Крістоф Празюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крістоф Празюк
Народився 11 жовтня 1960(1960-10-11) (63 роки)
Оран, Алжир
Країна  Франція
Діяльність офіцер
Alma mater Військово-морська школа у Ланвеок-Пульмікd (1981) і Collège interarmées de Défensed (1997)
Знання мов французька
Посада Chief of Staff of the French Navyd[1], військовий керівникd[2] і CHRO[3]
Військове звання адмірал[d][1]
Нагороди

Крістоф Празюк (народився 11 жовтня 1960 року) — французький морський офіцер. 13 липня 2016 року він отримав звання адмірала і призначений начальником штабу ВМС Франції.

Раннє життя та перші завдання[ред. | ред. код]

Син адмірала Стефана Празюка,[4] Крістоф Празюк вступив в École NAVALE (фр. École navale) у вересні 1979 р. Після навчання на вертольотоносці «Жанна д'Арк» з 1982 по 1984 рік він був призначений на патрульний корабель Альтаїр, а потім на десантний транспортний корабель Champlain, який базується на Реюньйоні. Він залишався в основному в зоні навколо Індійського океану до свого наступного призначення на посаду другого командира патрульного Épée на Майотті.[5]

З 1984 по 1989 році, Празюк приєднався до підводних сил, служачи спершу на Уессані, потім на Doris в якості оперативного офіцера; він був офіцером в комісії практичних занять.[5]

З 1989 по 1991 рік Празюк був надісланий у Військово-морську аспірантуру Сполучених Штатів Америки в Монтерей, Каліфорнія, де він отримав ступінь доктора філософії з фізичної океанографії (дослідження фізичної поведінки океанів). Після цього формування він керував морським екологічним осередком Тулузи.[5]

Подальший морський шлях[ред. | ред. код]

Команди[ред. | ред. код]

У 1994 році Празюк став другим командиром корабля « Вар», а наступного року прийняв командування десантним кораблем « Камплайн».[5]

У 1996 році Празюк об'єднав Коледж міжармейської оборони (École de guerre) і став начальником оперативної групи (CGO) на борту протичовнового фрегата Tourville. У 1999 році він прийняв командування Floréal, що базується на Реюньйоні.[5]

Зв'язки з громадськістю[ред. | ред. код]

У 2000 році Празюк приєднався до Служби інформації та зв'язків з громадськістю армій (фр. Service d'informations et de relations publiques des armées) — морська піхота (SIRPA — морська піхота), де він виконував функцію заступника командувача, перш ніж взяти на себе провідну роль у 2001 році протягом трьох років. У 2004 році він був призначений головою відділу засобів масової інформації Делегації із захисту комунікацій та інформації (фр. Délégation à l'information et à la communication de la Défense) (DICoD), потім у 2006 році став радником із зв'язку начальника штабу Генерального штабу армій CEMA.[5]

Генеральний офіцер[ред. | ред. код]

1 серпня 2009 року Празюк був підвищений до звання контр-адмірала і в серпні 2010 року прийняв командування морськими силами морських піхотинців і коммандос (FORFUSCO) в Лор'яні.[5]

Підвищений до ескадреного віце-адмірала у серпні 2010 року він став директором військового персоналу ВМС Франції та заступником начальника штабу Генерального штабу з людських ресурсів — штабу Генерального штабу ВМС Франції (фр. état-major de la Marine).[5]

Радою міністрів (фр. Conseil des ministers) указом від 6 липня 2016 року Празюк був призначений начальником штабу ВМС (фр. Chef d'état-major de la Marine, CEMM) і з 12 липня був підвищений до рангу адмірал[6], замінивши адмірала Бернара Рогеля, який був підвищений до начальника військового штабу президента Республіки (фр. Chef d'État-Major du Président de la République). 

Відзнаки та медалі[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Journal officiel de la République française, Journal officiel de la République française. Document administratif — 2016. — ISSN 0242-6773
  2. ↑ Journal officiel de la République française, Journal officiel de la République française. Document administratif — 2010. — ISSN 0242-6773
  3. ↑ Journal officiel de la République française, Journal officiel de la République française. Document administratif — 2012. — ISSN 0242-6773
  4. ↑ FORFUSCO. Assigned to Commando de penfentanyo in 1980 Admiral Stéphane Prazuck [Архівовано 1 лютого 2022 у Wayback Machine.], on ecole.nav.traditions
  5. ↑ а б в г д е ж и Biographie du vice amiral d'escadre Prazuck [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] on site of the ministère de la Défense
  6. ↑ Decree of July 7 2016 [Архівовано 24 серпня 2017 у Wayback Machine.], JORF n° 158 July 8
  7. ↑ 2019-S7 [Архівовано 12 березня 2022 у Wayback Machine.] — Honorary Officer (AO) in Military Division (8 October 2019)
Нормативний контроль


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крістоф_Празюк&oldid=41258899