Колгосп
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Колго́сп (від скорочення — колективне господарство) — форма сільськогосподарського підприємства на території колишнього СРСР.
Економічною базою колгоспів була земля, яка належала державі і була передана колгоспам у безсрокове й бесплатне користування та належна їм колгоспно-кооперативна власність (засоби виробництва, грошові накопичення, вся продукція, яку вони виробляли, тощо).
Голову господарства — голову колгоспу і правління, формально вибирали загальними зборами колгоспників, що був найвищим органом колгоспу, але іх кандидатури (що обиралась майже одноголосно), як правило, рекомендувала районна чи обласна влада.
У своїй діяльності правління колгоспу керувалось Статутом колгоспу, прийнятим загальними зборами колгоспників на основі Примірного Статуту колгоспу, та чинним законодавством. Примірний Статут колгоспу був прийнятий 3-м Всесоюзним з'їздом колгоспників у 1969 році. Того ж року були створені Ради колгоспів.
В 1975 році в СРСР було 28,6 тисяч колгоспів, у тому числі в УРСР — понад 7,6 тисяч. На той час в колгоспах працювало 15,4 мілйонів чоловік.
Колгоспи займали важливе місце в складі народного господарства Радянського Союзу.
[ред.] Див.також
[ред.] Література
- Політичний словник. Редакція: В. К. Врублевський, В.М. Мазур, А. В. Мяловицький. Видання друге. Головна редакція УРЕ. Київ. 1976. стор. 220 — 221.
