Колесар Юліян
| Колесар Юліян | ||||
|---|---|---|---|---|
| Помилка Lua: expandTemplate: template "lang-rsk" does not exist. | ||||
| Народження |
15 липня 1927 Джурджево, Воєводина, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців | |||
| Смерть | 26 березня 1992 (64 роки) | |||
| Монреаль | ||||
| Поховання | Канада | |||
| Діяльність | художник, поет, етнограф, іконописець | |||
|
| ||||
Юліян Колесар (русин. Юлиян Колєсар; нар. 15 липня 1927, Джурджево, регіон Бачка, Сербія — пом. 1992, Канада) — український-русинський маляр-експресіоніст, поет, видавець етнографічних книжок.
Юліян Колесар народився 1927 року в Дюрдьові, в сербській Бачці, як нащадок тих русинів, що поселилися там у половині 18 століття з Пряшівщини. Закінчивши Мистецьку школу в Новому Саді у 1954, він присвячує графіці і працює при мистецькому оформленні Міжнародньої Господарської Виставки в Загребі.[1] Двома наворотами перебував мистець у Західній Європі, спочатку в Брюсселі, в Бельгії (1958—1960), а згодом у Парижі (1960—1968).[2]
Переїхавши до США жив у Нью-Йорку (1969—1971), потім у Філадельфії, а у 1973 році переїхав до Монтреалу, Канада.[3]
Юліян Колесар творчим корінням всеціло у фольклорі своєї мальовничої Бачки.
Художник Володимир Ласовський описує риси творчості Колесара:[4]
Творчість Колесара сповнена містики і невгомонної вібрації у формальних вирішеннях. Предметові деформації в нього всеціло і дуже функціонально підпорядкована вимовності і виразності сюжету. Прикметна йому чітка ритмізація площі лінеарними візерунками в дечому нагадує дивізіонізм і мультиплікацію з доби футуризму...
Гаряча ґама кольорів палітри Колесара скріплює динаміку форм. Вони в нього вібрують так живо і звучно, що спостерігаючи його деякі композиції, ми вчуваємо в них рвійну танкову музику.
Згадати б ще замітну рису нашого талановитого мистця, фантастику і містицизм його сюжетів, що їх дехто може віднести до впливів сюрреалізму...
Фантастика і містицизм Колесара беруть свій початок безумовно власне у фольклорі і тому іноді він перегукується з гротесковою фантастикою Гоголя в його творах зі сюжетами зачерпнутими в українській поетичній творчості.
Автор модерних віршів (писані бачванською говіркою), які часто ілюструють його малярські експресії.[2] Посмертно (1966) видано його етнографічну книжку «История руского народного мена».[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Певний Б. «Юліян Колесар» / Крилаті, травень 1970, Ч. 5. — С. 1–4
- ↑ а б Гординський С. «Юліан Колесар: з приводу виставки його творів в українському Інституті Америки в Нью-Йорку» [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.] / Свобода 19 березня 1970, Ч. 217, С. 4
- ↑ а б «Юлиян Д. М. Колєсар (1927–1992» / STUDIA RUTHENICA Ч. 12 (25), Novi Sad, 2007. — С. 130–131
- ↑ Ласовський В. «Троїста виставка» / Свобода 28 листопада 1970, Ч. 52, С. 2
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
|
