Крекінг-установки в Шоколейт-Байу (INEOS)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крекінг-установки в Шоколейт-Байу (INEOS). Карта розташування: Техас
Шоколейт-Байу
Шоколейт-Байу
Виробничий майданчик компанії INEOS у Шоколейт-Байу


Крекінг-установки в Шоколейт-Байу (INEOS) — підприємство нафтохімічної промисловості в Техасі, яке належить британській хімічній компанії INEOS (започаткована в 1990-х через викуп частини європейського хімічного бізнесу корпорації BP).

З 1967 року за три десятки кілометрів на південь від Х'юстона діяло хімічне виробництво компанії AMOCO — комплекс Шоколейт-Байу (отримав назву від річечки, яка впадає у Шоколейт-Бей — частину бухти Вест-Бей затоки Галверстон).[1] Зокрема, в 1975-му та 1977-му з метою виробництва олефінів (передусім етилену) на площадці спорудили дві установки парового крекінгу (піролізу) вуглеводневої сировини.[2] В 1997-му AMOCO об'єдналось з British Petroleum, а за кілька років, у 2005-му, нова корпорація продала свої виробництва олефінів компанії INEOS.

Станом на середину 1990-х крекінг-установки комплексу мали загальну потужність по етилену 1451 тисяча тонн на рік та були розраховані на використання змішаної сировини — майже рівні частки етану (36 %) та пропану (40 %) з додаванням газового бензину (24 %).[3] В 2005-му їх загальну потужність довели до 1775 тисяч тонн етилену (955 та 820 тисяч тонн для установок Olefins 1 та Olefins 2 відповідно),[4] крім того, піроліз більш важкої ніж етан сировини дозволяв отримувати 400 тисяч тонн пропілену та 100 тисяч тонн бутадієну (важливий компонент для виробництва синтетичного каучуку).[5]

Поява на початку 2010-х внаслідок «сланцевої революції» додаткових обсягів етану у регіоні Мексиканської затоки призвела до модернізації виробництва з метою збільшення використання цієї сировини. В результаті станом на 2015 рік склад сировинної суміші для установок INEOS в Шоколейт-Байу становив становив 50 % етану, 35 % пропану та 15 % газового бензину.[6] Можливо відзначити, що при таких змінах зменшується вихід важких продуктів, зокрема бутадієну.

Варто відзначити, що станом на 2019 рік на майданчику в Шоколейт-Байу ведеться спорудження заводу альфа-олефінів, котрий споживатиме етилен як сировину. Також планується створити тут інше похідне виробництво оксиду етилена потужністю 520 тисяч тонн.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Author. History. www.ineos.com (англ.). Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 13 травня 2018.
  2. Fuels and Lubricants Handbook (англ.). ASTM International. Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 13 травня 2018.
  3. Energy Use and Energy Intensity of the U.S. Chemical Industry Ernst Worrell, Dian Phylipsen, Dan Einstein, and Nathan Martin (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2017.
  4. BP says Innovene divestment unaffected by Texas cracker fire (брит.). Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
  5. Summary of Ex Parte Meeting Between INEOS USA LLC (“INEOS”) and Surface Transportation Board (“STB” or “Board”) Member (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2018.
  6. INTERNATIONAL SURVEY OF ETHYLENE FROM STEAM CRACKERS—2015 Leena (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2017.
  7. Author. INEOS Oxide today announces Chocolate Bayou, Texas as the location for its new Ethylene Oxide (EO) investment in the USA. www.ineos.com (англ.). Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 26 листопада 2019.