Коник Ераст

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коник.

Ераст Коник
Підпоручник (лейтенант)
Загальна інформація
Народження	невідомо
Смерть	невідомо
Громадянство	Австро-Угорщина
Військова служба
Формування	Українські січові стрільці

Ера́ст Ко́ник — український військовий діяч, один з перших командантів^[1] сотень Легіону Українських січових стрільців (через хворобу він і Володимир Сроковський заміняли д-ра Никифора Гірняка^[2]). Мав звання підпоручника (лейтенанта).

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Зенон Стефанів. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА
↑ Ігор Мельник. Перші бої Січових Стрільців

Посилання[ред. | ред. код]

Список Командантів УКРАЇНСЬКОГО СІЧОВОГО СТРІЛЕЦТВА (серпень 1914 — листопад 1918 рр.) [Архівовано 3 січня 2015 у Wayback Machine.]

Легіон Українських Січових Стрільців (1914 - 1918)

Команданти Легіону УСС

гауптман Теодор Рожанковський (6–18.08.1914)
майор Михайло Галущинський (18.08.1914 — 21.01.1915)
майор Григорій Коссак (21.01.1915 — 15.03.1916*)
оберст-лейтенант Антін Варивода (15.03 — 18.10.1916)
оберст-лейтенант Франц Кікаль (17.03** — 1.07.1917***)

обер-лейтенант Дмитро Кренжаловський (07–08.1917)
обер-лейтенант Микола Стронський (08–10.1917)
оберст-лейтенант Мирон Тарнавський (10.1917 — 8.01.1918)
гауптман Осип Микитка (8.01 — 10.1918)
гауптман Осип Букшований (з 24.10.1918)

примітки:	з перервою; за іншими даними — з лютого; **за іншими даними — до 29 або 30 червня

Кіш УСС

майор Никифор Гірняк (16.01.1915 — 1.11.1918)

Вишкіл УСС

сотник Михайло Волошин (08.1914 — 06.1915)
отаман Стафіняк Володимир (06.1915 — 01.1916)
отаман Тарнавський Мирон (01.1916 — 07.1917)

підполковник Слюсарчук Кость (07.1917 — ?)
отаман Григорій Коссак (04—07.1918)
четар Северин Краснопера (08.1918)

Курені УСС
(сформовані 7.09.1914)
(повторно сформовані 06.10.1914)

I-й курінь: Волошин Михайло - (09 - 11.1914) Горук Сень - (11.1914 - (?) Коссак Григорій - (08.1915 - 03.1916)

II-й курінь: Коссак Григорій – (09 – 11.1914) Шухевич Степан – (11.1914 – 08.1915) Дідушок Василь – (08.1915 – 03.1916) Лесняк Омелян – (03.1916 – 09.1916)

III-й курінь (напівкурінь):
(вересень-листопад 1914) Шухевич Степан – (09 – 11.1914)

Стрілецькі сотні УСС

1-а сот. Василь Дідушок 2-а сот. Роман Дудинський 3-я сот. Осип Будзиновський 4-а сот. Никифор Гірняк 4-а сот. Володимир Сроковський 4-а сот. Зенон Носковський 4-а сот. Ераст Коник

Михайло Баґан
Іван Божур
Богдан Герасимів
Богдан Гнатевич
Григорій Голинський Клим Ґутковський

5-а сот. Семен Горук 6-а сот. Осип Семенюк 7-а сот. Михайло Баран 8-а сот. Осип Букшований

Сократ Іваницький
Осип Іванович
Іван Каратницький
Роман Купчинський Василь Кучабський Омелян Левицький
Андрій Мельник
Осип Навроцький

9-а сот. Дмитро Вітовський 10-а сот. Теодор Рожанковський 10-а сот. Іван Коссак

Юліян Нестайко
Володимир Орза
Хома Савчин
Микола Саєвич
Роман Сушко
Гриць Трух
Іван Чмола
Осип Яримович

Сотня скорострілів УСС

фенріх Осип Квас • фенріх Василь Соловчук • лейтенант Кость Третяк • фенріх Федь Черник

Технічна сотня УСС

лейтенант Василь Клим • лейтенант Іван Сіяк

Будівельна сотня УСС

обер-лейтенант Михайло Гнатюк • обер-лейтенант Іван Цяпка

Сотня кінноти УСС

обер-лейтенант Роман Камінський

Жіноча чота УСС

Олена Степанів

Пресова кватира УСС

Фронтовий осередок:	Юліан Буцманюк (кінець 1914 — 05.1915) • Іван Іванець (05.1915 — 07.1917)

Осередок в Коші:	Теофіл Мелень (09.03.1915 — ?) • Осип Назарук (? — 10.1915) • Микола Угрин-Безгрішний (10.1915 - ?)

Вояки УСС, які згодом стали відомими

Бірчак Володимир

Організація та бойовий шлях Легіону

1. 07 вересня 1914: сформування куренів і сотень
2. 10 вересня 1914: відбуття на фронт першого підрозділу (сотня В. Дідушка)
3. 25 вересня 1914: перше бойове зіткнення, шлях Турка—Сянок (сотня О. Семенюка)
4. 15-30 вересня 1914: розформування куренів і поділ сотень на групи по 20 вояків
5. 06 жовтня 1914: повторне сформування куренів та сотень
6. 28 жовтня 1914: взяття г. Ключ біля Сколого (сотня В. Сроковського)
7. 26 жовтня — 3 листопада 1914: бої за г. Комарницьку (сотні В. Дідушка та Р. Дудинського) і г. Лиса, Залярська, Кобила.
8. 10 листопада 1914: командувач 55-ї дивізії генерал Фляйшман вручив Медалі Хоробрості 2-го кл. З. Носковському, Я. Струхманчуку, О. Степанів, І. Андруху, С. Галечко

примітки:	звичайний шрифт — організаційні дії • курсив — невеликі бойові операції • жирний шрифт — найвідоміші бої

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук