Конференція ООН зі сталого розвитку Ріо+20

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

У 2012 році Організація Об'єднаних Націй організувала Конференцію з питань сталого розвитку, також відому під назвою «Ріо-2012» або «Ріо +20», яка пройшла в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Цього року конференція відзначила 20-річчя свого існування. Перша в історії Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку — Саміт Землі — проходила також у Ріо-де-Жанейро в 1992 році. Захід організовано Департаментом ООН з економічних і соціальних питань.

Рішення про місце проведення конференції 2012 року було прийнято на підставі резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/64/236 від 24 грудня 2009 р.[1]. Саміт Ріо-2012 пройде 20-22 червня 2012 року.

Історія[ред.ред. код]

Ріо +20 — важлива віха в ряду великих конференцій ООН, центральною з яких став Саміт Землі — Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку 1992 року, поставила питання сталого розвитку на перше місце в порядку денному Організації Об'єднаних Націй та міжнародного співтовариства.

Цілі[ред.ред. код]

Конференція має на меті 3 основних цілі.

  1. Підтримка прихильності сталого розвитку на політичному рівні.
  2. Оцінка успіхів і виправлення недоліків при виконанні взятих на себе зобов'язань.
  3. Розгляд нових і невідкладних проблем, що виникають.

Теми конференції[ред.ред. код]

На конференції будуть підняті 2 теми, погоджені країнами-учасницями:

  1. Зелена економіка в контексті сталого розвитку та подолання бідності;
  2. Інституційні рамки сталого розвитку.

Календар зустрічей[ред.ред. код]

Перший підготовчий комітет[ред.ред. код]

Зібрався 16-18 травня 2010 року, відразу ж після завершення вісімнадцятої сесії і першого засідання дев'ятнадцятої сесії Комісії.

Перша міжсесійна зустріч[ред.ред. код]

Проведена 10-11 січня 2011 року в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку. Міжсесійне засідання було присвячено обговоренню цілей конференції та двох її основних тем. Міжсесійне засідання — не плутати з переговорною сесією — являло собою панельні дискусії наукових кіл, неурядових організацій, а також делегатів та представників ООН.

Другий підготовчий комітет[ред.ред. код]

Зібрався 7-8 березня 2011 року в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку, відразу ж після Міжурядової наради з політики 19-ї сесії Комісії зі сталого розвитку.

Друга міжсесійна зустріч[ред.ред. код]

Відбулася 5-16 грудня 2011 року в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку.

Третя міжсесійна зустріч[ред.ред. код]

Відбулася 5-7 березня 2012 року в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку.

Конференція ООН зі сталого розвитку[ред.ред. код]

Третій підготовчий комітет з питань сталого розвитку почав свою роботу 13 червня 2012 року у Ріо-де-Жанейро і завершив її 15 червня 2012 року, в день відкриття конференції ООН зі сталого розвитку[31]. Переговори пройдуть 20-22 червня 2012 року в Ріо-де-Жанейро[32]. Очікується, що в конференції візьмуть участь 50000 чоловік, включаючи делегатів, екологічних активістів, бізнесменів та представників корінного населення. Крім того, в останні дні саміту його відвідають близько 130 глав держав з усього світу[33].

Спірні моменти[ред.ред. код]

Іран[ред.ред. код]

З приводу участі Ірану в конференції «Ріо +20» виникли запеклі дискусії. Іран посилає на конференцію делегацію на чолі з президентом Ахмадінежадом[34]. Дискусії з приводу участі Ірану виникли через те, що у ІРІ є серйозні екологічні проблеми, які країна не поспішає вирішувати. Крім того, Іран продовжує порушувати права людини і відмовляється від співпраці з МАГАТЕ по своїй ядерній програмі, хоча далеко не всі ці питання мають відношення до порядку дня Ріо-2012. Багато хто вважає, що Ахмадінежад планує використовувати площадку конференції для політичної пропаганди[35], хоча заперечувати, що саміт надає такий майданчик, було б наївним.

Швидка індустріалізація Ірану привела до сильного забруднення повітря в Тегерані та інших великих містах. Ще одна проблема ІРІ — зростання споживання енергії[36]. Іран — одна з найбільш енергоємних країн світу, що пов'язано з відсутністю розвиненої інфраструктури, державних субсидій на енергоносії, а також з неефективним споживанням[36]. Повітря забруднене настільки, що Міністерство охорони здоров'я Ірану повідомило про збільшення на 19 % звернень до швидкої допомоги людей зі скаргами на утруднення дихання[37]. Здавалося б, ці проблеми говорять на користь участі Ірану в саміті.

Міністр охорони здоров'я Ірану Марзіє Вахіді Дастджерді заявив, що сьогодні у великих містах країни немає альтернативи вирішення екологічних проблем, крім закриття шкіл та інших організацій[37]. Щонайменше 3600 людей загинуло від забруднення повітря в Тегерані в перші 9 місяців 2010 року[38].

На відміну від міністра охорони здоров'я уряд Ірану, якому належить велика частка в автомобільній промисловості, продовжує сприяти підвищенню рівня продажів автомобілів, у тому числі і в Тегерані, де вже налічується 3,5 млн машин[38]. Від продажу автомобілів виграють іноземні держави, так як в Ірані немає власного автопрома.

Ядерна програма Ірану також стала причиною серйозних проблем з навколишнім середовищем: з водними ресурсами, флорою і фауною[39]. Крім того, місце розташування деяких ядерних об'єктів викликає занепокоєння. Так, Бушерська АС розташована в сейсмічно небезпечній зоні[40]. Вона знаходиться на стику трьох плит (Арабської, Африканської та Євразійської), і експерти вважають, що у разі землетрусу пошкодження конструкцій станції будуть такі сильні, що викличуть аварію, що за масштабами дорівнює Чорнобилю[40]. Геолог з Кувейту Джасем аль-Аваді попередив, що виток радіації може завдати серйозної шкоди країнам Перської затоки, а особливо Кувейту, який знаходиться всього за 276 км від Бушера[40]. З іншого боку, те ж саме можна сказати і про ядерні програми інших країн, включаючи США. За матеріалами Вікіпедії, 8 атомних електростанцій США знаходяться в сейсмічно активних районах[41], і всі ядерні реактори чинять негативний вплив на навколишнє середовище. В основному, заперечення проти ядерної програми Ірану носять не екологічний, а політичний характер: чи доцільно Ірану мати програму з розвитку ядерної енергетики, якщо вона призведе до створення ядерної бомби[42].

Примітки[ред.ред. код]

  1. A/RES/64/236: 64/236. Implementation of Agenda 21, the Programme for the Further Implementation of Agenda 21 and the outcomes of the World Summit on Sustainable Development http://www.un-documents.net/ares64-236.pdf
  2. Report of the United Nations Conference on the Human Environment, A/CONF.48/14/Rev.1 , Stockholm, 5-16 June 1972. http://www.un-documents.net/aconf48-14r1.pdf
  3. Declaration of the United Nations Conference on the Human Environment, A/CONF.48/14/Rev.1, Chapter I http:// www.un-documents.net/unchedec.htm http://www.un-documents.net/unche-dec.pdf
  4. Action Plan for the Human Environment, A/CONF.48/14/Rev.1, Chapter II http://www.un -documents.net/aphe.htm http://www.un-documents.net/aphe.pdf
  5. Our Common Future: Report of the World Commission on Environment and Development. Annex to A/42/427, Development and International Co-operation: Environment, August 1987. http://www.un-documents.net/wced-ocf.htm
  6. Rio Declaration on Environment and Development, A/CONF.151/26, Resolution 1, Annex II, http://www.un-documents.net/rio-dec.htm
  7. Agenda 21, A/CONF.151/26, Resolution 1, Annex II, http://www.un-documents.net/agenda21.htm
  8. Institutional arrangements to follow up the United Nations Conference on Environment and Development, General Assembly Resolution A/RES/47/191, New York, December 1992 http://www.un-documents.net/a47r191.htm
  9. Establishment of the Commission on Sustainable Development, ECOSOC Resolution 1993/207, New York, February 1993 http:// www.un-documents.net/1993-207.htm
  10. Commission on Sustainable Development web site http://www.un.org/esa/dsd/csd/csd_aboucsd.shtml
  11. Programme for the Further Implementation of Agenda 21, General Assembly Resolution A / RES / S-19/2 http://www.un-documents.net/s19r2.htm http://www.un-documents.net/ares-s19-2.pdf
  12. Convention on Biological Diversity http://www.cbd.int/convention/text/
  13. United Nations Framework Convention on Climate Change, Intergovernmental Negotiating Committee for a Framework Convention on Climate Change. A.AC.237/18 (Part II) / Add.l, Annex I & Corr.1, 15 May 1992. http://www.un-documents.net/unfccc.htm http://www.un-documents.net/unfccc.pdf
  14. UNFCCC — United Nations Framework Convention on Climate Change web site. http://www.unfccc.int
  15. 'Report of the Global Conference on the Sustainable Development of Small Island Developing States '. A.CONF.167 / 9, Bridgetown, Barbados, 6 May 1994. http://www.un-documents/aconf167-9.pdf
  16. Barbados Declaration and Programme of Action. A.CONF.167 / 9, Chapter I, Resolution 1. Bridgetown, Barbados, 6 May 1994. http://www.un-documents.net/barbados-declaration-and-programme-of-action.pdf
  17. SIDSnet: Small Island Developing States Network web site. http://www.sidsnet.org/
  18. Convention to Combat Desertification in Countries Experiencing Serious Drought and / or Desertification, Particularly in Africa. A/AC.241/27, http://www.un-documents.net/a-ac241-27.pdf
  19. UNCCD — United Nations Convention to Combat Desertification web site http://www.unccd.int
  20. 'Report of the World Summit on Social Development ', A/CONF.166/9 , 19 April 1995 http://www.un-documents.net/aconf166-9.pdf
  21. Copenhagen Declaration on Social Development A/CONF.166/9, Chapter I, Annex I. http://www.un-documents.net/copenhagen-declaration.pdf
  22. Programme of Action of the World Summit for Social Development. in A/CONF.166/9, Chapter I, Annex II. http://www.un-documents.net/wssd-poa.htm http://www.un-documents.net/wssd-programme-of-action.pdf
  23. Report of the Fourth World Conference on Women, A/CONF.177/20/Rev.1, Beijing , China, September 1995. http://www.un-documents.net/aconf177-20r1.pdf
  24. Beijing Declaration and Platform for Action, A/CONF.177/20/Rev.1, Chapter I http://www.un-documents.net/beijing-declaration-and-platform-for-action.pdf
  25. Report of the United Nations Conference on Human Settlements (Habitat II), A/CONF.165/14. Istanbul, 3-14 June 1996 http://www.un-documents.net/aconf165-14.pdf
  26. Istanbul Declaration on Human Settlements, A/CONF.165/14, Chapter I, Annex 1. http://www.un-documents.net/ist-dec.htm
  27. The Habitat Agenda, A/CONF.165/14, Chapter I, Annex 1. http://www.un-documents.net/hab-ag.htm http://www.un-documents.net/habitat-agenda.pdf Retrieved 7 February 2011
  28. Report of the World Summit on Sustainable Development, A/CONF.199/20, 4 September 2002 http:// www.un-documents.net/aconf199-20.pdf
  29. Johannesburg Declaration on Sustainable Development, A/CONF.199/20, Chapter I, Resolution 1, Annex. http://www.un-documents.net/jburgdec.htm http://www.un-documents.net/johannesburg-declaration.pdf
  30. Johannesburg Plan of Implementation, in A/CONF.199/20, Chapter I, Resolution 2, Annex. Annex. http://www.un-documents.net/jburgpln.htm http://www.un-documents.net/jpoi.pdf http://www.un.org/esa/sustdev/documents/WSSD_POI_PD/English/ POIToc.htm
  31. 3rd Preparatory Committee, UNCSD http://www.uncsd2012 .org/rio20/index.php? page = view & type = 13 & nr = 49 & menu = 46
  32. United Nations Conference on Sustainable Development or Rio +20, UNCSD 2012 Brazil's President Faces Defining Decision Over Forest Bill — NYTimes.com]
  33. cite 10-day-long UN conference on sustainable development gets underway in Rio de Janeiro // Associated Press, The Washington Post. - 13 June 2012
  34. Emilio Cardenas, "Ahmadinejad, again in Latin America ", 'La Nacion', 5 June «Iranian president to attend Rio +20 Conference»], 'Iran Daily Brief', 30 May 2012
  35. «Ahmadinejad comes to Rio +20 to show that Iran has friends» — 57 seconds in, 'J10 News', 30 May 2012
  36. а б «Middle East Environmental Law: Iran», 'Vermont Law School'
  37. а б Hossein Jaseb and Ramin Mostafavi, / idAFTRE6AT16420101130 «Public holiday in Iran's capital due to pollution», 'Reuters Africa', 30 November 2010
  38. а б "Pollution in Tehran — The smoggiest of all capitals: A not -so-divine cloud enwraps Iran's capital ", 'The Economist', 29 December 2010
  39. «Iran Don't Belong in Rio», 'Iranian.com', 30 May 2012
  40. а б в Fabio Perugia, «The Nightmare of an Iranian Earthquake» , 'Il Tempo', 15 March 2011
  41. en: Nuclear power in the United States
  42. en: Views on the nuclear program of Iran

Ресурси Інтернета[ред.ред. код]