Збірна СРСР з футболу
| СРСР | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Асоціація | Федерація футболу СРСР | ||
| Найбільше виступів | Олег Блохін (112) | ||
| Найкращий бомбардир | Олег Блохін (42) | ||
|
|||
Перший матч СРСР 3 — 0  Туреччина(Москва, СРСР; 16 листопада 1924) |
|||
Останній матч Кіпр 0 — 3 СРСР(Ларнака, Кіпр; 13 листопада 1991) |
|||
Найбільша перемога СРСР 11 — 1  Індія(Москва, СРСР; 16 вересня 1955)
|
|||
Найбільша поразка Англія 5 — 0 СРСР(Лондон, Англія; 22 жовтня 1958) |
|||
| Чемпіонат світу | |||
| Виступів | 7 (вперше у 1958) | ||
| Найвище досягнення | 4-е місце (1966) | ||
| Чемпіонат Європи | |||
| Виступів | 5 (вперше у 1960) | ||
| Найвище досягнення | чемпіон (1960) | ||
Збі́рна СРСР з футбо́лу (рос. Сборная СССР по футболу) — національна команда СРСР з футболу, якою керувала Федерація футболу СРСР. Після розпаду Союзу Радянських Соціалістичних Республік правонаступницею збірної стала команда СНД, яка існувала тільки рік, тому правонаступницею обох збірних стала збірна Росії.
Виступи збірної СРСР [ред.]
На чемпіонатах світу [ред.]
- 1930 — 1954 — не брала участі
- 1958 — 1/4 фіналу
- 1962 — 1/4 фіналу
- 1966 — 4-е місце
- 1970 — 1/4 фіналу
- 1974, 1978 — не пройшла кваліфікацію
- 1982 — 2-й груповий етап
- 1986 — 1/8 фіналу
- 1990 — груповий етап
На чемпіонатах Європи [ред.]
- 1960 — ЧЕМПІОН
- 1964 — срібний призер
- 1968 — 4-е місце
- 1972 — срібний призер
- 1976, 1980, 1984 — не пройшла кваліфікацію
- 1988 — срібний призер
Представники українського футболу у складі збірної СРСР [ред.]
Фінальна стадія чемпіонату світу 1990 року [ред.]
Віктор Чанов, Володимир Безсонов, Олег Кузнецов, Анатолій Дем'яненко, Ахрік Цвейба, Василь Рац, Геннадій Литовченко, Олександр Заваров, Іван Яремчук, Олег Протасов, Володимир Лютий
Фінальна стадія чемпіонату Європи 1988 року [ред.]
Віктор Чанов, Володимир Безсонов, Олег Кузнецов, Анатолій Дем'яненко, Сергій Балтача, Іван Вишневський, Василь Рац, Геннадій Литовченко, Олександр Заваров, Олексій Михайличенко, Олег Протасов, Ігор Бєланов
Фінальна стадія чемпіонату світу 1986 року [ред.]
Віктор Чанов, Сергій Краковський, Володимир Безсонов, Анатолій Дем'яненко, Олег Кузнецов, Андрій Баль, Олександр Заваров, Геннадій Литовченко, Іван Яремчук, Павло Яковенко, Василь Рац, Олег Блохін, Олег Протасов, Ігор Бєланов, Вадим Євтушенко
Фінальна стадія чемпіонату світу 1982 року [ред.]
Віктор Чанов, Сергій Балтача, Анатолій Дем'яненко, Андрій Баль, Леонід Буряк, Володимир Безсонов, Вадим Євтушенко, Олег Блохін
Фінальна стадія чемпіонату світу 1970 року [ред.]
Леонід Шмуц, Володимир Капличний, Володимир Мунтян, Віктор Серебряников, Анатолій Бишовець, Анатолій Пузач, Віталій Хмельницький.
Фінальна стадія чемпіонату світу 1966 року [ред.]
Віктор Серебряников, Леонід Островський, Йожеф Сабо, Валерій Поркуян, Віктор Банніков.
Фінальна стадія чемпіонату світу 1962 року [ред.]
Володимир Маслаченко, Едуард Дубинський, Леонід Островський, Йожеф Сабо, Віктор Каневський, Віктор Серебряников.
Фінальна стадія чемпіонату світу 1958 року [ред.]
Юрій Войнов, Володимир Маслаченко, Леонід Островський, Володимир Єрохін.
Представники українського футболу у збірній СРСР на Чемпіонаті Європи [ред.]
Фінальна стадія чемпіонату Європи 1988 року [ред.]
У складі радянської команди було 13 українських футболістів (11 з київського Динамо, один з дніпропетровського Дніпра — Іван Вишневський та один з московського «Спартака» — Віктор Пасулько). Тренував збірну СРСР український тренер - Валерій Лобановський.
Фінальна стадія чемпіонату Європи 1972 року [ред.]
У складі срібного призера — збірної СРСР було 9 українських футболістів (шість з київського Динамо, та по одному з луганської (ворошиловградської) Зорі, донецького Шахтаря та львіських Карпат). Шість українських футболістів виступало у вирішальному матчі проти команди ФРН.
Фінальна стадія чемпіонату Європи 1960 року [ред.]
Чемпіонами Європи стали наступні представники українських клубів або вихідці з України: Володимир Маслаченко, Юрій Ковальов, Юрій Войнов.
Відомі тренери збірної СРСР [ред.]
Валерій Лобановський
Анатолій Бишовець
Костянтин Бєсков
Виступи олімпійської збірної СРСР на олімпійських турнірах [ред.]
Олімпійська сбірна СРСР з футболу — команда, що представляла СРСР у відбірних турнірах до Олімпійських ігор та у фінальних турнірах на олімпіадах. (Після Чемпіонату світу 1958 року ФІФА прийняла рішення заборонити гравцям, що брали участь у фінальних частинах чемпіонатів світу, грати у складі своїх збірних команд на олімпіадах.)
- 1952 — 1/8 фіналу
- 1956 — ЧЕМПІОН
- 1960, 1964, 1968 — не пройшла кваліфікацію
- 1972 — бронзовий призер
- 1976 — бронзовий призер
- 1980 — бронзовий призер
- 1984 — не пройшла кваліфікацію
- 1988 — ЧЕМПІОН
- 1992 — не пройшла кваліфікацію
Представники українського футболу у складі Олімпійської збірної СРСР [ред.]
Фінальна стадія Олімпіади 1988 року [ред.]
Чемпіонами Олімпійських ігор 1988 та володарями золотих медалей олімпіади стали українські футболісти: Олексій Чередник, Олексій Михайличенко, Ігор Добровольський, Володимир Лютий, Володимир Татарчук, Євген Яровенко, Вадим Тищенко. Головним тренером команди був вихідець з України Анатолій Бишовець.
Фінальна стадія Олімпіади 1980 року [ред.]
Бронзові нагороди Олімпіади виграли українські футболісти: Сергій Шавло, Сергій Андрєєв, Володимир Безсонов, Володимир Пільгуй, Сергій Балтача.
Фінальна стадія Олімпіади 1976 року [ред.]
Бронзові нагороди Олімпіади виграли українські футболісти: Віктор Звягінцев, Віктор Матвієнко, Стефан Решко, Володимир Трошкін, Михайло Фоменко, Анатолій Коньков, Леонід Буряк, Володимир Веремєєв, Віктор Колотов, Володимир Онищенко, Олег Блохін.
Фінальна стадія Олімпіади 1972 року [ред.]
Бронзові нагороди Олімпіади виграли українські футболісти: Олег Блохін, Юрій Істомін, Віктор Колотов, Євген Рудаков, Вячеслав Семенов, Володимир Капличний, Йожеф Сабо, Володимир Онищенко, Володимир Пільгуй, Анатолій Куксов, Юрій Єлісеєв.
Фінальна стадія Олімпіади 1956 року [ред.]
Олімпійським чемпіоном з футболу став футболіст з України: Йожеф Беца
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
|
|||||||||||
|
||||||||
|
|||||
 |
Це незавершена стаття про футбол. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
