com Bill Russell and Kevin Garnett: March 6, 2008. 18 червня 2010. Архів оригіналу за 18 червня 2010. Процитовано 30 жовтня 2017.
  13. ↑ Lakers edge Celtics in Game 7, win 16th title - NBA - Yahoo! Sports. 5 серпня 2011. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 30 жовтня 2017.
  14. ↑ Celtics vs. Heat | Eastern Conference Semi-Finals | 2011 NBA Playoffs | NBA.com. www.nba.com. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  15. ↑ Lakers at Celtics. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  16. ↑ Sources: Celts, Nets agree to KG, Pierce deal. ESPN.com. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  17. ↑ Nets at Pistons. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 30 жовтня 2017.
  18. ↑ Kevin Garnett 2013-14 Game Log | Basketball-Reference.com. Basketball-Reference.com (англ.). Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  19. ↑ Wolves Acquire Forward Kevin Garnett | Minnesota Timberwolves. Minnesota Timberwolves. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  20. ↑ archive.fiba.com: Players. archive.fiba.com. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 30 жовтня 2017.
  21. ↑ Kevin Garnett is headed to TNT's 'Inside the NBA'. CBSSports.com (англ.). Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  22. ↑ Kevin Garnett brings 'Area 21' to NBA on TNT – with the cuss button. Star Tribune. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  23. ↑ reports, NBA.com staff. Clippers hire Kevin Garnett as team consultant | NBA.com. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  24. ↑ Thon has a chance to be special - Garnett. ESPN.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  25. ↑ Brandi Padilla Garnett - NBA Player Kevin Garnett's Wife (Bio, wiki). Fabwags.com (амер.). 6 травня 2014. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 30 жовтня 2017.
  26. ↑ Tulane names Shammond Williams, cousin of Kevin Garnett, as its new assistant basketball coach. NOLA.com (амер.). Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
Перший раунд

Джо Сміт · Антоніо Макдаєсс · Джеррі Стекгауз · Рашид Воллес · Кевін Гарнетт · Браянт Рівз · Деймон Стадемаєр · Шон Респерт · Ед О'Баннон · Курт Томас · Гері Трент · Черокі Паркс · Корлісс Вільямсон · Ерік Вільямс · Брент Баррі · Алан Гендерсон · Боб Сура · Тео Ретліфф · Рендольф Чілдресс · Джейсон Кеффі · Майкл Фінлі · Джордж Зідек · Тревіс Бест · Лорен Маєр · Девід Вон · Шерелл Форд · Маріо Беннетт · Грег Остертаг · Корі Алекзандер

Другий раунд
1956: Петтіт | 1957: Кусі | 1958: Расселл | 1959: Петтіт | 1960: Чемберлейн | 1961: Расселл | 1962: Расселл | 1963: Расселл | 1964: Робертсон | 1965: Расселл | 1966: Чемберлейн | 1967: Чемберлейн | 1968: Чемберлейн | 1969: Анселд | 1970: Рід | 1971: Алсіндор | 1972: Абдул-Джаббар | 1973: Коуенс | 1974: Абдул-Джаббар | 1975: Макаду | 1976: Абдул-Джаббар | 1977: Абдул-Джаббар | 1978: Волтон | 1979: Мелоун | 1980: Абдул-Джаббар | 1981: Ірвінг | 1982: Мелоун | 1983: Мелоун | 1984: Берд | 1985: Берд | 1986: Берд | 1987: Джонсон | 1988: Джордан | 1989: Джонсон | 1990: Джонсон | 1991: Джордан | 1992: Джордан | 1993: Барклі | 1994: Оладжувон | 1995: Робінсон | 1996: Джордан | 1997: Мелоун | 1998: Джордан | 1999: Мелоун | 2000: О'Ніл | 2001: Айверсон | 2002: Данкан | 2003: Данкан | 2004: Гарнетт | 2005: Неш | 2006: Неш | 2007: Новіцкі | 2008: Браянт | 2009: Джеймс | 2010: Джеймс | 2011: Роуз | 2012: Джеймс | 2013: Джеймс | 2014: Дюрант | 2015: Каррі | 2016: Каррі | 2017: Вестбрук | 2018: Гарден | 2019: Адетокунбо | 2020: Адетокунбо | 2021: Йокич | 2022: Йокич
1951: Маколі | 1952: Арізін | 1953: Майкан | 1954: Кузі | 1955: Шармен | 1956: Петтіт | 1957: Кузі | 1958: Петтіт | 1959: Петтіт та Бейлор | 1960: Чемберлейн | 1961: Робертсон | 1962: Петтіт | 1963: Расселл | 1964: Робертсон | 1965: Лукас | 1966: Е. Сміт | 1967: Баррі | 1968: Грір | 1969: Робертсон | 1970: Рід | 1971: Вілкенс | 1972: Вест | 1973: Коуенс | 1974: Леньє | 1975: Фрезьєр | 1976: Бінг | 1977: Ірвінг | 1978: Р. Сміт | 1979: Томпсон | 1980: Гервін | 1981: Арчібальд | 1982: Берд | 1983: Ірвінг | 1984: Томас | 1985: Семпсон | 1986: Томас | 1987: Чемберс | 1988: Джордан | 1989: Мелоун | 1990: Джонсон | 1991: Барклі | 1992: Джонсон | 1993: Стоктон та Мелоун | 1994: Піппен | 1995: Річмонд | 1996: Джордан | 1997: Райс | 1998: Джордан | 1999: гра не проводилась | 2000: О'Ніл та Данкан | 2001: Айверсон | 2002: Браянт | 2003: Гарнетт | 2004: О'Ніл | 2005: Айверсон | 2006: Джеймс | 2007: Браянт | 2008: Джеймс | 2009: Браянт та О'Ніл | 2010: Вейд | 2011: Браянт | 2012: Дюрант | 2013: Пол | 2014: Ірвінг | 2015: Вестбрук | 2016: Вестбрук | 2017: Девіс | 2018: Джеймс | 2019: Дюрант | 2020: Леонард | 2021: Адетокунбо | 2022: Каррі
1983: Монкріф | 1984: Монкріф | 1985: Ітон | 1986: Робертсон | 1987: Купер | 1988: Джордан | 1989: Ітон | 1990: Родман | 1991: Родман | 1992: Робінсон | 1993: Оладжувон | 1994: Оладжувон | 1995: Мутомбо | 1996: Пейтон | 1997: Мутомбо | 1998: Мутомбо | 1999: Морнінг | 2000: Морнінг | 2001: Мутомбо | 2002: Воллес | 2003: Воллес | 2004: Артест | 2005: Воллес | 2006: Воллес | 2007: Кембі | 2008: Гарнетт | 2009: Говард | 2010: Говард | 2011: Говард | 2012: Чендлер | 2013: Газоль | 2014: Ноа | 2015: Леонард | 2016: Леонард | 2017: Грін | 2018: Гобер | 2019: Гобер | 2020: Адетокунбо | 2021: Гобер | 2022: Смарт
Facebook (англ.)
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Спорт
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кевін_Гарнетт&oldid=41109902