Крістіан Ґотліб Ґмелін
| Крістіан Ґотліб Ґмелін | |
|---|---|
 | |
| Народився |
3 листопада 1749[1] Тюбінген, Німеччина[1] |
| Помер |
6 березня 1818[1] (68 років) Тюбінген, Німеччина[1] |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | правник, викладач університету |
| Alma mater | Тюбінгенський університет |
| Науковий ступінь | доктор праваd[1] |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Тюбінгенський університет |
| Посада | Rector of the University of Tübingend[2] |
| Батько | Філіп Фрідріх Ґмелін |
| Брати, сестри | Йоганн Фрідріх Ґмелін |
| Діти | Friedrich von Gmelind, Ludwig Otto Gmelind і Christian Heinrich Gmelind |
Крістіан Ґотліб Ґмелін, (нім. Christian Gottlieb Gmelin) від 1808 року фон Ґмелін (7 листопада 1749, Тюбінґен – 6 березня 1818, там само), був німецьким вченим-юристом.
Життєпис[ред. | ред. код]
Крістіан Ґотліб Ґмелін — брат Йогана Фрідріха Ґмеліна - народився 7 листопада 1749 року в Тюбінґені як син Філіпа Фрідріха Ґмеліна. Він навчався в Тюбінґенському університеті, який присудив йому ступінь доктора в 1770 році. Того ж року він став адвокатом при суді університету. Він також читав лекції. Протягом кількох років він залишався в Страсбурзі та Ґеттінґені, але повернувся до Тюбінґена в 1778 році, щоб стати повним професором права. Через два роки його призначили до герцогської ради. 4 лютого 1808 року він став кавалером Королівського Вюртемберзького ордена за цивільні заслуги[3], що було рівнозначне наданню особистого дворянства, підтвердженого 1813 р. Верховним апеляційним судом.
Щоб відрізнити його від однойменного двоюрідного брата Крістіана фон Ґмеліна, Крістіана Ґотліба в університеті називали «Ґмелін-кримінальник», а Крістіана фон Ґмеліна — «Ґмелін-пандектист».
13 жовтня 1778 Ґмелін одружився з Крістіаною Елізабет Шотт в Бад-Ураху. Разом вони мали одинадцятеро дітей, серед яких правознавець і політик Фрідріх фон Ґмелін, адвокат Людвіґ Отто Ґмелін і юрист Крістіан Генріх Ґмелін.
6 березня 1818 року Ґмелін помер і похований у Тюбінґені.
Література[ред. | ред. код]
- Моріц Ґмелін. Генеалогічне дерево родини Ґмелінів. — Браун, Карлсруе, 1877. — с. 95.
Вебпосилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Deutsche Nationalbibliothek Record #104255072 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Historisch-statistisches Handbuch der Universität Tübingen: Die Rektoren, 15.-21. Jahrhundert / за ред. Tübingen University Archives — 2010.
- ↑ Hof- und Staatshandbuch des Königreichs Württemberg 1809/1810, S. 29.
|
