Копейко Сергій Григорович

Сергій Копейко
Сергій Копейко
Особисті дані
Повне ім'я	Сергій Григорович Копейко
Народження	7 жовтня 1907(1907-10-07)
	Харків, Російська імперія
Смерть	11 жовтня 2000(2000-10-11) (93 роки)
	Шебекіно, Росія
Зріст	170 см
Громадянство	СРСР
Позиція	півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1928 «Залдор» ? (?) 1929—1935 «Динамо» (Х) ? (?) 1936 «Спартак» (Х) 5 (0) 1937 «Динамо» (Х) 6 (2) 1938—1940 «Сільмаш» (Х) 74 (?)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1932—1933	СРСР-2
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
195?—199? 1966	«Хімік» (Шебекіно) «Спартак» (Б)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Сергій Григорович Копейко (нар. 7 жовтня 1907, Харків, Російська імперія — пом. 11 жовтня 2000, Шебекіно, Росія) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника та нападника.

Клубна кар'єра

Народився 7 жовтня 1907 року в Харкові. Навчався в місцевій гімназії. Футболом розаочав займатися в 1921 році (на той час Сергію виповнилося 14 років), ганяючи м'яча з хлопцями на одному з харківських пустирів. Футболом займався разом зі своїм братом Павлом, а також з іншими однолітками: Юрієм Кондратенком, братами Н. і М. Княжевськими та Борисом Багаєвським. Кумирами для юних футболістів були відомі харківські гравці І. Привалов, М. Кротов, Я. Алфьоров та М. Капустін. На відміну від решти однолітків Сергія в першу чергу цікавила не зовнішня схожість зі своїми кумирами, а їх стиль гри.

У 1923 році талановитого футболіста помітили керівники новоствореного харківського «Будівельника». У команді швидко став провідним гравцем. У 1928 році прийняв запрошення харківського «Залдору». Проте вже незабаром перейшов до складу харківського «Динамо». У 1933 році потрапив до списку 33-х найкращих футболістів країни.

У 1936 році перейшов до харківського «Спартака». Наступного року повернувся до харківського «Динамо». З 1938 року захищав кольори іншого харківського колективу «Сільмаш». 12 червня 1938 року допоміг «Сільмашу» обіграти московське «Динамо» (1:0).

Після початку Німецько-радянської війни С.Копейко разом із заводом «Серп і молот» евакуювався до Саратова, випускав боєприпаси.

Навесні 1945 року на честь свята Перемоги ВЦРПС оголосив всесоюзний турнір серед найкращих команд виробничих колективів, у якому взяв участь й «Металіст». Команда дійшла до 1/4 фіналу, але до Горького, на матч з місцевим «Торпедо», їй довелося добиратися три доби. Через це харків'яни поступилися торпедівцям.

У 1945 році повернувся до Харкова, де 38-річний Копейко виступав за «Дзержинець». Його партнерами по команді були на той час ще молоді Г. Борзенко, О. Бакуменко, А. Рабинович, О. Левченко, Г. Кацай.

Кар'єра в збірній

Залучався до збірних ЦР «Динамо», міст Харкова та Москви, а також збірної УРСР та другої збірної СРСР.

Стиль гри

Високотехнічний, комунікабельний, невгамовний, коли слід було «завести», підтримати жартом партнерів, кмітливий та веселий. Майстер спокійної, розміреної гри, заснованої на відмінному виборі місця і добре поставлених ударах.

Кар'єра тренера

По завершенні футбольної кар'єри розпочав тренерську діяльність. З 1950-х років очолив новостворену команду «Хімік» (Шебекіно) при місцевому хімічному заводі. Допоміг команді 6 разів завоювати чемпіонат Бєлгородської області, ще 4 рази вигравав з «хіміками» обласний кубок. Працював також у місцевій ДЮСШ, серед його вихованців — Леонід Пивко, Борис Коваленко, Сергій Новоченко, Сергій Кристиненко, Юрій Кривченко, Віктор Прохоров та ін.

До червня 1966 року нетривалий період тренував також «Спартак» (Бєлгород).

Помер 11 жовтня 2000 року в Шебекіно, Бєлгородська область.

Досягнення

• Чемпіонат УРСР
  • Чемпіон (1): 1932

Посилання

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]} на сайті «Український футбол»
• Профіль [Архівовано 4 грудня 2019 у Wayback Machine.] на сайті footbook.ru
• Копейко Сергій Григорович [Архівовано 26 травня 2019 у Wayback Machine.] на сайті sport-strana.ru