Маямі Гіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маямі Хіт
Miami Heat Logo.gif
Конференція Східна конференція
Дивізіон Південно-Східний дивізіон
Рік заснування 1988
Історія Маямі Гіт
1988–до тепер
Стадіон Амерікан-Ерлайнс-арена
Місто Маямі, Флорида
Кольори клубу                    
Власник(и) Мікі Арісон
Генеральний менеджер Пет Райлі
Головний тренер Ерік Сполстра
Клуби Д-Ліги Сіу Фоллс Скайфорс
Чемпіонство 3 (2006, 2012, 2013)
Перемоги в конференції 3 (2006, 2011, 2012, 2013)
Перемоги в дивізіоні 10 (1997, 1998, 1999, 2000, 2005, 2006, 2007, 2011, 2012, 2013)
Закріплені номера 3 (10, 23, 33)
Офіційний сайт heat.com
Kit body miamiheath.png
Домашня jersey
Kit shorts miamiheath.png
Team colours
Домашня
Kit body miamiheata.png
На виїзді jersey
Kit shorts miamiheata.png
Team colours
На виїзді


«Мая́мі Хіт» (англ. Miami Heat) — професійна баскетбольна команда, розташована в місті Маямі (штат Флорида, США). Команда входить до Південно-Східного дивізіону та Східної конференції Національної баскетбольної асоціації. Заснована у 1988 році, власником організації є Арісон Міккі з 1995 року. «Маямі Хіт» здобули три титули чемпіонів НБА в 2006, 2012 та 2013 роках, п'ять тиутлів чемпіонів конференції відповідно в 2006, 2012, 2013 та 2010, 2014. Станом на 2013 рік журнал "Forbes" оцінив організацію у 625 мільйонів долларів США, що на актуальний момент помістило організацію на шосте місце, серед найбагатіших франшиз НБА. Домашньою ареною «Хіт» є Амерікан-Ерлайнс-арена.

1995-2003: «Переслідування» чемпіонства

Після придбання франшизи у 1995 році, Арісон Міккі назначив головним менеджером та тренером команди: Пета Райлі. Пет Райлі перебудував команду, зробивши знеї потенційного чемпіона. Долучивши до командни зірок Моурнінга Алонзо та Хардавея Тіма, команда демонструвала прекрасні результати, одним з яких був рекорд, а на даний момент другий по успішності результат команди в регулярному чемпіонаті: 61-21 у сезоні 1996/1997. Після цього регулярного сезону, Моурнінг і Хардавей заробили для організації прізвиська "Дорожні Воїни", оскільки основним успіхом цього рекорду були виїздні матчі, які відігрались з статистикою 32 перемоги до 9 поразок. Після регулярного чемпіонату, «Маямі Хіт» вийшли у фінал Конференції здолавши на свому шляху Орландо Меджік та Нью-Йорк Нікс. В фіналі їх чекав Майкл Джордан, Скотті Піппен та Денис Родман які на період 90их, домінували на паркеті у всіх аспектах захисту та атаки, тому не офіційно визнанавались найпотужнішим «ТРІО» в історії НБА. В фіналі гравці команди «Хіт» потерпіли поразку проти «Чікаго Булз». Пізінше в команді почався спад та період посередньої гри, та два роки без плей-офф спонукали Пета Райлі до наступної перебудови.

2003-2010: Ера Вейда

2003 рік в історії НБА, називають один з найпотужніших драфт-років, де на драфті були на той час потенційні зірки: Джеймс ЛеБрон, Бош Кріс, Ентоні Кармело, Вейд Двейн, Каман Кріс. Під п'ятим драфт піком був вибраний атакуючий захисник Вейд Двейн. Покинувши пост тренера і зосередевшись на менеджменті команди, Пет Райлі підписав на місце головного тренера Стена Ван Ганді, який з потенційної зірки Вейда, зрубив супер-зірку баскетболи вже в перші роки, підстроївши весь склад команди під нього. В перший рік Вейд вивів команду до плей-оффу. Здобувшки перемогу над Новим Орлеаном, пройшли до пів-фіналу плей-оффу східної конференції, поступившись Індіані - перший рік кар'єри Двейна на цьому закінчився. Наступного року Райлі через обмін підписав до команди О'ніла Шакіла віддавши в «Лос-Анджелес Лейкерз» : Батлера Керона, Одома Ламара, Гранта Браяна та пік першого раунду драфту НБА наступного року. Також до команди повернувся екс зірковий центровий Моурнінг Алонзо, який виходив з лавки запасних та допомагав Шакілу в грі під щитом. Команда була ідеальна в усіх аспектах гри, тому зайняли перше місце в східній коференції у регулярному чемпіонаті та вийшли до плей-оффу без жодних проблем. Здолавши на свому шляху «Нью-Джерсі Нетс» та «Вашингтон Візардз» з рахунками 4-0, в фіналі конференції Маямі зустрілись з «Детройт Пістонс». Маямі втратили Вейда в 6 грі через травму, і програли Детройту з по підсумку зустрічей 3-4. Перед стартом наступного сезону Райлі підписав до команди Пейтона Гері, та після невдалого старту сезону звільнив Ван Ганді, і сам повернувся до обовязків тренера. Під його кервіництвом, команда вийшла до плей-оффу, дойшовши до фіналу конференції, помстившись за минулорічну поразку Детройтові 4-2, вийшли в перший за існування орагнізації фінал НБА. В фіналі зустрівшись з «Даллас Маверікс», здобули перемогу по матчам 4-2, та свій перший титул НБА. Вейд був названий самим цінним гравцем, отримавши «трофей Біла Рассела». Після чемпіонства НБА, Маямі терпить чотири невдалих сезони, які супровджуються травмами Вейда, програшами у плей-оффі першого раунду і провальним реглуярним чемпіонатом 15-67. В цей період Райлі покинув пост тренера, назачивши на цю посаду Споелстру Еріка, який довгий час працював на організацію.

2010-2014: Ера "ВЕЛИКОГО ТРІО"

Після невдалих останніх чотирьох років, Маямі в міжсезонні підписує двох зіркових гравців, які були в топ піках разом з Вейдом у 2003 році, це Джеймс ЛеБрон та Бош Кріс. Леброн на даний момент вважався кращим гравцем ліги, а Бош одним з ліпших гравців на позиції «великих». З цього часу Маямі була найкращою командою ліги за останні чотири роки. Чотири фінали за чотири роки, з двома чемпіонськими титулами. Такий внесок зробили Джеймс та Бош. Після неочікованої поразки у фіналі НБА 2013/2014 від «Сан-Антоніо Сперс», ЛеБрон покинув Маямі вернувшись в рідний йому Клівленд, сформуваши нове тріо з Ірвінгом Кайрі та Лавом Кевіном, яких підписали «Кавалери». Значний внесок також внесли Чолмерс Маріо, Аллен Рей, Міллер Майк.

Статистика[ред.ред. код]

В = Виграші, П = Програші, П% = Процент виграних матчів

Сезон В П П% Плейоф Результати
1988-89 15 67 .183
1989-90 18 64 .220
1990-91 24 58 .293
1991-92 38 44 .463 Програли в першому раунді Чикаго 3, Маямі 0
1992-93 36 46 .439
1993-94 42 40 .512 Програли в першому раунді Атланта 3, Маямі 2
1994-95 32 50 .390
1995-96 42 40 .512 Програли в першому раунді Чикаго 3, Маямі 0
1996-97 61 21 .744 Виграли в першому раунді
Виграли в півфіналі конференції
Програли в фіналі конференції
Маямі 3, Орландо 2
Маямі 4, Нью-Йорк 3
Чикаго 4, Маямі 1
1997-98 55 27 .671 Програли в першому раунді Нью-Йорк 3, Маямі 2
1998-99 33 17 .660 Програли в першому раунді Нью-Йорк 3, Маямі 2
1999-00 52 30 .634 Виграли в першому раунді
Програли в півфіналі конференції
Маямі 3, Детройт 0
Нью-Йорк 4, Маямі 3
2000-01 50 32 .610 Програли в першому раунді Шарлот 3, Маямі 0
2001-02 36 46 .439
2002-03 25 57 .305
2003-04 42 40 .512 Виграли в першому раунді
Програли в півфіналі конференції
Маямі 4, Нью-Орлеан 3
Індіана 4, Маямі 2
2004-05 59 23 .720 Виграли в першому раунді
Виграли в півфіналі конференції
Програли в фіналі конференції
Маямі 4, Нью-Джерсі 0
Маямі 4, Вашингтон 0
Детройт 4, Маямі 3
2005-06 52 30 .634 Виграли в першому раунді
Виграли в півфіналі конференції
Виграли в фіналі конференції
Виграли в фіналі
Маямі 4, Чикаго 2
Маямі 4, Нью-Джерсі 1
Маямі 4, Детройт 2
Маямі 4, Даллас 2
2006-07 44 38 .537 Програли в першому раунді Чикаго 4, Маямі 0
2007-08 15 67 .183
2008-09 43 39 .524 Програли в першому раунді Атланта 4, Маямі 3
2009-10 47 35 .573 Програли в першому раунді Бостон 4, Маямі 1
2010-11 58 24 .707 Виграли в першому раунді
Виграли в півфіналі конференції
Виграли в фіналі конференції
Програли в фіналі
Маямі 4, Філадельфія 1
Маямі 4, Бостон 1
Маямі 4, Чикаго 1
Даллас 4, Маямі 2
2011-12 46 20 .697 Виграли в першому раунді
Виграли в півфіналі конференції
Виграли в фіналі конференції
Виграли в фіналі
Маямі 4, Нью-Йорк 1
Маямі 4, Індіана 2
Маямі 4, Бостон 3
Маямі 4, Оклахома-Сіті 1
2012-13 67 16 .807 Виграли в першому раунді
Виграли в півфіналі конференції
Виграли в фіналі конференції
Виграли в фіналі
Маямі 4, Мілуокі 0
Маямі 4, Чикаго 1
Маямі 4, Індіана 3
Маямі 4, Сан-Антоніо 3
Сума 1,031 971 .515
Плейоф 103 82 .557 3 чемпіонства

Посилання[ред.ред. код]