Майкл Джордан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
«Його Повітряність»
Nuvola apps kaboodle.svg Майкл Джордан - Найкращі моменти у конкурсі з кидків зверху


Майкл Джордан (* 17 лютого, 1963) — американський баскетболіст, якого часто називають найкращим гравцем у баскетбол усіх часів та народів, багаторазовий переможець чемпіонату Національної баскетбольної асоціації в складі команди «Чикаго Буллз», дворазовий олімпійський чемпіон, відомий також як «Його повітряність».

Задрафтований під 3 номером «Чикаго Буллз» на драфті 1984 року. За результатами дебютного сезону отримав титул «Новачок року». До 1993 року виступав за «Чикаго Буллз», після смерті батька 1993 певний час грав у бейсбол, 1995 повернувся до баскетбольної кар'єри за клуб з Чикаго. Після заяви про завершення кар'єри 1998 повернувся у НБА 2001 року. В подальшому він виступав за «Вашингтон Візардс». Останню гру в НБА Джордан зіграв 16 квітня 2003 року.

За свою кар'єру в НБА провів 1072 гри, його доробок за цей час становив 32292 очка, 6672 підбирання, 5633 результативні передачі, 2514 перехоплень та 893 блокшоти.

Олімпійським чемпіоном Джордан ставав 1984 року у статусі аматора та у складі «Дрім тім» в 1992 році вже в статусі професіонала.

Джордан зіграв самого себе у фільмі «Космічний баскетбол» (1996).

Біографія[ред.ред. код]

Дитинство[ред.ред. код]

Батьки Майкла, Джеймс Джордан та Делоріс Піплс, познайомилися 1956 року після баскетбольного матчу в Уоллесі (штат Північна Кароліна). Джеймс в той час служив у військово-повітряних силах США, а Делоріс вчилася в Таскіджійському інституті, незабаром вони одружилися. Батьки Майкла були середнього зросту і не вирізнялися спортивною статурою[1].

Майкл Джордан народився 17 лютого 1963 року в Брукліні (Нью-Йорк), де його батько навчався в училищі компанії General Electric. Майкл був четвертим з дітей: у нього два старших брати, Ларрі та Джеймс-молодший, старша сестра Делоріс та молодша сестра Розлін[2]. Незабаром після народження Майкла сім'я переїхала в Уоллес, де його батько працював оператором навантажувача на заводі, а мати була банківським клерком. 1970 року Джордани переїхали в більше місто Вілмінгтон, де виріс Джеймс[3]. Батьки Майкла отримали підвищення на роботі: Джеймс став начальником цеху і главою відділу обладнання на заводі, а Делоріс очолила в банку відділ зі зв'язків зі споживачами. Сім'я стала забезпеченою та змогла дозволити собі новий будинок на узбережжі. У той час як всі його брати та сестри після школи підробляли та допомагали батькам по господарству, Майкл був дуже лінивий, не хотів працювати і як міг ухилявся від домашніх обов'язків. У середній школі він не особливо старався, мав проблеми з дисципліною[1].

Джордан займався багатьма видами спорту, але найбільше любив бейсбол та мріяв у майбутньому стати професійним пітчером. У цьому виді спорту Майкл мав деякі успіхи на дитячому рівні — в 12 років він зі своєю командою дійшов до фіналу чемпіонату молодшої ліги, пізніше став чемпіоном штату і був визнаний найкращим гравцем чемпіонату. Пізніше Майкл серйозно захопився баскетболом, найпопулярнішою грою серед місцевої чорношкірою молоді. Хоча Джордан і не вирізнявся високим зростом та потужною статурою, він тренував стрибок, щоб компенсувати ці недоліки. Постійним партнером Майкла був його старший брат Ларрі, з яким вони часто грали один проти одного на майданчику за будинком[4].

Старша школа Емслі Лейні[ред.ред. код]

У дев'ятому класі Джордан вже був непоганим баскетболістом. Хоча йому все ще бракувало зросту (до літа 1978 року 175 см), Майкл вирізнявся високою швидкістю і наполегливістю. Він намагався потрапити до баскетбольної команди старшої школи Емслі Лейні(англ.)укр., але тренер, високо оцінивши ігрові якості Джордана, все ж вважав за краще формувати команду зі старших та дужчих хлопців. Непотрапляння в команду дуже сильно засмутило Майкла і, щоб показати тренерові його помилку, він став викладатися на повну силу на матчах молодшої шкільної команди[5]. Граючи на позиції розігруючого захисника, Джордан демонстрував високий рівень гри і в середньому набирав 28 очок. Усе подальше літо він посилено тренувався і виріс на 10 см[6]. У десятому класі Майкл також пограв за шкільну команду з американського футболу, брав участь в змаганнях з легкої атлетики, а також грав у бейсбол[7].

Хоча Майкл погано вчився в середній школі і навіть втікав з уроків, щоб пограти у баскетбол, у старшій школі він взявся за навчання і підвищив свій середній бал. Особливо добре йому давалася математика й інші точні науки.

В одинадцятому класі Майкла, який підріс до 186 см, нарешті взяли в шкільну баскетбольну команду, де під 45-м номером грав його брат Ларрі. Майкл узяв собі 23-й номер, пояснивши свій вибір бажанням стати хоч би наполовину таким же хорошим спортсменом, як його брат. Під цим номером він грав упродовж майже усієї своєї кар'єри. Джордан, зайнявши позицію важкого форварда, вдало вписався в команду і набирав в середньому 20,8 очка за гру[8][9]. Він постійно працював над собою і тренувався кожен ранок перед школою. Під час першого сезону в шкільній команді Джордан був мало відомий серед селекціонерів і журналістів : він навіть не потрапив в список 300 найперспективніших баскетболістів серед американських школярів 1980 року. Проте влітку того ж року він побував на зборах в Університеті Північної Кароліни в Чапел-Хілл і справив незабутнє враження на тренерський штаб університетської команди на чолі з Діном Смітом[10].

Після школи Майкл хотів поступити в Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі (баскетбольна команда цього університету частіше за всіх вигравала чемпіонат NCAA), але звідти йому пропозицій не надходило. Джордана запрошували до себе університети Південної Кароліни і Меріленду, але найбільш активними були тренери Університету Північної Кароліни, які восени 1980 року приїхали до Джорданів, щоб умовити Майкла вибрати їх ВНЗ. Сім'ї Джорданів сподобався цей варіант, особливо з урахуванням того, що до цього ж університету збиралася вступати і молодша сестра Майкла, Розлін. У листопаді 1980 року Майкл визначився з вибором і написав листа про наміри вступати до Університету Північної Кароліни в Чапел-Хілл[11].

Заздалегідь вирішивши питання з продовженням навчання, Джордан провів прекрасний останній сезон у шкільній лізі. У середньому за гру він робив трипл-дабл[12]: набирав 29,2 очка, робив 11,6 підборів і 10,1 передач. Його команда завершила сезон з 19 перемогами при 4 поразках, хоча і не потрапила на чемпіонат штату. Сам Майкл був запрошений у Вашингтон для участі в матчі зірок американської шкільної ліги[13], у якому він зіграв дуже вдало, набравши 30 очок[11].

Університет Північної Кароліни[ред.ред. код]

Майка Майкла Джордана під дахом Центру Діна Сміта

Влітку 1981 року Майкл Джордан поступив в Університет Північної Кароліни в Чапел-Хілл, що призначив йому спортивну стипендію. Своїм основним предметом він вибрав географію. Сусідом Джордана по кімнаті був Базз Пітерсон, талановитий місцевий баскетболіст, якого Майкл добре знав за іграми шкільного чемпіонату.

Баскетбольна команда Університету Північної Кароліни, "Тар Хілс", під керівництвом тренера Діна Сміта була однією з найсильніших в США, шість разів вона грала у фіналі чотирьох студентського чемпіонату NCAA, а в сезоні 1980/81 дійшла до фіналу чемпіонату. У команди був прекрасний склад, що включав окрім Джордана майбутніх зірок НБА Сема Перкинса і Джеймса Уорті. Дін Сміт завжди робив ставку на командну гру, в якій навіть самий зоряний гравець повинен був жертвувати власною індивідуальністю заради успіху команди[14].

Джордан спочатку нервував у новій для себе обстановці, в команді, де його партнерами були гравці набагато більш високого рівня в порівнянні зі школою. Сміт став награвати Майкла на позиції атакуючого захисника з акцентом на оборону, що було незвичним для Джордана, звиклого грати націленим на атаку форвардом. Проте, Майклу дуже скоро вдалося призвичаїтись в новій для себе ролі, добре проявити себе в тренувальних іграх, і на початку сезону 1981/82 Сміт поставив Джордана в стартову п'ятірку[15].

Регулярний сезон 1981/82 "Тар Хілс" завершили на першому місці в конференції Атлантичного узбережжя з 32 перемогами при 2 поразках. Джордан в середньому за гру набирав 13,4 очок і був визнаний Кращим новачком конференції[16].

У півфіналі плей-офф студентського чемпіонату команда з Північної Кароліни обіграла сильну команду Університету Х'юстону, у складі якої виділялися Хаким Оладжьювон і Клайд Дрекслер, і вийшла у фінал, де в суперники їй дістався Джорджтаунський Університет з потужним центровим Патріком Юїнгом[6]. Джордан став головним героєм фіналу, коли при рівній грі на останніх хвилинах матчу двічі виводив свою команду вперед, причому останній його кидок в стрибку приніс Університету Північної Кароліни переможні очки і чемпіонський титул[17]. Пізніше Джордан називав цей кидок поворотним у своїй баскетбольній кар'єрі[18].

За три сезони виступів за Університет Північної Кароліни, Джордан в середньому за гру набирав 17,7 очка при 54 відсотковій реалізації кидків, робив 5,0 підборів за гру[8]. Майкла вибрали в першу збірну зірок NCCA All - American в перший (1983) і другий (1984) сезони. Після завоювання нагороди Нейсміта і звання Гравець Року в 1984 році, Джордан покинув університет Північної Кароліни за рік до закінчення навчання, щоб брати участь у драфті НБА 1984 року. Пізніше Джордан повернувся в цей університет, щоб отримати ступінь бакалавра з культурної географії 1986 року[19].

Панамериканські ігри- 1983[ред.ред. код]

Навчаючись в коледжі, Джордан став членом збірної США з баскетболу. На Панамериканських іграх 1983 року в Каракасі (Венесуела) збірну очолював тренер Джек Хартман (Канзаський Університет). Команда США, більше орієнтована на атаку, добре показала себе і в обороні, вигравши усі 8 матчів[20] і завоювавши золото на третіх Панамериканських іграх підряд, а також продовживши серію перемог збірної США до 28 матчів. Разом з Джорданом за збірну виступали такі майбутні гравці НБА, як Марк Прайс, Кріс Маллін, Веймен Тісдейл і Сем Перкінс. Джордан протягом турніру набирав в середньому 17,3 очка за гру і був найрезультативнішим гравцем команди. Збірна США завоювала путівку на літні Олімпійські ігри 1984 року.

Олімпійські ігри - 1984[ред.ред. код]

На літніх Олімпійських іграх 1984 року в Лос-Анджелесі у складі команди США не було професіоналів з НБА, але її склад вражає - Майкл Джордан, Патрік Юїнг, Кріс Маллін і Сем Перкінс. Джордан і Юїнг були капітанами команди. У першому ж матчі групового турніру американці розгромили збірну Китаю з рахунком 97 : 49. В усіх 10 матчах були здобуті перемоги. Джордан став лідером команди за результативністю, набираючи в середньому 17,1 очок за гру, і був визнаний кращим гравцем олімпійського турніру[21].

Драфт - 1984[ред.ред. код]

19 червня 1984 року на драфті НБА Джордан був вибраний командою "Чикаго Буллз" під третім номером, після Хакіма Оладжьювона ("Х'юстон Рокетс") і Сема Боуї ("Портленд Трейл Блейзерс")[22][23]. Друг Джордана з команди Північної Кароліни, Сем Перкінс, був вибраний четвертим "Даллас Маверикс". Чарльз Барклі був вибраний під п'ятим номером "Філадельфія-76". Оладжьювон, Джордан і Барклі були серед дев'яти гравців, що не закінчили коледж і виставили свої кандидатури на драфті НБА. Драфт 1984 року був визнаний одним з кращих в історії НБА[24][25][26][27]. Четверо його учасників стали членами Баскетбольного залу слави, а сім гравців брали участь у Матчах всіх зірок. В той же час було відмічено, що керівництво "Блейзерс" зробило серйозну помилку, вибравши Сема Боуї замість Джордана. Майже всю кар'єру Боуї переслідували травми, і тому його вибір під таким високим номером вважається однією з найбільших невдач в історії драфтів НБА[28][29][30][31]. Портланд вибрав важкого форварда Боуї, оскільки в команді на позиції атакуючого захисника вже грав перспективний Клайд Дрекслер, вибраний на Драфті 1983 року[32].

Професійна кар'єра[ред.ред. код]

Перші роки (1984-1987)[ред.ред. код]

У своєму першому сезоні в НБА Джордан виходив в стартовій п'ятірці, набираючи по 28,2 очок за гру при 51,5 реалізації кидків[16]. Він швидко став улюбленцем уболівальників навіть на чужих аренах[33][34][35] і через усього лише місяць своєї професійної кар'єри з'явився на обкладинці Sports Illustrated із заголовком "Зірка народжується"[36][37]. 1984 року Майкл Джордан уклав контракт на рекламу баскетбольних кросівок з компанією Nike. Спеціально для Майкла були спроектовані чорно-червоні кросівки Air Jordan в кольорах уніформи "Чикаго Буллз". 18 жовтня НБА заборонили ці кросівки через агресивні кольори в оформленні і відсутність білого[38]. Джордана штрафували на п'ять тисяч доларів за кожну гру в них, але Джордан продовжував грати у взутті від Nike - штрафи охоче оплачувала фірма, використовуючи цей факт в просуванні кросівок. Вже в дебютному сезоні Джордана вибрали в стартову п'ятірку на Матч всіх зірок НБА[6]. Це викликало невдоволення серед ветеранів Ліги, очолюваних Айзея Томасом - ветерани були засмучені кількістю уваги, яку отримував Майкл[6]. Це призвело до так званого "виморожування" Джордана на майданчику, коли гравці відмовлялися віддавати йому м'яч упродовж усієї гри[6]. Джордан, витримавши цей тиск, після закінчення регулярного сезону завоював звання Новачок року НБА[39]. У першому ж своєму сезоні Джордан став третім за результативністю в НБА і увійшов до другої п'ятірки кращих гравців Асоціації. Багато в чому завдяки Майклу "Чикаго Буллз", попри 44 поразки при 38 перемогах, вийшли в плей-офф, що їм не вдавалося впродовж трьох років[40]. Чикаго програли в першому раунді плей-офф в чотирьох матчах "Мілуокі Бакс"[39].

Велику частину другого сезону (64 гри) Джордан пропустив через травму ноги. Попри травму Джордана і результат команди 30-52[40], "Буллз" знову вишли в плей-офф. Майкл до цього часу відновився і відмінно провів ігри на вибування. У другому матчі проти команди "Бостон Селтікс", склад якої зразка 1985/86 часто називають одним з найвидатніших в історії НБА[41], Джордан встановив досі непобитий рекорд за кількістю очок, набраних за гру в плей-офф, - 63[42]. Попри прекрасну гру Майкла, "Селтікс" виграли серію[39].

Джордан повністю відновився до сезону 1986/87, протягом якого став одним з найрезультативніших гравців в історії НБА. При середній результативності 37 очок за гру і 48,2 реалізації кидків, Джордан став другим гравцем в історії асоціації, після Уілта Чемберлена, який набрав 3000 очок за сезон[16]. Крім того, Майкл продемонстрував свої оборонні навички, ставши першим гравцем в історії НБА, який зробив 200 перехоплень і 100 блокшотів за сезон. Попри ці досягнення, титул найціннішого гравця Ліги дістався Меджику Джонсону з "Лос-Анджелес Лейкерс". "Буллз" здобули 40 перемог[40] і вийшли в плей-офф утретє підряд, проте знову програли "Бостон Селтікс" у першому раунді[39].

Середина кар'єри : Детройтський бар'єр (1987-1990)[ред.ред. код]

У сезоні 1987/88 Джордан знову очолив список кращих бомбардирів Ліги, набираючи в середньому 35,0 очок за гру при 53,5 реалізації[16], і завоював свій перший титул MVP регулярного сезону. Він також був названий Кращим захисним гравцем року, роблячи 1,6 блокшотів і 3,16 перехоплень в середньому за гру[43].

Перший три-піт (1990-1993)[ред.ред. код]

У сезоні 1990/91 Джордан завоював свій другий титул MVP регулярного сезону, набираючи в середньому 31,5 очок за гру при 53,9 реалізації, зробивши 6,0 підборів і 5,5 передач[16]. "Буллз" закінчили сезон на першому місці у своєму дивізіоні уперше за 16 років, здобувши рекордні для клубу 61 перемогу в регулярному сезоні[40]. Скотті Піппен виріс до гравця рівня Матчу всіх зірок. У плей-офф Чикаго по черзі вибили з боротьби "Нью-Йорк Нікс" і "Філадельфію-76". Вони вийшли у фінал Східної конференції, де їм знову протистояв "Детройт Пістонс". Проте, цього разу, коли "Поршні" використали "правило Джордана", Майкл долав подвійну опіку, роблячи скидання на партнерів. Несподівано "Буллз" розгромили "Детройт Пістонс" в чотирьох матчах[44][45]. У кінці четвертої і завершальної гри серії Айзеа Томас вивів свою команду з майданчика до закінчення матчу. Більшість гравців "Пістонз" пройшли в роздягальню без традиційного рукостискання[46].

У плей-офф "Буллз" здобули рекордні 15 перемог при 2 поразках[44] і вперше у своїй історії вийшли до фіналу НБА, де розгромили "Лос-Анджелес Лейкерс" з рахунком 4-1. Найбільш відомим моментом серії став епізод у другій грі, коли, намагаючись забити згори, Джордан, щоб уникнути блокшоту від Сема Перкінса, переклав м'яч, знаходячись в повітрі, з правої руки в ліву, щоб закласти в кошик[47]. У своєму першому фіналі Джордан набирав по 31,2 очка в середньому за гру при 56% реалізації, роблячи 11,4 результативних передач, 6,6 підборів, 2,8 перехоплення і 1,4 блокшота[48]. Джордан виграв свій перший титул найціннішого гравця фіналу НБА[49], тримаючи кубок НБА, він плакав[50].

Джордан і "Буллз" домінували у сезоні 1991/92, встановивши рекорд за кількістю здобутих перемог (67-15), поліпшивши показник сезону 1990/91[40]. Джордан виграв свій третій титул MVP підряд з 30,1/6,4/6,1 при 52% реалізації[43]. Після перемоги у виснажливій серії з семи ігор проти "Нью-Йорк Нікс" в другому раунді плей-офф Джордан і Ко обіграли "Клівленд Кавальєрс" у фіналі конференції в 6 іграх. У фіналі на "Буллз" чекав Клайд Дрекслер і "Портленд Трейл Блейзерс". Засоби масової інформації, сподіваючись відновити суперництво в дусі Меджик-Берд, відмітили схожість між "Його Повітряністю" Джорданом і "Ковзаючим" Клайдом у ролику, що передував Фіналу[51]. У першій грі Джордан встановив рекорд за кількістю набраних очок за першу половину матчу у Фіналах - 35 очок, у тому числі забивши рекордні шість триочкових[52]. Після шостого триочкового він подивився в зал, знизуючи плечима. Марв Альберт, коментатор гри, пізніше заявив, що неначе Джордан говорив: "Я не можу повірити, що я це роблю"[53]. "Буллз" виграли в першій грі, а потім виграли і серію в шести матчах. Джордан був визнаний MVP Фіналу другий рік підряд[49], набрав 35,8 очок в середньому за гру, зробивши 4,8 підборів і 6,5 передач, при реалізації 53% [49].

У сезоні 1992/93, попри відмінну статистику 32,6/6,7/5,5[43], Джордан поступився нагородою MVP регулярного сезону своєму другові Чарльзу Барклі. Знаменно, що Джордан і "Буллз" зустрілись з Барклі і його "Фінікс Санз" у фіналі НБА. "Бики" виграли третій чемпіонат НБА вирішальним кидком Джона Паксона і завдяки блокшоту Хораса Гранта на останніх секундах. Джордан знову був каталізатором атак Чикаго. Він набирав в середньому по 41 очку в шести іграх серії[54] і став першим гравцем в історії НБА, який завоював титул MVP фіналу плей-офф упродовж трьох років підряд[49].

Олімпійські ігри - 1992[ред.ред. код]

На Олімпійські ігри-1992 в Барселону разом з Майклом Джорданом поїхали Ларрі Берд, Меджик Джонсон, Чарльз Барклі, Кріс Маллін, Патрік Юїнг, Клайд Дрекслер, Джон Стоктон і інші зірки НБА. Збірну США одразу ж охрестили Dream Team - "командою мрії", і, дійсно, такої команди ні до, ні після у світі більше не було[55]. В усіх 8 проведених матчах американці незмінно набирали більш як сто очок, їх тренер Чак Дейле не взяв за увесь турнір жодного тайм-ауту, в чергу за автографами американців після ігор вибудовувалися не лише уболівальники, але і гравці команди-суперниці. Збірна Литви в півфіналі була розбита з рахунком 127 : 76, Хорватія у фіналі - 117: 85. Майкл, набираючи по 12,7 очок в середньому за гру (четвертий гравець команди за результативністю)[56], виграв своє друге олімпійське золото. Джордан, Кріс Маллін і Патрік Юїнг стали єдиними баскетболістами збірної США, що завоювали золоті олімпійські медалі і як професіонали, і як любителі (1984 рік)[21][57]. На церемонії нагородження американської баскетбольної збірної золотими медалями Олімпіади Майкл Джордан стояв на п'єдесталі, завернувшись в американський прапор. Це було викликано не лише патріотичними почуттями, але і контрактом спортсмена з компанією Nike, оскільки на формі збірної стояв логотип Reebok[58].

Азартні ігри[ред.ред. код]

Під час плей-офф 1993 року Джордан був помічений за грою в казино Атлантик-Сіті в ніч перед грою проти "Нью-Йорк Нікс"[59]. Того ж року він визнав, що програв 57 000 доларів в азартні ігри[60], автор Річард Ескінас написав книгу, в якій стверджував, що виграв 1,25 млн доларів у Джордана в гольф[60]. 2005 року Джордан розповів Бредлі у вечірньому шоу каналу CBS "60 хвилин" про свою залежність від азартних ігор і зізнався, що він здійснював безрозсудні вчинки. Майкл заявив: "Так, я потрапляв у ситуації, яких не уникав, - я намагався вийти за межі можливого. Це манія? Так, але це залежить і від того, як ви на це подивитеся. Якщо ви готові поставити під загрозу своє існування і вашої сім'ї, то так"[61]. Коли Бредлі запитав його, чи досягла його прихильність до азартних ігор рівня, коли під загрозою було його існування або існування його сім'ї, Джордан відповів: "Ні"[61].

Перше завершення кар'єри[ред.ред. код]

Майкл Джордан в якості гравця "Скоттсдейл Скорпіонз".

6 жовтня 1993 року Джордан оголосив про закінчення кар'єри, пославшись на втрату інтересу до баскетболу. Пізніше Майкл заявив, що вбивство його батька того року лише підштовхнуло до цього рішення[62]. Джеймс Р. Джордан-старший був убитий 23 липня 1993 року в зоні для відпочинку на шосе в Ламбертон, Північна Кароліна, двома підлітками, Даніелем Гріном (англ. Daniel Green) і Ларрі Мартіном Демері (англ. Larry Martin Demery). Нападники були відстежені за дзвінками з мобільного телефону Джеймса Джордана[63], спіймані і засуджені до довічного ув'язнення. Джордан був близьким до батька в дитинстві і навіть наслідував його схильність висовувати язик при роботі. Пізніше висунутий язик став його візитною карткою, він робив так кожного разу, коли атакував кільце[6]. 1996 року він заснував дитячий клуб "Chicago Boys & Girls" і присвятив його своєму батьку[64][65].

В автобіографії 1998 року "За любов до гри" Джордан напише, що він готувався до завершення кар'єри вже влітку 1992 року[66]. Виснажений іграми за Dream Team на Олімпійських іграх 1992 року, Джордан втратив інтерес до гри, і його постійно турбував статус знаменитості. Заява Джордана глибоко шокувала НБА і з'явилася на перших сторінках газет всього світу[67].

31 березня 1994 року Джордан здивував спортивний світ, підписавши договір з "Чикаго Уайт Сокс"[68]. Джордан заявив, що він вирішив здійснити мрію свого покійного батька, який бачив у своєму синові гравця бейсбольної ліги[69]. Команда "Уайт Сокс" належала власникові "Буллз" Джері Райнсдорфу, який платив Джордану впродовж його бейсбольної кар'єри за контрактом НБА[70]. Впродовж короткої професійної кар'єри у бейсболі Джордан виступав за "Бірмінгем Баронс" (фарм-команда "Чикаго Уайт Сокс")[9], а також грав за "Скоттсдейл Скорпіонз" 1994 року. Середній відсоток відбиття у Джордана під час його виступів за "Бірмінгем Баронс" складав 20,2. Того ж року вийшли два напів документальних фільми "Michael Jordan's Playground" і "Come fly with me".

"Я повернувся": повернення в НБА[ред.ред. код]

Сезон 1993/94 "Чикаго Буллз" у відсутності Джордана закінчили з показниками 55-27[40], програвши "Нью-Йорк Нікс" у другому раунді плей-офф. У сезоні 1994/95 "Буллз" були блідою тінню команди дворічної давнини. В середині сезону "Бики" боролися лише за попадання в плей-офф, у середині березня показники команди були 31-31[71]. Проте команда переродилася, коли Джордан вирішив повернутися в НБА у складі "Чикаго".

18 березня 1995 року Джордан оголосив про своє повернення в НБА короткою заявою : "Я повернувся"[6]. Наступного дня Джордан надів майку номер 45 (його номер з Баронами), оскільки 23 номер був виведений з обороту на його честь. У першій грі проти "Індіана Пейсерс" в Індіанаполісі він набрав 19 очок[72]. Матч отримав найвищий телевізійний рейтинг серед ігор регулярного сезону НБА з 1975 року[73].

Хоча Джордан і пропустив півтора роки, грав він на колишньому рівні - вже в четвертій грі після свого повернення, проти "атланта Хокс", Майкл здійснює переможний кидок, а в матчі проти "Нікс" в "Медисон-сквер-гарден" 28 березня 1995 року Джордан набрав 55 очок[39]. Посилившись Джорданом, "Буллз" вийшли в плей-офф і дійшли до півфіналу в Східній конференції, де зустрілися з "Орландо Меджик". У кінці першої гри серії гравець Орландо Нік Андерсон вибив м'яч у Джордана зі спини при кидку, пізніше підмітивши, що Джордан "не схожий на старого Майкла Джордана"[74]. Вже в наступній грі Джордан повернув собі старий номер (23), але, попри 31 очко за гру в цій серії, "Орландо" виграли в шести матчах[8].

Другий три-піт (1995-1998)[ред.ред. код]

Висунутий язик - фірмовий знак Майкла Джордана. Цю звичку Майкл перейняв у свого батька Джеймса, а той успадкував від діда[75].

Поразка в плей-офф змусила Джордана серйозно підготуватися до сезону 1995/96[76]. Склад "Буллз" поповнив фахівець з підбору Денніс Родман. З самого початку сезону Чикаго домінували в лізі (41-3)[77], кінець кінцем закінчивши регулярний сезон з кращим результатом в історії НБА : 72-10[41]. Джордан став лідером Ліги за результативністю, набираючи в середньому 30,4 очка[78], виграв звання MVP регулярного сезону і Матчу всіх зірок[6]. У плей-офф Чикаго зазнало тільки три поразки в чотирьох серіях, упевнено перемігши "Сіетл Суперсонікс" у фіналі НБА. Джордан був названий MVP Фіналу в рекордний четвертий раз[49], випередивши Меджика Джонсона з трьома титулами MVP фіналів. Він повторив досягнення Уїлліса Рида, який впродовж сезону 1969/70 завоював титули MVP регулярного сезону, MVP матчу усіх зірок, а також MVP фіналу НБА[39]. Символічно, що перемога в першому чемпіонаті після смерті батька була отримана у день батька. Джордан дуже емоційно відреагував на перемогу, ридаючи на підлозі роздягальні в обнімку з м'ячем[6][50].

1996 року на екрани вийшов сімейний комедійний фільм "Космічний матч" про пригоди Майкла Джордана (фільм відомий також під назвами "Космічний джем", "Космічний баскетбол", "Фінт вухами", "Космічний затор").

У сезоні 1996/97 чикагці втратили можливість здобути 70 перемог, програвши останні два матчі на фініші сезону і закінчивши з показником перемог 69-13[79]. Цього року Джордан поступився титулом MVP регулярного сезону НБА Карлу Мелоуну. Команда знову вийшла у фінал, де зустрілася з "Ютою Джаз". Серія проти "Джаз" запам'яталася двома з найбільш пам'ятних моментів в кар'єрі Джордана. Перемогу в першій грі серії приніс м'яч, забитий Джорданом у стрибку разом з сиреною. У п'ятій грі, при рахунку в серії 2-2, Джордан грав попри лихоманку і збезводнення шлунку через вірусне захворювання, у зв'язку з чим матч дістав назву "грип-гра". Джордан набрав 38 очок, у тому числі забивши вирішальний триочковий на останній хвилині[80]. "Бики" перемогли з рахунком 90-88, вигравши серію в шести матчах[79]. Уп'яте за час виступів у фіналах Джордан отримав нагороду MVP[49]. Цього сезону Джордан не отримав нагороду MVP Матчу усіх зірок, попри те, що Майкл став першим гравцем, хто зумів зробити трипл-дабл в історії матчів усіх зірок (у 2011 року повторити це досягнення зміг форвард "Маямі Гіт" Леброн Джеймс, а у 2012 - Дуейн Уейд).

Джордан з "Чикаго" виграли 62 гри проти 20 у сезоні 1997/98[40]. Висока результативність Джордана - 28,7 очок за гру[43] - забезпечила йому звання MVP регулярного сезону НБА вп'яте. Майкл потрапив до складу збірної всіх зірок НБА, першої збірної зірок захисту НБА і взяв участь в матчі всіх зірок НБА[6]. Баскетболісти Чикаго виграли фінал Східної конференції третій сезон підряд, у фінальній серії зігравши виснажливі сім матчів проти "Індіани Пейсерс" на чолі з Реджі Міллером, уперше з 1992 року, коли Джордан і Ко° зіграли серію з 7 ігор проти "Нікс". Після перемоги у фіналі конференції на Чикаго чекав матч-реванш з "Джаз" у боротьбі за титул чемпіонів НБА.

"Чикаго" повернулося в Юту на шостий матч фіналу 14 червня 1998 року, виграючи в серії з рахунком 3-2. На останніх секундах Джордан вибив м'яч з рук Карла Мелоуна[81] і, пройшовши з дриблінгом через увесь майданчик, забив переможний кидок. Він обдурив хитрощами Браяна Рассела, так само як і рік тому, на останніх секундах першого матчу Фінальної серії 97 року між Ютою і Чикаго. Джон Стоктон спробував урятувати матч, але не забив триочковий м'яч на останній секунді. Майкл Джордан після закінчення Фіналу НБА підняв над головою руки, показавши цього разу шість пальців - він привів свою команду до шостого чемпіонського титулу. Цей момент був визнаний Національною Баскетбольною Асоціацією найвизначнішим в її історії плей-офф[81]. Джордан був визнаний MVP фіналу[49], набираючи в середньому 33,5 очок за гру. Фінал НБА досі вважається найбільш рейтинговою телевізійною подією, а шоста гра зібрала максимальну телеаудіторію в історії НБА[82][83].

Друге завершення кар'єри[ред.ред. код]

Дошка з досягненнями Майкла Джордана в United Center.

Перед початком наступного сезону склад "Чикаго" зазнав значних змін: закінчився договір з Філом Джексоном, Скотті Піппен заявив про бажання змінити команду впродовж сезону, а Денніс Родман підписав контракт з "Лос-Анджелес Лейкерс" в якості вільного агента. Лігу паралізував локаут гравців НБА. У цих обставинах, 13 січня 1999 року Джордан вдруге завершив кар'єру гравця. 19 січня 2000 року Джордан повернувся в НБА, але вже не в якості гравця, а як співвласник і генеральний менеджер клубу "Вашингтон Візардс" за баскетбольними операціями[84]. Раніше він зробив спробу стати співвласником "Шарлотт Горнетс" в якості повноправного партнера засновника команди Джорджа Шинна. Проте переговори зайшли у безвихідь, коли Шинн відмовився віддати Джордану повний контроль над баскетбольними операціями.

Обов'язки Джордана у Вашингтоні були всеосяжними. Він контролював усі аспекти діяльності "Чарівників" з баскетболу, його слово було останнім при вирішенні всіх кадрових питань. Висловлювалися різні думки з приводу компетенції Джордана[85][86]. З одного боку, йому вдалося понизити витрати команди на зарплати гравців, позбавившись від декількох високооплачуваних непопулярних баскетболістів (таких як нападаючий Джуван Говард і розігруючий Род Стрикленд)[87][88], але при цьому він використав право першого вибору на Драфті 2001 року, щоб вибрати школяра Кваме Брауна, який не виправдав очікування і був обміняний після чотирьох сезонів[85][89].

Попри своє твердження у січні 1999 року, що він був на "99, 9 упевненим", що ніколи не гратиме[50], влітку 2001 року Джордан виразив зацікавленість у своєму поверненні в НБА[90][91], але цього разу з новою командою. Натхненний поверненням в НХЛ свого друга Маріо Лем'є попередньої зими[92], Джордан велику частину весни і літа 2001 року наполегливо тренувався. Майкл провів декілька закритих тренувальних зборів за участю гравців НБА в Чикаго[93]. Крім того, Джордан призначив на пост головного тренера "Вашингтон Візардс" свого старого тренера з "Чикаго Буллз" Дага Коллінза. На думку багатьох, це призначення зумовило повернення Джордана[90][91].

Вашингтонське пришестя (2001-2003)[ред.ред. код]

25 вересня 2001 року Джордан оголосив про повернення в професійний спорт, повідомивши про намір пожертвувати своєю зарплатою гравця на надання допомоги жертвам терористичних актів 11 вересня 2001[94][95]. Сезон 2001/02 видався невдалим для команди, оскільки більшість гравців отримали травми, Джордан став лідером за результативністю (22,9), передачам (5,2) і перехопленням (1,42)[6]. Проте сезон для Джордана завершився разом з травмою правого коліна після 60 ігор, менше ігор він зіграв лише в першому сезоні після свого першого повернення (1994/95)[16].

Джордан зіграв в 14-му для себе Матчі усіх зірок 2003 року, обійшовши Карім Абдул-Джаббара за кількістю набраних очок у Матчах усіх зірок. Цього сезону Джордан був єдиним гравцем Вашингтону, що зіграв в усіх 82 іграх, у тому числі 67 ігор починаючи в стартовій п'ятірці. В середньому за гру він набирав 20,0 очок, робив 6,1 підборів, 3,8 результативних передач і 1,5 перехоплення за гру[6]. Крім того, він потрапляв 45 з гри і 82 з лінії штрафного кидка[6]. По 20 і більше очок Джордан набирав 42 рази, 30 або більше очок - дев'ять разів, а 40 або більше очок - три рази. 21 лютого 2003 року Джордан став першим 40-річним гравцем в історії НБА, який набрав 43 очки за матч[96]. Під час його виступів за "Візардс" квитки на усі домашні ігри в MCI Center були розпродані, і телевізійні трансляції матчів Вашингтону займали друге місце в НБА. Удома відвідуваність склала в середньому 20 172 уболівальників, а на виїзді - 19 311 і більше[97]. Попри це, в жоден з останніх двох сезонів у своїй кар'єрі Джордан не привів "Чарівників" до плей-офф. Maaddi R. (2001-11-29). «Collins feels Jordan's pain». USA Today (en). Архів - 11-29 - frustration.htm оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-20. </ref>[98], кілька разів він відкрито критикував своїх товаришів по команді в ЗМІ, вказуючи на відсутність цілеспрямованості і самовіддачі, зокрема, він вказував на першого номера Драфту 2001 року, Кваме Брауна[99][98].

Сезон 2002/03 став останнім у кар'єрі Джордана. Після останньої гри на паркеті в Чикаго Джордана проводжали чотирихвилинною овацією стоячи[100]. 11 квітня 2003 року "Майамі Гіт" вивели з обігу майку з номером 23, хоча Джордан ніколи не грав за цю команду[101]. Місце в стартовій п'ятірці Матчу усіх зірок 2003 року Джордану запропонували Трейсі Макгрейді і Аллен Айверсон[102], але він відмовився. Проте, врешті-решт, Майкл погодився вийти в стартовій п'ятірці замість Вінса Картера, який поступився своїм місцем під великим тиском громадськості[103].

Останній матч у своїй кар'єрі Джордан зіграв проти "Філадельфії-76"[104]. Набравши лише 13 очок, Джордан пішов на лаву за 4 хвилини і 13 секунд до кінця третьої чверті - команда програвала "Філадельфії-76" з рахунком 75-56. Відразу після початку четвертої чверті вболівальники у First Union Center почали скандувати "Ми хочемо Майкла!» Після довгих настанов тренера Дуга Коллінза Джордан, нарешті, піднявся з лави і знову увійшов до гри за 2: 35 до закінчення матчу, замінивши Ларрі Хьюза. За 1: 45 до закінчення на Джордані умисне зфолив Ерік Сноу, щоб дозволити Майклу пробити штрафні (обидва закинув). Після другого кидка новобранець Джон Лососі, у свою чергу, був умисне зупинений з фолом Бобі Симмонсом, для того, щоб Джордан зміг повернутися на лавку. Джордана проводжали овацією стоячи впродовж трьох хвилин його товариші по команді, його супротивники і 21 257 уболівальників[104].

Характеристика гравця[ред.ред. код]

Джордан грав на позиції атакувального захисника[105] і був головним фахівцем команди з гри в нападі (як в Чикаго, так і в Вашингтоні). Лідер НБА з кількості очок, набраних у середньому за гру впродовж регулярного чемпіонату (30,12 очок за гру) і плей-офф (33,4 очок за гру)[16]. Його стрибучість, продемонстрована на конкурсі з кидків згори, коли він забив із лінії штрафного кидка, принесла йому прізвисько "Air Jordan" і "Його Повітряність". Він також набув репутації одного з кращих захисників у баскетболі[106], роблячи в середньому 6,2 підборів, 0,8 блокшотів і 2,4 перехоплення за гру впродовж усієї кар'єри[16]. Джордан - найуніверсайльніший захисник з відмінним баскетбольним інтелектом, він прекрасно умів кидати по кільцю, робити передачі, грати під щитом, допомагати обороні[107]. Мав неповторний "вибуховий" стиль гри, обумовлений високою стартовою швидкістю і умінням змінювати в потрібний момент темп гри на швидкості. Крім того, Джордана вирізняв високий рівень самовіддачі - у відповідальних матчах йому практично завжди довіряли право вирішального кидка. Для удачі під час ігор НБА Джордан завжди носив шорти Університету Північної Кароліни під формою "Чикаго Буллз".

Джордан був уміру високий (198 см) і бездоганно складений - широкі плечі, тонка талія і мінімум жиру. Окрім унікальних фізичних даних, Майкл мав нестримне прагнення до вдосконалення своєї гри, спортивний азарт, пристрасть до перемоги[108].

У спілкуванні з людьми Майкл завжди простий, доброзичливий, тактовний[109]. Джордан іноді проявляв нетерплячість стосовно товаришів по команді, Люка Лонглі і Тоні Кукоча він недолюблював і нерідко відпускав в їх адресу в'їдливі репліки, оскільки вважав, що ці два гравці не завжди виправдовували покладені на них сподівання[110].

Статистика в НБА за кар'єру[ред.ред. код]

For a comprehensive listing of Jordan's statistics, see List of career achievements by Michael Jordan
Легенда
  ІЗ Ігор зіграно   ІР  Ігор розпочато  ХУГ  Хвилин у грі
 КГ%  процент кидків з гри  3О%  процент триочкових кидків  ВК%  процент вільних кидків
 ПідЗГ  підбирань за гру  ПередЗГ  передач за гру  ПерехЗГ  перехоплень за гру
 БЗГ  Блокшотів за гру  ОЗГ  очок за гру  Жирним  Найбільший показник за кар'єру
Denotes seasons in which Jordan won an NBA championship
Led the league
Source:[8]

Регулярний сезон[ред.ред. код]

Рік Команда ІЗ ІР ХУГ КГ% 3О% ВК% ПідЗГ ПередЗ ПерехЗГ БЗГ ОЗГ
Шаблон:Nbay Чикаго Буллз 82 82 38.3 .515 .173 .845 6.5 5.9 2.4 .8 28.2
Шаблон:Nbay Чикаго Буллз 18 7 25.1 .457 .167 .840 3.6 2.9 2.1 1.2 22.7
Шаблон:Nbay Chicago 82 82 40.0 .482 .182 .857 5.2 4.6 2.9 1.5 37.1
Шаблон:Nbay Чикаго Буллз 82 82 40.4 .535 .132 .841 5.5 5.9 3.2 1.6 35.0
Шаблон:Nbay Чикаго Буллз 81 81 40.2 .538 .276 .850 8.0 8.0 2.9 .8 32.5
Шаблон:Nbay Чикаго Буллз 82 82 39.0 .526 .376 .848 6.9 6.3 2.8 .7 33.6
Шаблон:Nbay Чикаго Буллз 82 82 37.0 .539 .312 .851 6.0 5.5 2.7 1.0 31.5
Шаблон:Nbay Чикаго Буллз 80 80 38.8 .519 .270 .832 6.4 6.1 2.3 .9 30.1
Шаблон:Nbay Чикаго Буллз 78 78 39.3 .495 .352 .837 6.7 5.5 2.8 .8 32.6
Шаблон:Nbay Чикаго Буллз 17 17 39.3 .411 .500 .801 6.9 5.3 1.8 .8 26.9
Шаблон:Nbay Чикаго Буллз 82 82 37.7 .495 .427 .834 6.6 4.3 2.2 .5 30.4
Шаблон:Nbay Чикаго Буллз 82 82 37.9 .486 .374 .833 5.9 4.3 1.7 .5 29.6
Шаблон:Nbay Чикаго Буллз 82 82 38.8 .465 .238 .784 5.8 3.5 1.7 .5 28.7
Шаблон:Nbay Вашингтон Візардс 60 53 34.9 .416 .189 .790 5.7 5.2 1.4 .4 22.9
Шаблон:Nbay Вашингтон Візардс 82 67 37.0 .445 .291 .821 6.1 3.8 1.5 .5 20.0
Career 1072 1039 38.3 .497 .327 .835 6.2 5.3 2.3 .8 30.1
All-Star 13 13 29.4 .472 .273 .750 4.7 4.2 2.8 .5 20.2

Плей-офф[ред.ред. код]

Рік Команда ІЗ ІР ХУГ КГ% 3О% ВК% ПідЗГ ПередЗ ПерехЗГ БЗГ ОЗГ
1985 Чикаго Буллз 4 4 42.8 .436 .125 .828 5.8 8.5 2.8 1.0 29.3
1986 Чикаго Буллз 3 3 45.0 .505 1.000 .872 6.3 5.7 2.3 1.3 43.7
1987 Чикаго Буллз 3 3 42.7 .417 .400 .897 7.0 4.7 2.4 1.1 36.3
1988 Чикаго Буллз 10 10 42.7 .531 .333 .869 7.1 7.6 2.5 .8 34.8
1989 Чикаго Буллз 17 17 41.8 .510 .236 .799 7.0 7.6 1.7 1.8 29.1
1990 Чикаго Буллз 16 16 42.1 .514 .320 .836 7.2 6.8 2.8 .9 36.7
1991 Chicago 17 17 40.5 .524 .385 .845 6.4 8.4 2.4 1.4 31.1
1992 Чикаго Буллз 22 22 41.8 .499 .386 .857 6.2 5.8 2.0 .7 34.5
1993 Чикаго Буллз 19 19 41.2 .475 .389 .805 6.7 6.0 2.1 .9 35.1
1995 Чикаго Буллз 10 10 42.0 .484 .367 .810 6.5 4.5 2.3 1.4 31.5
1996 Чикаго Буллз 18 18 40.7 .459 .403 .818 4.9 4.1 1.8 .3 30.7
1997 Чикаго Буллз 19 19 42.3 .456 .194 .831 7.9 4.8 1.6 .9 31.1
1998 Чикаго Буллз 21 21 41.5 .462 .302 .812 5.1 3.5 1.5 .6 32.4
За кар'єру 179 179 41.8 .487 .332 .828 6.4 5.7 2.1 .8 33.4

Після закінчення спортивної кар'єри[ред.ред. код]

Майкл Джордан, власник команди "Майкл Джордан Моторспортс".
Джордан на полі для гольфу. 2007 рік.

Після третього завершення кар'єри Джордан збирався повернутися на попередню займану посаду директора з баскетбольних операцій у "Візардс"[111]. Проте, 7 травня 2003 року власник команди Абе Поллін звільнив Джордана з цієї посади[85]. Джордан пізніше заявив, що почував себе відданим і якби він знав, що його звільнять, то ніколи не став би грати за "Візардс"[61].

Впродовж подальших років Джордан підтримував форму, граючи у благодійних турнірах з гольфу для знаменитостей, проводив час зі своєю сім'єю в Чикаго. Майкл просував свою марку одягу Jordan, а також захопився мотоспортом[112]. З 2004 року Джордан став власником професійний команди "Майкл Джордан Моторспортс", яка бере участь двома мотоциклами Suzuki в перегонах преміум-класу Superbike під егідою Американської асоціації мотоциклістів (АМА)[113][114]. 2006 року Джордан і його дружина Хуаніта пожертвували $ 5 млн францисканській середній школі Хейлс в Чикаго[115]. 15 червня 2006 року Джордан придбав міноритарну долю команди "Шарлотт Бобкатс", ставши другим акціонером команди після її власника Роберта Л. Джонсона. За умовами угоди, Джордан став президентом команди з баскетбольних операцій[116]. Джордан наполіг на тому, щоб не брати участь в маркетингових кампаніях клубу[117].

Джонсон виставив команду на продаж влітку 2009 року, і відразу ж пішли чутки про те, що Джордан прагнутиме викупити клуб. У лютому 2010 Джордан підтвердив свої наміри викупити акції команди[118]. Основними претендентами на купівлю команди стали Джордан і колишній президент "Х'юстон Рокетс" Джордж Постолос. 27 лютого Джонсон досяг угоди з Джорданом і його партнерами з умов продажу "Шарлотт Бобкатс"[119], а 17 березня Рада керівників НБА одноголосно схвалила угоду. Таким чином, Джордан став першим колишнім гравцем який є власником контрольного пакету акцій клубу Ліги[120].

Джордан не сприймається як талановитий управлінець: його трансферна політика і використання драфт-піків викликають величезну долю критики[121]. Так, на посту менеджера з баскетбольних операцій"Вашингтон Візардс" Джордан на драфті 2001 року під загальним першим номером вибрав Кваме Брауна перед такими баскетболістами, як По Газоль, Джо Джонсон і Тоні Паркер. А на Драфті 2006 року Джордан, вже як менеджер "Шарлотт Бобкатс", під третім номером вибрав Адама Моррісона перед такими гравцями, як Брендон Рой, Руді Гей або Реджон Рондо.

При новому власнику "Шарлотт Бобкатс" отримали перемогу лише в 57 з 140 матчів. Кращим досягненням команди залишається вихід в плей-офф в сезоні 2009/10. 26 квітня 2012 року "Шарлотт Бобкатс", програвши останній матч сезону 2011/12 "Нью-Йорк Нікс" з рахунком 84 : 104, встановили антирекорд НБА за кількістю здобутих перемог в сезоні (всього 7) - 10,6 усіх матчів. Подібний показник - гірше співвідношення перемог і поразок за всю 65-річну історію ліги[122]. Таким чином, на даний момент Майкл Джордан є володарем найгіршої команди в історії НБА[123].

Спадщина[ред.ред. код]

Файл:Michael Jordan statue.jpg
Статуя Майкла Джордана, офіційно відома як Дух

Згідно з дослідженнями, опублікованими в статті під назвою "Ефект Джордана" в журналі Fortune, економічний вплив бренду під назвою "Майкл Джордан" був оцінений в $ 8 мільярдів[124].

Є Майкл Джордан, а потім інші усі ми [6].

Меджик Джонсон

У кінці 1993 року, коли Джордан перший раз оголосив про завершення кар'єри, власник "Чикаго Буллз" Джері Райнсдорф вирішив при вході на новий стадіон "Юнайтед-центр" встановити скульптуру в його честь[125]. Створенням пам'ятника зайнялося творче подружжя Джулі і Омрі Ротблатт-Амрані. Скульптуру вирішено було зробити динамічною і зафіксувати Майкла в грі: Джордан парить над абстрактним силуетом своїх супротивників, готуючись вчинити свій фірмовий кидок згори. Статуя була встановлена ​​31 жовтня і представлена 1 листопада 1994 року. Баскетболіста виготовили з бронзи, а для постаменту використовувався чорний граніт, загальна висота - п'ять метрів. Пам'ятник на честь Майкла Джордана є зараз однією з пам'яток Чикаго[126].

11 вересня 2009 року Майкл Джордан, прославлені гравці Девід Робінсон і Джон Стоктон, а також головний тренер "Юти Джаз" Джері Слоун були обрані в Зал баскетбольної слави. На прес-конференції, присвяченій оголошенню нових членів Залу слави, легендарний захисник "Чикаго Буллз" заявив, що засмучений тим, що включений в їх список так рано :

« Мені не подобається те, що буду включений в Зал слави вже зараз, адже це означає, що закінчена баскетбольна кар'єра. Сподівався, що цей день настане років через 20 або вже після моєї смерті. Так, це велике досягнення і велика честь для мене. Але хочу, щоб ви завжди думали, що я можу повернутися у баскетбол. Адже доки ця думка залишається, ніхто не знає, що станеться і на що я здатний[127].  »

Особисте життя[ред.ред. код]

Джордан є четвертим з п'яти дітей в сім'ї. У нього два старші брати, Ларі Джордан і Джеймс Р. Джордан молодший, одна старша сестра, Делоріс, і молодша сестра, Рослін. Брат Джордана Джеймс вийшов у відставку 2006 року в чині команд-сержант-майора 35-ої бригади XVIII повітряно-десантного корпусу армії США[128]. Майкл одружився з Хуанітою Ваной (англ. Juanita Vanoy) у вересні 1989 року і має троє дітей: двох синів, Джеффрі Майкла (1988 року народження) і Маркуса Джеймса (1990 року народження), а також дочку Жасмін (1992 року народження).

1991 року Джордан придбав маєток в Гайленд-парку, штат Ілінойс (37 км від Чикаго), площею близько 3,5 гектарів, де побудував особняк площею приблизно 17 тисяч квадратних метрів. У будинку 9 спалень, 15 ванних кімнат, 5 камінів, відкритий тенісний корт, поле для гольфу, ставок, басейн, 3 окремі гаражі з клімат-контролем на 15 машин. З середини 1990-х років Джордан з дружиною і трьома дітьми жив у цьому маєтку. 2001 року на його території був побудований баскетбольний комплекс, на воротях маєтку красується номер "23"[129]. Хуаніта Джордан подала на розлучення 4 січня 2002 року, пославшись на непримиренні відмінності, але невдовзі примирилася з чоловіком.

21 липня 2006 року суд штату Ілінойс ухвалив рішення, що Джордан не зобов'язаний виплачувати компенсацію 5 мільйонів доларів колишній таємній коханці Карле Кнафел (англ. Karla Knafel)[130]. Джордан заплатив Кнафел 250 тис. доларів за збереження їх стосунків у таємниці[131][132]. Кнафел стверджувала, що Джордан обіцяв їй 5 мільйонів доларів за мовчання і згоду не подавати на батьківство після того, як Кнафел дізналася, що вона вагітна, в 1991 році. Аналіз ДНК показав, що Джордан не є батьком дитини[130].

Джордани знову подали на розлучення і розірвали шлюб 29 грудня 2006 року, заявивши, що рішення було прийняте "взаємно і дружно"[129][133]. Хуаніта отримала $ 168 млн відступних, що зробило це розлучення найбільшим на той момент за розміром відступних серед публічних персон[134]. Напередодні Різдва 2011 року 48-річний Джордан зробив пропозицію 32-річній кубинській моделі Іветт Приєто, з якою зустрічався близько трьох років. Незабаром пара оголосила про заручини[135]. 27 квітня 2013 року на Джупітер-Айленді, штат Флоріда, відбулася церемонія їх одруження[136].

2012 року маєток в Гайленд-парку був виставлений на продаж за 29 млн доларів, що стало рекордною ціною для нерухомості в Чикаго[137]. У кінці 2012 року стало відомо про купівлю Джорданом особняка в Флоріді, на Джупітер-Айленді - острові, де розташовані будинки таких знаменитостей, як гольфісти Тайгер Вудс, Гарі Плейєр і enШаблон:Ref-Nick Priceукр., співаки Алан Джексон і Селін Діон, і інші. Купівля ділянки площею 1,2 га і спорудження особняка площею 2,6 тис. кв. м. обійдеться Джордану в 12,4 млн доларів. Майкл, бувши пристрасним любителем сигар, має намір відкрити у своєму маєтку кінотеатр для курців, чим викликає роздратування влади Флоріди, що давно бореться з палінням на території штату[138].

Діти[ред.ред. код]

Обидва сини Джордана вчилися в академії Лойола, приватній римсько-католицькій школі, розташованій у Вілметті (англ. Wilmette), штат Ілінойс[139]. Джеффрі закінчив школу в 2007 році і зіграв свою першу гру за Університет Ілінойса 11 листопада 2007 року. Після двох сезонів Джеффрі покинув команду Ілінойса з баскетболу 2009 року, але пізніше знову приєднався до неї[140]. Маркус перевівся в середню школу Уїтні Янг після другого курсу і закінчив її 2009 року. Його шкільна команда "Чикаго Уїтні Янг" стала чемпіоном штату Ілінойс. У фінальній грі проти "Уокіган" Маркус був найрезультативнішим гравцем, набравши 19 очок, а також реалізувавши 4 з 4 штрафних кидків в останні 3 хвилини зустрічі[141]. Cherner R., Weir T. (2009-04-07). - jordan - son - headed - to - divisioni - at - ucf-.html «Second Jordan son headed to Division - I, at UCF». USA Today. Архів - jordan - son - headed - to - divisioni - at - ucf-.html оригіналу за 2009-04-10. Процитовано 2013-01-19.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)</ref>.

11 лютого 2014 року дружина Джордана народила дівчаток-близнюків, яким дали імена Ізабель і Вікторія[142].

Нагороди і досягнення[ред.ред. код]

Майкл Джордан і Дін Сміт на матчі вшановування чемпіонів NCAA 1957 і 1982 років в Університеті Північної Кароліни

Майкл Джордан п'ять разів визнавався найціннішим гравцем Національної баскетбольної асоціації (1988, 1991, 1992, 1996, 1998), шість разів - найціннішим гравцем фіналів НБА (1991-93, 1996-98). Є шестиразовим чемпіоном НБА (1991-93, 1996-98), дворазовим олімпійським чемпіоном (1984, 1992), чотирнадцять разів брав участь в Матчах всіх зірок Національної баскетбольної асоціації (1985-1993, 1996-1998, 2002-2003), три рази визнавався найкориснішим гравцем Матчу всіх зірок Національної баскетбольної асоціації (1988, 1996, 1998), 3 рази обирався на конкурс з кидків згори (Slam Dunk Contest), двократний чемпіон конкурсу з кидків згори (1987, 1988). Є одним з двох гравців в історії баскетболу разом з ЛеБроном Джеймсом, якому вдавалося в одному сезоні стати олімпійським чемпіоном, чемпіоном НБА і найціннішим гравцем регулярного сезону. Лідер НБА з кількості очок, набраних в середньому за гру впродовж регулярного чемпіонату (30,12 очок за гру) і плей-офф (33,4 очок за гру). 1999 року був названий найвидатнішим північноамериканським спортсменом 20-го століття за версією ESPN, був другим після Бейба Рута (англ. Babe Ruth) в списку спортсменів століття за версією Ассошиейтед Прес. «Jordan, Robinson lead Hall's 2009 class» (en). ESPN. Архів оригіналу за 2013 - 01-20. Процитовано 2009-04-06. </ref>[143][144]. Майкл Джордан є одним з трьох американських баскетболістів, що завоювали олімпійське золото і як любитель (у 1984, ставши лідером збірної по результативності, набираючи в середньому 17.1 очок за гру), і як професіонал (у 1992, у складі Дрім Тім). За час своїх виступів в Чикаго Майкл встановив близько 200 клубних рекордів, брав участь в 92 з 100 найрезультативніших ігор в історії клубу. Серед них[6][145][146].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б David L. Porter. Michael Jordan: A Biography. — С. 1-2.
  2. «Michael Jordan Biography (1963-)» (англійською). filmreference.com. Процитовано 2010-04-11. 
  3. Ties to Michael Jordan Still Remain in His Hometown of Wilmington, NC Johnson Publishing Company (1997) С. 50.
  4. David L. Porter. Michael Jordan: A Biography. — С. 3.
  5. Хэлберстам, 2004, С. 25-26
  6. а б в г д е ж и к л м н п р с Michael Jordan, National Basketball Association. Retrieved January 15, 2007.
  7. Porter, 2007, p. 4
  8. а б в г Michael Jordan, basketball-reference.com. Retrieved February 8, 2008.
  9. а б Michael Jordan: The Stats, infoplease.com. Retrieved March 15, 2007.
  10. Porter, 2007, p. 5-6
  11. а б Porter, 2007, p. 7-8
  12. Sportscenter, ESPN, air date February 2, 2007.
  13. Williams, Lena. PLUS: Basketball; "A McDonald's Game For Girls, Too", The New York Times, December 7, 2001. Retrieved January 16, 2007.
  14. Porter, 2007, p. 9
  15. Porter, 2007, p. 10-11
  16. а б в г д е ж и Michael Jordan, databaseBasketball.com, archived link, archive date February 11, 2009.
  17. Porter, 2007, p. 12-13
  18. qtd. in Lazenby, Roland. "Michaelangelo: Portrait of a Champion". Michael Jordan : The Ultimate Career Tribute. Bannockburn, IL: H&S Media, 1999. pg. 128.Шаблон:Ref - en
  19. Morris, Mike. "The Legend : A Highlight - Reel History of the NBA's Greatest Player". Michael Jordan : The Ultimate Career Tribute. Bannockburn, IL: H&S Media, 1999. pg. 67.Шаблон:Ref - en
  20. [http://todor66.com/basketball/America/Men PG 1983. html Results of Pan American Games 1983]Шаблон:Ref - en
  21. а б «Games of the XXIIIrd Olympiad - 1984». USA Basketball, Inc. Архів page=moly 1984 оригіналу за 2012 - 01-24. Процитовано February 16, 2009. Шаблон:Ref - en
  22. Goldaper, Sam (June 20, 1984). «Olajuwon Is No.1 Pick in College Draft». The New York Times. The New York Times Company. Архів - jordan.html оригіналу за 2012 - 01-24. Процитовано February 22, 2010. Шаблон:Ref - en
  23. Dupree, David (June 17, 1984). «NBA Draft '84 : Choosing from the Choice». Washington Post. The Washington Post Company. Архів [http://www.washingtonpost.com/wp - srv/sports/nba/longterm/jordan/articles/draft84prev. htm оригіналу] за 2012 - 01-24. Процитовано February 22, 2010. Шаблон:Ref - en
  24. «NBA's Best Draft Classes». Sports Illustrated. Time Warner Company. Архів [http://sportsillustrated.cnn. com/multimedia/photo gallery/0903/nba.best.draft.classes/content.1.html оригіналу] за 2012 - 01-24. Процитовано February 23, 2010. 
  25. «With A Little Luck...». NBA.com. Turner Sports Interactive, Inc. June 25, 2006. Архів 060626.html оригіналу за 2012 - 01-24. Процитовано February 23, 2010. Шаблон:Ref - en
  26. Fox, Jeff (December 11, 2009). «1984 NBA Draft Remix». Slam Online. Source Interlink Magazines, LLC. Архів - nba - draft - remix/ оригіналу за 2012 - 01-24. Процитовано February 23, 2010. Шаблон:Ref - en
  27. Nance, Roscoe (November 5, 2006). «Stars from 2003 NBA Draft looking like legendary 1984 class». USA Today. Gannett Co, Inc. Архів [http://www.usatoday.com/sports/basketball/nba/2006 - 05-11-2003-1984 - stars _ x. htm оригіналу] за 2012 - 01-24. Процитовано February 23, 2010. Шаблон:Ref - en
  28. Schoenfield, David (April 26, 2006). «The 100 worst draft picks ever». ESPN.com. ESPN Internet Ventures. Архів оригіналу за 2012 - 01-24. Процитовано February 23, 2010. 
  29. «Reader ballots tab Bowie as biggest NBA draft bust ever». USA Today. Gannett Co, Inc. June 26, 2008. Архів - biggest - draft - busts.htm оригіналу за 2012 - 01-24. Процитовано February 23, 2010. Шаблон:Ref - en
  30. «NBA Draft Bust». Sports Illustrated. Time Warner Company. Архів [http://sportsillustrated.cnn. com/multimedia/photo gallery/2005/06/24/gallery.nbabusts/content.20.html оригіналу] за 2012 - 01-24. Процитовано February 23, 2010. Шаблон:Ref - en
  31. «NBA's Biggest Draft Busts». NY Daily News. Daily News, L.P. August 28, 2009. Архів biggest draft busts/nbas biggest draft busts.html оригіналу за 2012 - 01-24. Процитовано February 23, 2010. Шаблон:Ref - en
  32. {{cite web|url=http://www.nba.com/history/players/jordan bio.html|title=Michael Jordan Bio|accessdate=February 23, 2010|publisher=Turner Sports Interactive, Inc|work=NBA.com|archiveurl=http://www.webcitation
  33. Gross J. (1984-10-21). «Jordan Makes People Wonder : Is He the New Dr. J?». The New York Times (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  34. Goldaper S. (1984-10-19). [http://www.webcitation. org/6e2ar2bxi «Jordan dazzles crowd at Garden»]. The New York Times (en). Архів оригіналу за 2013-01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  35. Johnson R. S. (1984-11-09). «Jordan - Led Bulls Romp Before 19,252». The New York Times (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  36. «Sports Illustrated cover». Sports Illustrated (en). 1984-12-10. Архів online/covers/issues/1984/1210.html оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  37. «Chicago Bulls 1984-85 Game Log and Scores». databasebasketball.com (en). Архів [http://www.databasebasketball.com/teams/teamscores.htm? tm=CHI&yr=1984&lg=n оригіналу] за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  38. «THIS DAY IN SNEAKER HISTORY.». nicekicks.com (en). Архів - sneaker - history/ оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  39. а б в г д е jordan/bio.html deadlink redirect jordan/bio.html
  40. а б в г д е ж «Chicago Bulls». databasebasketball.com (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  41. а б [http://www.webcitation. org/6e2bn24ti «Top 10 Teams in NBA History»]. NBA.com (en). Архів index.html оригіналу за 2013-01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  42. «God Disguised as Michael Jordan». NBA.com (en). Архів moments.html оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  43. а б в г «Michael Jordan statistics». NBA.com (en). Архів stats.html оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  44. а б «Chicago Bulls 1990-91 Game Log and Scores». databasebasketball.com (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  45. Brown C. (1991-05-28). «Basketball; Bulls Brush Aside Pistons for Eastern Title». The New York Times. Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  46. Kalb El. «Isiah Thomas : Leader of the Bad Boys». NBA.com (en). Архів Thomas Leader of the Bad Boys.html оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  47. Wilbon M. (1991-06-07). «Great Shot! Jordan's Best Amazingly Goes One Better». Washington Post (en). Архів - srv/sports/nba/longterm/jordan/articles/layup91.htm оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  48. «1990-91 Season Highlights». NBA.com (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  49. а б в г д е ж «Finals Most Valuable Player». NBA. com (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  50. а б в Schwartz L. «Michael Jordan transcends hoops» (en). ESPN. Архів Michael.html оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  51. «Sports Illustrated cover». Sports Illustrated (en). 1992-05-11. Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  52. «Jordan Blazes Away From Long Range». NBA.com (en). 2007-03-09. Архів 92 finals.html оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  53. Reheuser R. «A Stroll Down Memory Lane». NBA.com (en). Архів [http://www.nba.com/encyclopedia/finals/Memory Lane. html оригіналу] за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  54. «Paxson's Trey Propels Bulls Into NBA History». NBA.com (en). Архів [http://www.nba. com/history/finals/19921993.html оригіналу] за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  55. Хелберстам, 2004, С. 293
  56. Dupree D. (2006-08-18). «Is this U.S. roster the new Dream Team?». USA Today. Архів [http://www.usatoday. com/sports/basketball/2006 - 07-25 - new - dream - team _ x.htm оригіналу] за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  57. «Games of the XXVth Olympiad - 1992». USA Basketball, Inc. Архів page=moly 1992 оригіналу за 2012 - 01-24. Процитовано 2013-01-20. Шаблон:Ref - en
  58. Badenhausen K. (2012-07-20). «Why Nike Owns U.S. Olympic Basketball». Forbes. Архів - nike - owns - us - olympic - basketball/ оригіналу за 2012 - 10-17. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  59. Anderson D. (1993-05-27). «Sports of The Times; Jordan's Atlantic City Caper». The New York Times (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  60. а б Thomas M. (2005-10-21). «Jordan on gambling: 'Very embarrassing'». Chicago Sun - Times. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  61. а б в Anderson D. (2006-08-20). «Michael Jordan Still Flying High». CBS (en). Архів page3.shtml оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  62. Berkow I. (1994-04-11). «A Humbled Jordan Learns New Truths». The New York Times (en). Архів - jordan.html оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  63. Mitchell A. (1993-08-22). «So Many Criminals Trip Themselves Up». The New York Times (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  64. Walsh Ed. (1998-01-14). «On the City's West Side, Jordan's Legacy Is Hope». Washington Post (en). Архів - srv/sports/nba/longterm/jordan/articles/chicago14.htm оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  65. «Michael Jordan, family attend groundbreaking ceremony for James Jordan Center». Jet Magazine (en). 1995-08-14. Архів [http://findarticles. com/p/articles/mi m1355/is n14 v88/ai 17210279 оригіналу] за 2012 - 07-09. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка)
  66. Jordan, 1998
  67. Thompson I., Rodgers T. (1993-10-18). «Europe loses a role model; even in countries where basketball is a minor pursuit, Jordan's profile looms large - includes related article on Jordan's stature in Japan». The Sporting News (en). Архів [http://findarticles. com/p/articles/mi m1208/is n16 v216/ai 14218303 оригіналу] за 2012 - 07-12. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка)
  68. «Michael Jordan Chronology». Sports Illustrated. 1999-01-12. Архів chronology/ оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  69. «Michael Jordan A Tribute». Sports Illustrated. Архів retires/news/1999/01/12/jordan legacy/ оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  70. Araton H. (1995-03-10). «Basketball; Jordan Keeping the Basketball World in Suspense». The New York Times (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  71. Taylor Ph. (1995-03-20). «What Goes Up.». Sports Illustrated (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  72. «Michael Jordan returns to Bulls in overtime loss to Indiana Pacers - Chicago Bulls». Jet Magazine (en). 1995-04-03. Архів m1355/is n21 v87/ai 16820794 оригіналу за 2012 - 07-20. Процитовано 2008-05-02.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка)
  73. Hausman J. A., Leonard G. K. in the National Basketball Association&filter=jid: 10.2307/j100730&Search=Search&wc=on&fc=off&globalSearch=&sbbBox=&sbjBox=&sbpBox=&Search=yes&uid=3738936&uid=2129&uid=2134&uid=2&uid=70&uid=4&sid=21101683138017y Superstars in the National Basketball Association 15 Chicago: The University of Chicago Press (October 1997) С. 587.
  74. Lawrence M. (2001-09-10). «Memories of MJ's first two acts» (en). ESPN. Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  75. Хэлберстам, 2004, С. 23
  76. Kerr S. (2003-08-20). «The greatest team in history - day four: Chicago Bulls» (en). BBC. Архів page/3166259.stm оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  77. [http://www.webcitation. org/6e2augkq8 «Chicago Bulls 1995-96 Game Log and Scores»]. databasebasketball.com (en). 2007-01-20. Архів оригіналу за 2013-01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  78. «1995-96 Chicago Bulls». NBA.com (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  79. а б «Chicago Bulls 1996-97 Game Log and Scores». databasebasketball.com (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  80. Burns M. (1999-01-16). «23 to remember». Sports Illustrated (en). Архів retires/news/1999/01/13/burns/ оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  81. а б «Greatest Finals Moments». NBA.com (en). Архів finals moments.html оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  82. Cohen R. (2008-06-05). «Lakers-Celtics should grab big TV ratings». The Post and Courier (en). Архів оригіналу за 2013-01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  83. «NBA Finals Game 6 nets ratings record for NBC». Jet Magazine (en). 1998-07-06. Архів оригіналу за 2012-07-09. Процитовано 2009-02-17.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка)
  84. Sandomir R. (2000-01-20). «Jordan Sheds Uniform for Suit as a Wizards Owner». The New York Times (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  85. а б в «Pollin's decision to cut ties leaves Jordan livid» (en). ESPN. 2003-05-09. Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  86. Brady E. (2003-05-07). «Jordan Sheds Uniform for Suit as a Wizards Owner». USA Today (en). Архів - 05-07 - jordan - out _ x.htm оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  87. Associated Press (2001-02-22). «Making his move». Sports Illustrated (en). Архів wizards trade/ оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  88. Matthews M. (2001-03-01). «Losing never looked so good for Wizards». USA Today. Архів [http://www.usatoday.com/sports/nba/wizards/2001 - 03-01 - strickland2. htm оригіналу] за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  89. Wilbon M. (2005-07-16). «So Long, Kwame, Thanks for Nothing». The Washington Post (en). Архів - dyn/content/article/2005/07/15/AR2005071501705.html оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  90. а б Araton H. (2001-10-02). «Sports of The Times; Old Coach Rejoins Old Warrior». New York Times (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  91. а б White J. (2001-09-23). [http://www.webcitation. org/6e2afjmxw «Jordan comeback raises questions»]. CBC (en). Архів оригіналу за 2013-01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  92. Associated Press (2001-10-02). «Jordan watched Lemieux's comeback very closely» (en). ESPN. Архів оригіналу за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  93. «Penny outshines MJ at 'Comeback Camp'». Sports Illustrated (en). 2001-06-25. Архів [http://quicktime.cnnsi. com/basketball/nba/features/jordan/news/2001/08/25/jordan report/ оригіналу] за 2013 - 01-29. Процитовано 2013-01-20. 
  94. «Pollin Establishes Education Fund». NBA.com (en). 2002-09-09. Архів 011016.html оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  95. «News Summary». The New York Times (en). 2001-09-26. Архів оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-20. 
  96. «Jordan Pours in History - Making 43». NBA.com (en). 2003-02-21. Архів оригіналу за 2012-01-19. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  97. «NBA Attendance Report - 2003». NBA.com (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  98. а б [http://www.webcitation. org/6e3utsjnd «Bad chemistry left MJ unable to win in Washington»]. Sports Illustrated (en). 2001-11-29. Архів follow ap/ оригіналу за 2013-01-30. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  99. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок Rob не вказаний текст
  100. Schy S. (2003-03-06). «Michael Jordan Prepares to Wind Down NBA Career». Voice of America (en). Архів - 13 - a - 2003-03-06-8 - michael/389734.html оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  101. «Heat Retire Jordan's 23». Sports Illustrated (en). 2003-04-11. Архів jordan ap/ оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  102. Associated Press (2003-02-08). «Thanks, but no thanks: Jordan not interested in ceremonial starting role». Sports Illustrated (en). Архів star/news/2003/02/08/jordan decision ap/?cnn=yes оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  103. Zeisberger M. (2004-12-18). «Vince's wild ride». slam.canoe.ca (en). Архів - sun.html оригіналу за 2013 - 06-26. Процитовано 2007-04-18. 
  104. а б Associated Press (2003-04-16). «Sixers Prevail in Jordan's Final Game». NBA.com (en). Архів оригіналу за 2012-01-19. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка)
  105. «Special Dime : Greatest shooting guards of all time - NBA - ESPN» (en). ESPN. 2008-03-11. Архів - greatestsgs оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  106. Berkow, Ira. "Sports of The Times; Air Jordan And Just Plain Folks", The New York Times, June 15, 1991. Retrieved February 11, 2009.
  107. Хелберстам, 2004, С. 9
  108. Хэлберстам, 2004, С. 12
  109. Хэлберстам, 2004, С. 14
  110. Хэлберстам, 2004, С. 17
  111. Wise M. (2003-05-04). «"PRO BASKETBALL; Jordan's Strained Ties to Wizards May Be Cut"». The New York Times (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-20. 
  112. Grass R. (2006-06-22). «Michael Jordan is now riding superbikes». Deseret News (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  113. «Jordan Suzuki Previews The AMA Superbike Championship Finale At Mazda Raceway Laguna Seca». Roadracing World Publishing, Inc (en). September 11, 2007. Архів оригіналу за 2012 - 01-24. Процитовано March 26, 2009. 
  114. Martin Ch. (2007-06-25). «AMA SBK: His Airness Speaks : A Conversation with Michael Jordan». moto - racing. speedtv.com (en). Архів - racing.speedtv.com/article/ama sbk his airness speaks a conversation with michael jordan оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-20. 
  115. Meyer G. (2006-03-13). «Jordans to pledge $5M to Hales Franciscan H.S.». chicagobusiness.com. Архів - bin/news.pl?id=19825 оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  116. «Michael Jordan to Become Part Owner of the Charlotte Bobcats». NBA.com. 2006-06-15. Архів jordan 060615.html оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-20.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  117. Associated Press (2006-06-15). «Jordan writes state of Bobcats letter to fans» (en). ESPN. Архів оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-20. 
  118. «Michael Jordan & Charlotte Bobcats - NBA Legend Wants to Buy Team, Report». The National Ledger. 2010-02-16. Архів 272630437.shtml оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2013-01-20. Шаблон:Ref - en
  119. Associated Press (2010-02-27). «MJ to buy controlling stake in Bobcats» (en). ESPN. Архів оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано February 27, 2010. 
  120. Associated Press (2010-03-17). «Jordan purchase of Bobcats approved» (en). ESPN. Архів оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2010-03-17. 
  121. Гигинеишвили Г. (2012-03-26). «Спадщина Великого». championat.com. Архів - 117670 - nasledie - velikogo.html оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2012-10-12. 
  122. «Блеск и нищета Майкла Джордана». sportbox.ru. 2012-06-05. Архів оригіналу за 2013-01-30. Процитовано 2012-10-12. 
  123. «Jordan's Bobcats are worst NBA team ever». NBA.com (en). 2012-04-26. Архів оригіналу за 2013-01-30. Процитовано 2012-12-23. 
  124. «The Jordan Effect». Fortune (en). 1998-06-22. Архів archive/1998/06/22/244166/index.htm оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2012-10-12. 
  125. Fluck A. «The story behind Michael Jordan's Spirit». NBA.com. Архів - behind - michael - jordans - spirit.html оригіналу за 2012 - 11-05. Процитовано 2011-09-03.  Шаблон:Ref - en
  126. Araton H. (1998-06-04). «Sports of The Times; Sensing Something Special, a Celebration Is Delayed». The New York Times. Архів [http://www.nytimes.com/1998/06/14/sports/sports - of - the - times - sensing - something - special - a - celebration - is - delayed. html оригіналу] за 2012 - 11-05. Процитовано 2011-09-03. Шаблон:Ref - en
  127. «Jordan, Robinson, Stockton, Sloan elected to Hall of Fame». NBA.com (en). 2009-04-06. Архів оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-19. 
  128. Associated Press (2006-05-16). «Michael Jordan's big brother ends Army career». The Charlotte Observer (en). Процитовано 2013-01-19. 
  129. а б Associated Press (2006-12-30). «Jordan, wife end marriage 'mutually, amicably'» (en). ESPN. Архів оригіналу за 2013 - 01-20. Процитовано 2013-01-19. 
  130. а б Associated Press (2003-06-12). «Judge says Jordan not obligated to pay ex - lover». USA Today (en). Архів - 06-12 - jordan - knafel _ x.htm оригіналу за 2013 - 01-20. Процитовано 2013-01-19. 
  131. Associated Press (2002-12-17). «Jordan says woman agreed to $250, 000 payment» (en). CNN. Архів [http://sportsillustrated.cnn. com/basketball/news/2002/12/17/jordan suit ap/ оригіналу] за 2013 - 01-20. Процитовано 2013-01-19. 
  132. «Jordan's former girlfriend shouldn't get another cent». USA Today. 2002-11-25. Архів - 11-25 - oped - wickham _ x.htm оригіналу за 2013 - 01-20. Процитовано 2013-01-19.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  133. Associated Press (2006-12-30). «Michael Jordan, Wife to Divorce After 17 Years». people.com (en). Архів оригіналу за 2013 - 01-20. Процитовано 2013-01-19. 
  134. «Michael Jordan's $168 Million Divorce Sets Record». extratv.com (en). 2007-11-13. Архів - jordana - s - 168 - million - divorce - sets - record/ оригіналу за 2013 - 01-20. Процитовано 2013-01-19. 
  135. Troop C. (2011-12-29). «Bobcats owner Michael Jordan is engaged» (en). WCNC - TV. Архів - Michael - Jordan - is - engaged - 136377268.html оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-19. 
  136. 162 - 57581793/michael - jordan - gets - married «Michael Jordan gets married». CBS. 2013-04-28.  Проігноровано невідомий параметр |accesdate= (можливо, |accessdate=?) (довідка)
  137. «Гігантський маєток Майкла Джордана оцінили в $29 млн». money.ru.msn.com. 2012-12-19. Архів оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-19. 
  138. «Майкл Джордан будує особняк для курців». news.mail.ru. 2012-12-12. Архів оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-19. 
  139. Associated Press (2005-07-09). «Heir Jordan out to prove he can play like Mike» (en). NBC. Архів оригіналу за 2013 - 01-20. Процитовано 2013-01-19. 
  140. {{cite web|url=http://sports.espn.go.com/ncb/news/story? id=4284085|author=Associated Press|title=Jeff Jordan prepares for life after hoops|publisher=ESPN|date=2009-06-24|lang=en|accessdate=2013-01-19|archiveurl=http://www.webcitation. Associated Press (2009-10-16). «Jordan Returns to Illini». Illinois Fighting Illini (en). Архів - baskbl/spec - rel/101609aai.html оригіналу за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-19. 
  141. «Син Джордана став переможцем шкільного чемпіонату штату». basketball.ru. 2009-03-23. Архів [http://www.basketball.ru/news/main/main 17355. html оригіналу] за 2013 - 01-30. Процитовано 2013-01-19. 
  142. «Michael Jordan and wife welcome twins». Black Celeb Kids (en). 2009-04-07. Архів - jordan - and - wife - welcome - twins/#comments оригіналу за 2014 - 03-19. Процитовано 2014-02-19. 
  143. «Michael Jordan | Hall of Fame | Class of 2009». NBA.com (en). Архів 2009.html оригіналу за 2012 - 11-25. Процитовано 2012-11-21. 
  144. «Jordan Goes From Classy to Clown». AOL News (en). Архів - goes - from - classy - to - clown/ оригіналу за 2012 - 12-23. Процитовано 2012-12-22. 
  145. [http://web.archive. org/20121105210459/www.nba.com/games/20011227/WASIND/recap.html «Jordan's Streak Crashes and Burns at Indy»]. NBA.com (en). 2002-12-27. Архів оригіналу за 2012-11-05. Процитовано 2013-01-19.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка).
  146. {{cite web|url=http://sportsillustrated.cnn.com/features/2000/sportsman/covers/jordan/main/911223/%7Ctitle=Cover of December 23, 1991 issue|work=Sports Illustrated|language=en|accessdate=2013-01-19|archiveurl=http://www.webcitation

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "halb", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "a_toddler", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "remain_popular", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.


Література[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]

Шаблон:Spoken Wikipedia

Шаблон:Драфт НБА 1984