Комісаров Олег Вадимович
 | Ця біографічна стаття написана як резюме. |
| Комісаров Олег Вадимович | |
|---|---|
| Народився |
23 березня 1948 Київ |
| Помер | 15 січня 2024 (75 років) |
| Місце проживання | Київ |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | диригент |
| Alma mater | Київська консерваторія |
| Галузь | музична педагогіка, музичне мистецтво |
| Заклад | Національна музична академія України імені П.Чайковського |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Членство | Українська технологічна академія |
| Діти | Коміссарова Аліна Олегівна |
| Нагороди |
 |
Олег Вадимович Комісаров (23 березня 1948, Київ — 15 січня 2024) — український хоровий диригент, доктор філософії, професор, заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Української технологічної академії (2013)[1], доктор філософії.[2]
Батько української скрипальки Аліни Коміссарової.
Біографія[ред. | ред. код]
Олег Комісаров народився 23 березня 1948 в Києві, Україна.
В 1971 році закінчив Київську консерваторію (нині — Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського), а в 1984 — аспірантуру при Науково-дослідному інституті художнього виховання АПН СРСР в Москві.
З 1971 року (з перервою) працював викладачем, доцентом, заступником декана музично-педагогічного факультету Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького (нині — Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова).[3]
У 1993—2007 роках. займав посаду професора, завідувача створеної та організованої ним кафедри музичної педагогіки, помічника ректора Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського.
2009—2020 року — професор кафедри сурдопедагогіки факультету корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.[4]
З 2020 року — професор кафедри хорового диригування Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, Радник ректора НМАУ
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
| Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Автор інноваційної концепції корекції вербального та вокального голосу дітей з порушеннями слуху на фонетичній основі рідної мови.
Уперше в історії сурдопедагогіки в Україні розробив теоретичне підґрунтя та шляхи практичної реалізації музичного мистецтва у сферу корекції порушень розвитку глухих та слабочуючих дітей.
Розробник державного галузевого стандарту освіти зі спеціальностей 7/8.020207 «музична педагогіка та виховання», затверджених Міністерством освіти і науки України, експерт МОН України з ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів.
Автор понад 100 публікацій, серед яких наукові статті, навчальні програми, репертуарно-методичні та нотні збірки академічного, освітянського, музичного, громадського спрямування.[4]
Мистецька діяльність[ред. | ред. код]
| Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Концертний диригент-хормейстер провідних професійних та самодіяльних колективів, готував прем'єру опери «Ярослав Мудрий» до 1000-ліття хрещення Київської Русі на сцені Національної опери України, був головним хормейстером урядових концертів до урочистих подій в історії держави.
Керівник Заслуженої хорової капели України Південно-західної залізниці, Заслуженої хорової капели України НВО «Більшовик» та інших самодіяльних хорових колективів України.
Здійснив фондові записи хорових творів на Українському радіо і телебаченні.[4][3]
Заступник Президента Асоціації діячів музичної освіти та виховання при Національній Всеукраїнській музичній спілці, член науково-методичних рад при МОН України, працював і очолював журі республіканських, обласних хорових конкурсів. Активіст Асоціації Європейських консерваторій, Музичних академій та Вищих шкіл музики (АЕС).[4]
Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]
- Лауреат Всесоюзного фестивалю народного мистецтва СРСР (1978)[3]
- Почесна грамота ЦК ЛКСМ України (1978)
- Почесна грамота Міністерства освіти України (1986)
- Значок «Відмінник народної освіти УРСР» (1987)
- Заслужений діяч мистецтв України (1998)[5]
- Почесна грамота Академії мистецтв України (2002)
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2003)[6]
- Подяка Міністерства культури України (2012)[7]
- Медаль «За наукові досягнення» (2013)[8]
- Знак «Ушинський К. Д.» Національної академії педагогічних наук України (2013)[8]
- Золота медаль «Михайло Петрович Драгоманов 1841—1895 рр.»[4]
- Почесна грамота Верховної ради України «За особливі заслуги перед Українським народом» (2018)[9]
- Орден «За видатні досягнення у музичному мистецтві» (2019)[10][2]
- Пам'ятна Медаль до 105-річчя від заснування Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (2019)[2]
Основні праці[ред. | ред. код]
Окремі видання[ред. | ред. код]
- Комиссаров О. В. Обучение пению школьников на фонетической основе родной речи: монография / О. В. Комиссаров. — 2-е изд. , испр. доп. — Киев, 2017. — 204 с.
- Комиссаров О. В. Обучение пению школьников на фонетической основе родной речи : монография / О. В. Комиссаров. — Киев: Издательская группа «Око», 2011. — 204 с.
- Комиссаров О. В. Фонетический метод в формировании вокально-артикуляционных навыков у учащихся младших классов: на материале школ УССР: автореф. дис… канд. педагогических наук : 13.00.02 / Комиссаров Олег Вадимович ; АПН СССР, НИИ художеств. воспитания. — Москва, 1983. — 20 с.
- Комісаров О. Використання сучасних технологій вивчення артикуляції у формуванні вимови дітей з вадами слуху // Науковий часопис НПУ ім. М. Драгоманова, серія 19, вип. 22, 2012. — С.98-103.
- Комісаров О. Методика викладання дисциплін кваліфікації у вищій школі: 8.010103 / Олег Комісаров. — Київ: КПУ ім. Б. Грінченка, 2010. — 104 с.
- Комісаров О. В. Дипломна робота зі спеціальності 7.010103 Педагогіка і методика середньої освіти. Музика: навч. посіб. / О. В. Комісаров, Г. Г. Кондратенко, К. І. Волинець ; Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка, Ін-т мистец. — Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2011. — 91 с.
- Комісаров О. В. Навчання співу школярів на фонетичній основі рідної мови: монографія / Комісаров О. В. — Вид. 2-е, виправл., доповн. — Київ: ВГ «ОКО», 2017. — 205 с.
- Комісаров О. В. Початкове навчання співу на фонетичній основі української мови: навч. посібник / О. В. Комісаров ; ІСДО. — Київ: [б.в.], 1995. — 88 с.
- Твоя пісня: пісенник для молоді. Випуск 3 / уклад. О. В. Комісаров ; ред. А. Г. Любченко. — Київ: Музична Україна, 1990. — 125 с.
- Фомічова Л. І. Розвиток слухового сприймання: 1 клас: підручник для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для глухих дітей та дітей зі зниженим слухом / Л. І. Фомічова, В. Л. Котова, О. В. Комісаров. — Київ: Либідь, 2014. — 208 с. : ISBN 978-966-06-0676-0
- Фомічова Л. І. Розвиток слухового сприймання: 2 клас: підручник для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для глухих дітей та дітей зі зниженим слухом / Л. І. Фомічова, В. Л. Котова, О. В. Комісаров. — Київ: Либідь, 2014. — 224 с. : ISBN 978-966-06-0677-7.
- Фомічова Л. І. Розвиток слухового сприймання: Підготовчий клас: підручник для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для глухих дітей та дітей зі зниженим слухом / Л. І. Фомічова, В. Л. Котова, О. В. Комісаров. — Київ: Либідь, 2014. — 192 с. : ISBN 978-966-06-0675-3.
Статті[ред. | ред. код]
- Комісаров О. Музична педагогіка: галузеві стандарти освіти як складова діяльності НМАУ / О. Комісаров // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — Київ, 2003. — Вип. 29 : Музична освіта в Україні: теорія і практика. — С. 5-20.
- Комісаров О. В. Грані особистості // Ємельянова Л. П. Родина Тимошенків / Л. П. Ємельянова ; [наук. консультант О. В. Комісаров ; ред. О. М. Тищенко]. — Київ: [б. в.], 2012. — С. 278—324.
- Комісаров О. Психологічна та педагогічна експертиза комп'ютерних програм мелотипії / О. Комісаров // Вісник Інституту розвитку дитини. Сер. : Філософія, педагогіка, психологія. — 2014. — Вип. 35. — С. 136—145. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vird_2014_35_25
- Комісаров О. В. Навчальний репертуар як чинник формування пізнавально-естетичного інтересу студентів / О. В. Комісаров, С. М. Рябінко // Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 16-17 жовтня 2014 р., м. Київ / Благодійний фонд сприяння розвитку освіти імені Бориса Грінченка, Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. — Київ: Київ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2014. — С. 622—631.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вітаємо професора кафедри сурдопедагогіки Комісарова О.В. з присвоєнням йому звання члена-кореспондента Української Технологічної Академії по відділенню: "Культура та мистецтво". НПУ. Факультет спеціальної та інклюзивної освіти. Процитовано 4 лютого 2021.[недоступне посилання]
- ↑ а б в Вітаємо!. НПУ. Факультет спеціальної та інклюзивної освіти. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ а б в Шамаєва, К. І. Коміссаров Олег Вадимович. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ а б в г д Шульгіна, Валерія Дмитрівна. Творчий доробок видатного вченого та митця (до ювілею КОМІСАРОВА Олега Вадимовича, професора Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, члена-кореспондента Української технологічної академії, заслуженого діяча мистецтв України). Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. — 2018. — №4. — С. 370—371. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Указ Президента України № 1032/98 від 16 вересня 1998 року "Про відзначення нагородами України працівників культури і мистецтва". Верховна Рада України. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Постанова від 2 грудня 2003 р. №1864 "Про нагородження Комісарова О. В. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України". Урядовий портал. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Професор кафедри сурдопедагогіки Комісаров О.В. нагороджений Подякою Міністра культури України Кулиняка М.А. НПУ. Факультет спеціальної та інклюзивної освіти. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ а б Професор кафедри сурдопедагогіки Комісаров О.В. нагороджений знаком "Ушинського К.Д." та медаллю "За наукові досягнення". НПУ. Факультет спеціальної та інклюзивної освіти. Процитовано 4 лютого 2021.[недоступне посилання]
- ↑ Звіт про роботу Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова у 2018 році : звітна доповідь ректора академіка В. П. Андрущенка на конференції трудового колективу НПУ імені М. П. Драгоманова (PDF). Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. 2018. с. С. 221.
{{cite book}}:|pages=має зайвий текст (довідка) - ↑ Засідання Вченої ради від 22 січня 2020 року. НМАУ ім. П. І. Чайковського. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Академія музичної еліти: Історія та сучасність — до 90-річчя Національної музичної України ім. П. І. Чайковського / В. І. Рожок (голова ред. кол.), А. П. Лащенко (авт.-упоряд.). — Київ: Музична Україна, 2004. — 512 с.
- Черкасов В. Ф. Становлення і розвиток музично-педагогічної освіти в Україні (1962—1991 рр.): монографія / Ф. В. Черкасов. — Видання 2-е. — Київ: Освіта України, 2020. — 523 с.
