Отаман

Отама́н або Ота́ман це:

1. виборна службова особа у Запорозькій Січі в 16-18 століттях, яка очолювала січову організацію (див. Кошовий отаман) або військово-адміністративну одиницю — курінь (див. Курінний отаман). У випадку, якщо отаман не обирався, а був призначений (наприклад, під час військових походів) його називали наказним отаманом;
2. у Гетьманщині у 17-18 століттях існували посади городових, сотенних і сільських отаманів;
3. військове звання в Армії Української Народної Республіки у 1917-19 роках отаман командував корпусом, дивізією, армійською групою. В 1920 році замість звання отаман було запроваджено військовий чин — генерал. У 1918-25 роках Симон Петлюра займав пост Головного отамана Армії УНР. У 1919-20 роках для командування бойовими діями на фронті Головний отаман призначав наказних отаманів;
4. військове звання у Легіоні Українських Січових Стрільців у 1914-18 роках та Українській Галицькій Армії в 1918-19 роках, яке прирівнювалося до чину майора.
5. керівники повстанських загонів і партизанських з'єднань у період українських національно-визвольних змагань 1917-21 років часто називали себе отаманами.
6. Керівники місцевої адміністрації часів татарського панування на Поділлі у XIV ст.

Походження

Старовинне слово, яке зустрічається в мовах степовиків (тюрків, казахів, киргизів, запоріжських і донських козаків тощо) для позначення начальника, старшого в тій чи іншій області чи справі. Існуючі варіанти вимови і написання — отама́н, ота́ман, атама́н. Ймовірно походить від двох слів — «ота» («ата») — «батя», «батько», «тато» і «ман» — «людина». Таким чином первісне значення слова «отаман» — «батько людей» чи «людина, яка є батьком». Слово швидше за все походить з тих часів, коли Великим Степом кочували невеликі племена скотарів (родини, роди), які підкорялися одному батьку-начальнику (в українських перекладах Святого Письма їх ще називають патріархами). Ця степова родоплемінна організація в подальшому стала основою устрою Великої Степової Монгольської Імперії, побудованої великим Чингізом, якого степовики теж називали «батьком».

Люди, які вийшли з родо-племінної структури Великого Війська Степового в подальшому стали основою для козацьких військ — Війська Запорізького і Війська Донського. Тому не дивно, що ці військові утворення перейняли багато чого з устрою і термінології війська Монгольської імперії, зокрема поняття отамана — батька-командира.

Таким чином отаман - синонім слів начальник, керівник, старший, вождь, князь.

Види отаманів

Розрізняють такі різновиди отаманів:

За джерелом влади і авторитету:

• Виборний отаман - отаман, обраний колом козаків, яким він керує;
• Наказний отаман - отаман, призначений чи затверджений волею виборного отамана вищого рангу, обраного даним колом козаків;
• Самозваний отаман - людина, яку проголосили або вона сама себе проголосила отаманом не погоджуючи своє рішення з колом;

За керівництвом:

• Кошовий отаман
• Курінний отаман
• Сотенний отаман
• Селищний отаман
• Станичний отаман
• Військовий отаман
• Верховний отаман

Література

• Довідник з історії України. За ред. Підкови І. З., Шуста Р. М., Інст. історичних досліджень Львівського нац. унів. ім. Івана Франка. Видавництво «Генеза», Київ. 2001 ISBN 966-504-439-7