Кравченко Юрій Вікторович

Кравченко Юрій Вікторович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	18 березня 1964(1964-03-18) Полтава
Смерть	21 липня 2014(2014-07-21) (50 років) с. Піски, Ясинуватський район, Донецька область
Поховання	Новомосковський район
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Піски
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ю́рій Ві́кторович Кра́вченко (01964-03-1818 березня 1964 — 02014-07-2121 липня 2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Уродженець Полтави. Через якийсь час родина переїхала до міста Підгородне Дніпропетровського району. 1979 року закінчив 8 класів Підгородненсьої ЗОШ № 4, 1983-го — Дніпропетровський механіко-металургійний технікум за спеціальністю технологія коксохімічного виробництва — отримав кваліфікацію «технік-технолог». 1982 року працював машиністом 2 розряду та дробильником вугільної башти вугільнопідготовчого цеху № 2 Авдіївського коксохімічного заводу; 1983 року — машиніст коксовиштовхувача 5 розряду коксового цеху Ждановського коксохімічного заводу. Пройшов строкову службу в лавах РА (1983—1984 — строкова; до 1986 року — поза штатом). Проживав у селі Голубівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область. 1986 року працював токарем в радгоспі «Підгородний»; до 1988 року — розливачем хімпродукції на Дніпропетровському коксохімічному заводі. В 1988—1990 роках — інструктор по спорту радгоспу «Підгородній». В 1990—1992 роках — стрілець відомчої воєнізованої охорони Дніпропетровського метизного виробничого об'єднання. По тому займався підприємницькою діяльністю.

2 квітня 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Снайпер 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 21 липня 2014-го під час виконання бойового завдання поблизу с. Піски (Ясинуватський район, Донецька область) — від вогнепальних поранень.

Похований у селі Голубівка 25 липня 2014 року. Залишились — дружина, син (1983 р.н.), донька (1985 р.н.), син (1992 р.н.).

Нагороди та вшанування

• 14 листопада 2014 року, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• 6 травня 2016 року на фасаді будівлі Підгородненської загальноосвітньої школи № 4 йому відкрито меморіальну дошку.

Джерела

• Указ № 873/2014 [Архівовано 21 травня 2016 у WebCite]
• Юрій Кравченко [Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Кравченко Юрій Вікторович [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• Кравченко Юрій Вікторович^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Український Меморіал [Архівовано 28 червня 2019 у Wayback Machine.]