Контрактура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Контрактура
МКХ-10 M24.5, M62.4, M67.1, M72.0, T79.6
MeSH D003286

Контракту́ра (лат. contractura — стягання, звуження) — обмеження рухливості в суглобі, викликане патологічними змінами у м'яких тканинах, що пов'язані з функцією цього суглоба - рубцюватим стягненням шкіри, сухожилків, захворюваннями м'язів, суглоба, больовим рефлексом й іншими причинами.

Класифікація[ред.ред. код]

Якщо суглоб знаходиться у положенні згинання, контрактура називається згинальною, розгинання - розгинальною, приведення - приведеною, відведення - відведеною, ротації - ротаційною контрактурою. Ступінь порушення функцій суглобу та діапазон рухів у ньому харакреризує тяжкість контрактури.

Контрактури поділяються на вроджені та набуті.

Вроджені зумовлені недорозвиненістю м'язів (кривошия), суглобів (клишоногість) та шкіри ("плавальні перетинки"). Ці контрактури рідко зустрічаються.

Найчастіше зустрічаються набуті контрактури. Вони поділяються на травматичні, запальні, паралітичні, дистрофічні та фіксаційні. При контрактурі спочатку вражається спочатку одна тканина. У подальшому патологічний процес охоплює всі тканини, що прилягають до суглоба.

За етіологічним ознаками умовно виділяють контрактури:

  • – неврогенні;
  • – рефлекторні;
  • – імобілізаційні;
  • – ішемічні;
  • – післятравматичні;
  • – післяопікові;
  • – професійні.

У залежності від первинно ураженої тканини контрактури ділять на артрогенні, дерматогенні, десмогенні, міогенні, неврогенні та сухожильні.

Артрогенна контрактура[ред.ред. код]

Виникає після внутрішньо- або колосуглобних переломів кісток, вивихів, забиття суглобу та дисторзії. Спотерігається часто в хворих з гострими та хронічними захворюваннями суглобів. Нерідко контрактура розвивається і в здоровому суглобі, якщо він розташований поблизу патологічного вогнища, при тривалій іммобілізації гіпсовою пов'язкою. Наприклад, при переломі кісток гомілки внаслідок тривалої гіпсової іммобілізації може настати тугорухливість, а потім і контрактура колінного та гомілковостопного суглобів. В цих випадках говорять про так звані іммобілізаційні контрактури. Найбільше страждають невеликі суглоби (суглоби пальців кисті, що були іммобілізовані більше 12-18 днів).

Дерматогенна контрактура[ред.ред. код]

Виникає після опіків шкіри (термічних або хімічних). Особливо часто вона спостерігається в дітей у вигляді зтягуючих грубих келоїдних рубців шкіри. Дерматогенна контрактура може також утворюватись внаслідок дефектів шкіри після механічної травми з наступним утворенням на ній виразок.

Десмогенна контрактура[ред.ред. код]

Зморщення підшкірної клітковини після запальних процесів. Так, після важкої флегмонозної ангіни може настати кривошия.

Міогенна контрактура[ред.ред. код]

Розвивається після пошкодження м'язів або перенесених гострих та хронічних захворювань (міозит). Ці контрактури можуть спостерігатися також при гострому порушенні кровообігу у м'язах (ішемія), після тривалого стискання кінцівки гіпсовою пов'язкою або перетискання джгутом. Цей вид контрактури є змішаним - міогенно-неврогенним, тому що від цієї патології страждають і нервові стовбури.

Сухожильні контрактури[ред.ред. код]

Розвиваються при травмі сухожилків з наступним утворенням рубцових спайок або дефектів сухожилків. Сухожильні контрактури можуть виникати після запальних процесів сухожилків.

Неврогенні контрактури[ред.ред. код]

Виникають при млявих та спастичних паралічах на грунті травми або запального процесу, а також на фоні істерії.

Контрактури на грунті параліча або парезу м'язів зумовлені крововиливами у мозок або захворюванням ЦНС. При захворюваннях спинного мозку вони проявляються на нижніх кінцівках. При деяких захворюваннях ЦНС спостерігаються контрактури усіх чотирьох кінцівок.

Рефлекторні контрактури спостерігаються при вогнепальних пораненнях кінцівки. Вони зумовлені тривалим подразненням чутливих волокон нервів. Це веде до постійного підвищенню тонусу м'язів, до фіксованого положення кінцівки.

Контрактури на фоні істерії характерні тим, що при зведенні м'язів кінцівка приймає положення, властиве довільному скороченню м'язів. Вони швидко зникають при проведенні навіть одного сеансу психотерапії.

Умовнорефлекторна контрактура[ред.ред. код]

Розвивається на фоні функціонально-приладжувальних або компенсаційних реакцій. Наприклад, при вкороченні нижньої кінцівки хворий подовжує її за рахунок підошвеного згинання стопи (кінська стопа). Перекіс тазу та пов'язаний з цим розвиток сколіозу спостерігається при неоднаковій довжині нижніх кінцівок.

Професійні контрактури[ред.ред. код]

Опікові найчастіше спостерігаються в осіб, які працювали на хімічних виробництвах, у кочегарів, плавильників, ливарників і т.д.

Контрактури, що розвинулися після різаних ран, бувають переважно в кравців, шевців, різальників (міогенного, тендогенного, неврогенного характеру). У вантажників утворюються контрактури після розриву потиличних або поперекових м'язів. У футболістів можуть спостерігатися контрактури після розриву ахілова сухожилля.

Контрактури, зумовлені хронічною травмою, у вигляді статичного сколіозу внаслідок тривалого асиметричного положення тулуба, виникають у складачів, швачок, скрипалів; кіфози - внаслідок тривалого зігнутого положення при виконанні роботи; контрактури пальців кисті ("скрючена рука") спостерігається в теслярів, землекопів та ін. Тривалі рухи пальців кисті можуть привести до професійних тендовагінітів, з переростанням їх у контрактуру, що спостерігається часто у піаністів та скрипалів при перевантаженнях.

Симптоми[ред.ред. код]

При хронічних патологічних процесах утворення контрактур відбувається повільно, а при гострих - швидко. Якщо контрактура розвинулась у дитинстві, то кінцівка відстає у рості.

Лікування[ред.ред. код]

Консервативне та оперативне.

Застосовують фізіотерапевтичні процедури, лікувальну гімнастику, масаж, механотерапію та різні способи безкровного виправлення положення кінцівки. Вправи потрібно проводити дозовано (спочатку пасивні рухи, потім переходять до активних). При млявих паралічах спочатку призначають гальванізацію.

При контрактурі туберкульозного походження застосовують етапну редресацію під наркозом з накладанням гіпсових пов'язок. Після 2-3 редресацій можна отримати задовільне положення кінцівки.

Оперативне лікування показане при застарілих контрактурах, що не піддаються консервативному виправленню. При дерматогенних контрактурах показана операція. Проводять розсічення та розріз рубцово-зміненої шкіри, насильне виправлення деформації та пересадку шкріри на рану. Широко застосовують пластичні операції (подовження м'язів, сухожилків, їхнє вкорочення, звільнення сухожилків з рубців, пересадка сухожилків).

При спастичних контрактурах застосовують невроліз - звільнення нерву з оточуючих рубцових тканин, або пересічення нервових гілок. При контрактурах, зумовлених паралічами, застосовують різні корегуючі операції на кістках.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Довідник фельдшера/під ред. А.Н.Шабанова. - 4-е вид., стереотип. - М.: Медицина, 1984.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Конткрактури у дітей: запобігання, тактика лікування та відновлення опорно-рухової функції_ 17.12.2007