Користувач:Левчук Віра/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Самуель Боулз
Samuel Bowles
Народився 6 січня 1939(1939-01-06) (85 років)
Нью-Гейвен (Коннектикут)
Країна США США
Alma mater
Галузь Економіка
Науковий ступінь доктор філософії з економічного факультету

Самуель Стеббінс Боулз (англ. Samuel Stebbins Bowles; 6 січня 1939; Нью-Хейвен) — американський економіст, представник неомарксистської політекономії та професор в Університеті Массачусетса, Амхерст , де він продовжує викладати курси з макроекономіки та теорії інститутів.

Біографія[ред. | ред. код]

Самуель Боулз народився 6 січня 1939 року в Нью-Гейвен (Коннектикут). Батьком Боулза був Честер Боулз посол США.

Самуель Боулз закінчив ступінь бакалавра у Єльському університет в 1960 році. Також він був членом засновника російського хору у Єльському університеті та брав участь у їх гастролях по Радянському Союзі. У 1965 році Самуель отримав ступінь доктора філософії з економічного факультету Гарвардського університету з дисертацією під назвою «Ефективне розподілення ресурсів в освіті: модель планування із застосуванням до Північної Нігерії» . Самуель Боулз почав викладати у Гарварді в 1971 році. Та у 1974 році він залишив Гарвард, щоб очолити кафедру економіки в Массачусетському університеті, де викладав по 2001. Боулз був членом редакційної ради журналу Review for Radical Political Economies з 1974 по 1976 рік та членом організаційного комітету Центру популярної економіки з 1978 року. А ще він викладав з 2001 по 2010 рік у Сієнському університеті, де продовжує періодично викладати. У 2006 році Боулз був нагороджений Леонтіївською премією за видатний внесок в економічну теорію Інститутом глобального розвитку та навколишнього середовища .

Праця[ред. | ред. код]

Боулз кидає виклик економічним теоріям, що вільні ринки та нерівність максимізують ефективність, і стверджував, що власне зацікавлені фінансові стимули можуть спричинити неефективну поведінку та порушувати мораль суспільства. Він стверджував, що країни з меншою нерівністю, такі як азіатські країни, перевершували економіку з більшою нерівністю, наприклад, країни Латинської Америки.

На своєму веб-сайті в Інституті Санта-Фе він описує свої два основні академічні інтереси: "спільну еволюцію уподобань, інституцій та поведінки з акцентом на моделювання та емпіричне вивчення культурної еволюції, важливість та еволюцію самооцінки в поясненні поведінки та застосування цих досліджень у таких сферах політики, як права Інтелектуальної власності, економіка освіти та політика державних перерозподільних програм "; друге стосується "причин та наслідків економічної нерівності, з акцентом на взаємозв'язок між нерівністю багатства, неповними контрактами та управлінням господарськими операціями на підприємствах, ринках, родинах та громадах".

Боулз часто співпрацює зі своїм колишнім колегою Гербертом Гінтісом, обох з яких Мартін Лютер Кінг-молодший попросив написати довідкові матеріали до Маршу бідних людей 1968 року.

Самуель Боулз був одним із засновників ініціативи проекту CORE щодо реформи навчальної програми з економіки, яка спрямована на оновлення навчальної програми для студентів, щоб інтегрувати такі теми, як альтруїзм, нерівність та екологічна економіка. Він є членом її керівної групи та опублікував безкоштовний онлайн-підручник із відкритим доступом під назвою «Економіка».

Сучасні дослідження Боулса також включають теоретичні та емпіричні дослідження політичної ієрархії та нерівності багатств та їх еволюції в дуже довгому періоді. Його дослідження з питань культурної та генетичної еволюції оскаржували загальноприйняте економічне припущення, що люди цілком мотивовані власним інтересом. Останні документи також досліджували, як організаціям, громадам та націям можна було б краще керувати з огляду на той факт, що альтруїстичні та етичні мотиви є загальними для більшості населення.

Егоїзм проти альтруїзму[ред. | ред. код]

Нещодавно Боулз вивчав те, як люди мотивуються егоїзмом та прагненням максимізувати свій власний дохід порівняно з альтруїзмом та бажанням зробити добру справу та бути добре сприйнятим іншими. Експерименти в реальному світі показують, що всупереч традиційним економічним теоріям ринкові стимули руйнують співпрацю і є менш ефективними, ніж добровільна, альтруїстична поведінка. Експерименти з поведінки припускають, що "економічні стимули можуть бути контрпродуктивними, коли вони сигналізують про те, що егоїзм - це відповідна відповідь" та "підривають моральні цінності, які змушують людей діяти альтруїстично".

У більшості випадків "стимули підривають етичні мотиви", оскільки "можуть поставити в рамки проблеми рішення і тим самим запропонувати власний інтерес як відповідну поведінку". Просто використання ринкової термінології пропонує виправдання для дій, які в іншому випадку були б невиправданими. Економічні структури суспільства виробляють людей з різними цінностями.

Нерівність проти економічного успіху[ред. | ред. код]

"Який взаємозв'язок між нерівністю та економічним успіхом країн, фірм та місцевих громад?", - запитує Боулз.

У Каліфорнійському університеті, Берклі, він та інші дослідники оскаржували два погляди, які довго дотримуються більшості економістів, а саме те, що нерівність йде рука об руку з економічним успіхом країни і що зменшення економічної нерівності неминуче загрожує ефективності. Наприклад, він писав, що "країни Східної Азії з відносно рівним розподілом доходу різко перевершили країни Латинської Америки з менш рівним розподілом доходів. Інвестиції в харчування, здоров'я та освіту бідних дітей давали не тільки більше економічних можливостей, але й вищі економічні показники. Дійсно, виникнення економічної теорії свідчить про те, що нерівність може мати несприятливі наслідки.

Традиційна дискусія була поляризованою, сказав Боулз, між ідеальними моделями рівності, що нехтували роллю стимулів та ідеалізованими моделями приватного ринку, що нехтували нерівністю.

Група Берклі вивчила чотири питання:

1. Як нерівність впливає на співпрацю в місцевих громадах та впливає на місцеве довкілля та інші суспільні блага, такі як зрошувальна вода, безпека району та інші житлові зручності, рибальство, лісове господарство та пасовища?

2. Як нерівності впливають на ефективність та продуктивність фермерських господарств, фірм та інших організацій, чи існують ефективніші форми управління, які можна сприяти?

3. Як економічні розбіжності серед громадян впливають на переговори, вироблення політики та економічну ефективність на національному рівні?

4. Якими принципами може керуватися розробка ефективної та політично вигідної політики для зменшення бідності та розширення економічних можливостей для менш забезпечених?

Публікації[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. https://en.wikipedia.org/wiki/Samuel_Bowles_(economist)
  2. https://seinst.ru/page685/
  3. http://tuvalu.santafe.edu/~bowles/index.php/bio/
  4. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%83%D0%BB%D0%B7,_%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%83%D1%8D%D0%BB%D1%8C