Костантін фон Раппард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костантін фон Раппард
нім. Konstantin von Rappard
Народився 13 червня 1917(1917-06-13)[1]
Вонгровець, Вонгровецький повіт, Великопольське воєводство, Республіка Польща[1]
Помер 23 вересня 1986(1986-09-23) (69 років)
Нуева-Ельвесіяd, Колонія, Уругвай
Діяльність офіцер ВМФ Німеччини, підводник, солдат
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна[1]
Військове звання Kapitänleutnant[d][1]
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Костантін фон Раппард (нім. Konstantin von Rappard; 13 червня 1917, Вонгровіц, Німецька імперія23 вересня 1986, Нуева-Ельвесія, Уругвай) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне.

Біографія[ред. | ред. код]

3 квітня 1936 року вступив на флот. З жовтня 1939 року — вахтовий офіцер в 13-й флотилії мінних тральщиків. З квітня 1940 року — артилерійський офіцер на навчальному кораблі «Сілезія». З серпня 1940 року — офіцер групи військово-морського училища в Фленсбурзі-Мюрвіку. У вересня 1940 року відряджений у військово-морську службу Булоні для підготовки до операції «Морський лев». З лютого 1941 року — дивізійний офіцер на навчальному кораблі «Шлезвіг-Гольштейн». З 30 червня по 21 листопада 1941 року пройшов курс підводника. З 30 листопада 1941 по 14 липня 1942 року — 1-й вахтовий офіцер на підводному човні U-103. З 16 липня 1942 по 31 серпня 1943 року — командир U-560. З 1 вересня 1943 року — інструктор зі стрільби в 23-й флотилії. З серпня 1944 по 27 лютого 1945 року — керівник командного пункту підводних човнів «Крістіансанн-Південь». З березня по 9 травня 1945 року — командир U-2324, на якому здійснив 1 похід (2 квітня — 8 травня). В травні був взятий в полон британськими військами.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 187. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1